ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Іменем України
м. Київ
03 грудня 2010 року 13:16 год. № 2а-12536/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,
при секретарі судового засідання Тимкович І.О.,
за участю: позивача - ОСОБА_1,
представників: відповідача - ОСОБА_2, третьої особи - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва (далі - ДПІ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державного казначейства у м. Києві (далі - ГУДКУ), про зобов'язання направити розрахунок надміру сплаченого податку та повернення сум надміру сплаченого податку,
У серпні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому, з ураху-ванням заяви від 1 листопада 2010 року (а.с. 104, 105), просить зобов'язати ДПІ направити в ГУДКУ розрахунок надміру сплаченого у 2009 році податку з доходів фізичних осіб внаслідок застосування права на податковий кредит в розмірі 7289,40 грн., зобов'язати ГУДКУ здійснити повернення суми надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб в розмірі 7289,40 грн., а також стягнути судові витрати у розмірі 72,89 грн.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ним було подано до ДПІ повний пакет документів щодо повернення сум надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб у 2009 році внаслідок застосування права на податковий кредит на частину суми процентів за іпотечним житловим кредитом у розмірі 7289,70 грн., однак ДПІ відмовила, чим порушила право на нарахування податкового кредиту і повернення надміру сплаченого податку. Також позивач навів заперечення проти тверджень ДПІ щодо не визначення квартири, яка будується, в якості основного місця проживання, а також щодо відсутності права у платника податку на податковий кредит до завершення будівництва житла.
Під час розгляду справи позивач підтримав свої вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позовній заяві.
Відповідач заперечує проти позову (а.с. 99, 99а), посилаючись на відсутність у ДПІ підстав для нарахування позивачу податкового кредиту, оскільки ним не додержано умов по іпотечному кредитуванню житла; поки будівництво квартири не буде завершено, то позивач не має права на податковий кредит; на дату подачі податкової декларації позивач визначився із місцем проживання за іншою адресою.
Представник відповідача не визнав позову, з підстав, викладених у запереченнях.
Третя особа у письмовому відзиві (а.с. 125-127) та її представник в судовому засіданні просять відмовити в задоволенні позову, оскільки до ГУДКУ не надходив висновок ДПІ щодо повернення сум надміру сплаченого податку.
Заслухавши пояснення позивача, представників відповідача і третьої особи, дослідив-ши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову, виходячи з такого.
31 березня 2010 року уповноваженою особою ОСОБА_1 від імені останнього подано до ДПІ декларацію про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2009 року та додатки № 1 "Перелік сум витрат, що включаються до складу податкового кредиту" і № 2 "Розра-хунок сум податку з доходів фізичних осіб, що підлягає поверненню платнику податку або сплаті до бюджету, у тому числі у зв'язку з нарахуванням податкового кредиту" до неї (а.с. 11-18). Заявою від 31 березня 2010 року до ДПІ були додатково надані необхідні документи згідно переліку, зокрема копії кредитного договору від 9 квітня 2008 року № 014/0398/2/13233 і договору іпотеки від 9 квітня 2008 року № 014/0398/2/13233, копії документів, які підтверджують сплату відсотків у 2009 за зазначеним кредитним договором, а також заяву від 31 березня 2010 щодо визначення основного місця проживання разом із копією договору про участь в будівництві від 4 квітня 2008 року № К-03/2/067 та додаткової угоди № 1 до нього від 9 квітня 2008 року (а.с. 19-68).
ДПІ листом від 18 травня 2010 року № 17129/Н/17-119 (а.с. 69) відмовила в нарахуванні податкового кредиту на частину суми процентів за іпотечним кредитом, мотивуючи тим, що кредит має бути видано на придбання (будівництво) житла, яке приймається кредитором у заставу, а визначення такого житла як основне місце проживання платника повинно вчинятися, шляхом реєстрації у паспорті. Крім того, будівництво житла не завершено.
Спірні правовідносини виникли стосовно нарахування податкового кредиту з податку з доходів фізичних осіб та повернення позивачу надміру сплачених сум податку.
Згідно із п. 1.16 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон № 889-IV) податковий кредит - сума (вартість) витрат, понесених платником податку - резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених цим Законом.
Підпунктом 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону № 889-IV передбачено, що платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року частину суми процентів (комісій, винагороди) за іпотечним житловим кредитом, договором оренди житла з викупом або фінансового лізингу житла, сплачених платником податку, що розраховується за правилами, визначеними ст. 10 цього Закону.
Згідно із п. 10.1 ст. 10 цього Закону платник податку - резидент має право включити до складу податкового кредиту частину суми процентів за іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику як у національній, так і в іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року. Таке право виникає у разі, якщо за рахунок такого іпотечного житлового кредиту будується чи придбається житловий будинок (квартира, кімната), визначений таким платником податку як основне місце його проживання.
Пунктом 1.5 ст. 1 Закону № 889-IV визначено, що іпотечний житловий кредит - фінансовий кредит, що надається фізичній особі, товариству співвласників квартир або житловому кооперативу строком не менше п'яти повних календарних років для фінансування витрат, пов'язаних з будівництвом або придбанням квартири (кімнати) або житлового будинку (його частини) (з урахуванням землі, що знаходиться під таким житловим будинком, чи присадибної ділянки), які надаються у власність позичальника з прийняттям кредитором такого житла (землі, що знаходиться під ним, чи присадибної ділянки) у заставу.
Як вбачається, 4 квітня 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Буді-вельна компанія "Міськжитлобуд" (далі - ТОВ "БК "Міськжитлобуд") з однієї сторони та ОСОБА_1 (Інвестор) з другої сторони уклали письмовий договір № К-03/2/067 про участь у будівництві (а.с. 28-36), згідно з яким, у зв'язку із випуском ТОВ "БК "Міськжитло-буд" цільових безпроцентних облігацій та права Інвестора отримати такі облігації у Влас-ність, ТОВ "БК "Міськжитлобуд" зобов'язується передати Інвестору у власність квартиру № 177 в будинку по вулиці Голосіївська, 13, у м. Києві, шляхом погашення Лота Інвестора (8690 шт. іменних, цільових, безпроцентних облігацій), а Інвестор зобов'язується в порядку та строки визначені цим договором та Інформацією про випуск набути право власності на Лот та пред'явити ТОВ "БК "Міськжитлобуд" Лот до погашення.
Згідно із розд. 4 "Строки" цього договору Інвестор зобов'язується пред'явити ТОВ "БК "Міськжитлобуд" Лот до погашення у період з 1 липня 2009 року по 30 вересня 2010 року включно (можливе дострокове погашення), а ТОВ "БК "Міськжитлобуд" зобов'язується передати квартиру у власність Інвестора з моменту пред'явлення Лота до погашення до 30 вересня 2010 року включно.
4 квітня 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Акерс Інвест" (Продавець) через Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дельта-Брок" (Повірений Продавця) та ОСОБА_1 (Покупець) уклали письмовий договір № Б-037/01/63/07 купівлі-продажу облігацій (а.с. 39-44), згідно з яким Продавець зобов'язується передати у власність Покупця цінні папери (іменні, цільові, безпроцентні облігації) - Лот, а Покупець зобов'язується прийняти у власність Лот та оплатити його в порядку та на умовах визначених цим договором.
Відповідно до умов зазначеного договору купівля Лоту здійснюється Покупцем за рахунок власних коштів (п. 1.4), остаточна ціна, договору на момент його укладення, складає 1166719,40 грн. (пп. 4.1.2), Покупець зобов'язується оплатити Лот у безготівковій формі шляхом перерахування коштів в національній валюті України з власного рахунку на поточний рахунок Продавця протягом 5-ти робочих днів з моменту укладення цього договору, а Продавець зобов'язаний передати Покупцю Лот протягом 5-ти робочих днів з моменту, з моменту здійснення Покупцем повної оплати Лота відповідно до умов цього договору (п. 3.1, п. 4.2, розд. 5).
Вказані договори положень стосовно застави майна (у т.ч. іпотеки) не містять.
У зв'язку із прийняттям Відкритим акціонерним банком "Ерсте Банк" (далі - ВАТ "Ерсте Банк") рішення про надання ОСОБА_1 (Покупцеві) кредиту для часткової оплати вартості Лоту, Продавець, Покупець та Повірений Продавця домовилися про залучення ВАТ "Ерсте Банк" як третьої особи до відносин, що оформлені зазначеними вище договорами та укладено додаткові угоди від 9 квітня 2008 року до них: № 1 до договору про участь у будівництві № К-03/2/067 (а.с. 37, 38) та № 1 до договору купівлі-продажу облігацій № Б-037/01/63/07 (а.с. 43, 44).
9 квітня 2008 року між ВАТ "Ерсте Банк" (Кредитор) і ОСОБА_1 (Позичаль-ник) укладено кредитний договір № 014/0398/2/13233 (а.с. 45-56), предметом якого є надання Позичальнику кредиту в сумі 200000,00 дол. США, призначених для придбання об'єкта кредитування - цільових облігацій серії "L", у кількості 8690 штук емітованих ТОВ "БК "Міськжитлобуд", відповідно до договору купівлі-продажу облігацій № Б-037/01/63/07 від 4 квітня 2008 року (Лот), та цільових облігацій серії "Р", у кількості 1 штук емітованих ТОВ "БК "Міськжитлобуд", відповідно до договору купівлі-продажу облігацій № Б/040/05/9607 від 4 квітня 2008 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ніка Інвест" та Позичальником.
Кредитний договір наданий на умовах його забезпечення, зокрема, двокімнатною квартирою за адресою: АДРЕСА_1, секція 2, та машиномісцем за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 13, номер 337, право власності на які Позичальник набуде у майбутньому (п. 3.1 та п. 3.6).
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із п. 5.1 цього кредитного договору Позичальник зобов'язується використати кредит на зазначені у ньому цілі, тобто на купівлю зазначених облігацій. При цьому суд зау-важує, що із придбаних облігацій лише облігації серії "L" у подальшому будуть спрямовані на погашення Лота.
9 квітня 2008 року між ВАТ "Ерсте Банк" (Іпотекодержатель) і ОСОБА_1 (Іпотекодавець) укладено нотаріально засвідчений договір іпотеки № 014/0398/2/13233 (а.с. 63-68), яким забезпечуються вимоги Іпотекодержателя, що витікають з кредитного договору від 9 квітня 2010 року № 014/0398/2/13233. Предметом іпотеки за цим договором є майнові права на двокімнатну квартиру № 177, за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 13, секція 2, будівництво якої не завершено.
Проаналізувавши положення чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, рішення законодавства і зазначених договорів, суд вважає, що кредитний договір від 9 квітня 2010 року № 014/0398/2/13233, згідно з яким позивачу надаються грошові кошти для придбання облігацій (Лот) та інших облігацій (серії "Р"), та договір іпотеки від 9 квітня 2008 року № 014/0398/2/13233, не є іпотечним житловим кредитом в контексті п. 1.5 ст. 1 Закону № 889-IV, отже у позивача не виникло право (як передбачено у абз. 3 п. 10.1 Закону № 889-IV) на включення до податкового кредиту частини процентів, сплачених ним протягом 2009 року, за зазначеним кредитним договором.
Той факт, що у подальшому, після набуття позивачем права власності на облігації (Лот), цей Лот може бути погашений шляхом передачі йому квартири, має значення для інвестиційних відносин, визначених договором від 4 квітня 2008 року № К-03/2/067 про участь у будівництві, і не змінює сутність платежів (їх призначення), сплачених ОСОБА_4 у рахунок погашення забезпеченого іпотекою кредиту, та не визначає цей кредит як іпотечний житловий. До того ж, за рахунок кредитного договору придбаваються також облігації (серії "Р"), які не мають жодного відношення до погашення Лота.
Таким чином, частина сум процентів за кредит, фактично сплачених ОСОБА_1 протягом 2009 року, не підлягають включенню до податкового кредиту з податку з доходів фізичних осіб, відтак немає підстав для зобов'язання ДПІ направити в ГУДКУ розрахунок надміру сплаченого у 2009 році податку з доходів фізичних осіб і зобов'язання ГУДКУ здійснити повернення суми надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб в розмірі 7289,40 грн.
Оцінюючи твердження відповідача щодо відсутності права на податкових кредит до завершення будівництва квартири і щодо необхідності реєстрації платником квартири як основне місце проживання шляхом проставлення відмітки у паспорті, суд вважає їх необґрунтованими.
Так, ст. 5 Закону України від 5 червня 2003 року № 898-IV "Про іпотеку" прямо передбачає, що предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому.
Водночас п. 10.1 ст. 10 Закону № 889-IV передбачено лише визначення платником податку як основне місце його проживання квартири, яка будується, а не обов'язкова реєстрація. При цьому реєстрація може бути одним із способів такого визначення.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70, 71, 76, 79, 86, 158-163 КАС, суд
Відмовити ОСОБА_5 в задоволенні адміністративного позову.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, встановлені ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 10-ти днів з дня отримання її копії.
Суддя Д.А. Костенко