ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
м. Київ
10 серпня 2011 року№ 2а-10782/11/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовом ОСОБА_1
доВідділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві
проскасування постанови від 10.03.2011 ВП №25056957
23 липня 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ВДВС ГУЮ у місті Києві про скасування постанови від 10.03.2011 ВП №25056957.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 липня 2011 року позовна заява, як така, що не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, була залишена без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків до 08 серпня 2011 року, а саме, позивачу необхідно було направити до суду у встановлений судом строк заяву про поновленням строку на звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску вказаного строку із посиланням на докази, які підтверджують поважність цих причин. Зазначена ухвала в апеляційному порядку не оскаржена та набрала законної сили.
Відповідно до п.5, п.6 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення) та чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби визначаються статтею 181 КАС України, відповідно до якої учасники процесу виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.181 КАС України).
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивачем оскаржується постанова головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_2 від 10.03.2011 року ВП №25056957.
Разом з тим, позовна заява подана до Окружного адміністративного суду міста Києва лише 23.07.2011 року, тобто з порушенням строків, встановлених ч.2 ст.181 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, суд не приймає до уваги посилання позивача на той факт, що оскаржувану постанову позивачем було отримано лише 19 липня 2011 року, оскільки жодних доказів на підтвердження вказаних обставин позивачем суду надано не було.
Згідно п.5 ч.1 ст.106 КАС України у позовній заяві у разі необхідності зазначається заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Зазначена правова норма зобов'язує осіб, які звертаються до суду з адміністративним позовом після закінчення строку, встановленого ч.2 ст.181 КАС України, заявляти клопотання про його поновлення.
При цьому, позовна заява та додані до неї матеріали не містять клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з адміністративним позовом, а також обґрунтувань причин пропуску вказаного строку із посиланням на докази, які підтверджують поважність цих причин.
Відповідно до ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
При цьому, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод (ст.ст.2, 17 КАС України).
Згідно п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до ч.1 ст.181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
При цьому, відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (ч.3 ст.181 КАС України).
Пунктом 4 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно зі ст.105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, -зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. Зміст даної норми передбачає зазначення позивачем норм законодавства, які порушені особою, до якої пред'явлено вимоги -органом владних повноважень при прийнятті кожного окремого оскаржуваного рішення, вчинення дій (бездіяльності) та подання доказів наявності порушеного права.
Вимога до особи, яка звернулась до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, порушення яких спричинено конкретними рішеннями (діями, бездіяльністю) суб'єкта владних повноважень обумовлена необхідністю здійснення судом під час розгляду справи по суті перевірки оскаржуваних рішень (дій, бездіяльності) на предмет їх відповідності критеріям, визначеним у ч.3 ст.2 КАС України.
Крім того, слід враховувати передбачений ст.11 КАС України принцип, за яким розгляд і вирішення справи в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і в доведенні перед судом їхньої переконливості, тобто, позивач повинен на підтвердження підстав позову подати докази, які підтверджують кожну обставину як складову предмету та змісту доказування.
Як вбачається з позовної заяви, вимоги позивача про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження звернені до Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві.
При цьому, з мотивувальної частини позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що оскаржувана постанова винесена посадовою особою підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві.
Враховуючи наведене, позивач мав викласти обставини, якими обґрунтовуються її позовні вимоги, з посиланням на конкретні юридичні факти із зазначенням правової підстави позову (вказати законодавчі акти, норми яких порушено відповідачем) та наданням відповідних доказів на підтвердження порушення її прав та охоронюваних законом інтересів, вказати які саме рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень призвели до такого порушення.
Зазначені обставини стали підставою для винесення 27 липня 2011 року ухвали про залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1
Згідно з п.1 ч.3 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Оскільки, позивачем не були виконані вимоги ухвали від 27 липня 2011 року, отже є підстави для повернення позовної заяви.
Відповідно до частини 6 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись п.1 ч.3 ст.108, ст.ст.160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві про скасування постанови від 10.03.2011 ВП №25056957 повернути позивачу.
2. Копію ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надіслати особі, яка її подала.
3. Попередити позивача, що позовні матеріали будуть йому повернуті супровідним листом рекомендованим поштовим відправленням із зворотною розпискою про їх одержання після спливу терміну для оскарження ухвали про повернення позовної заяви.
4. У випадку оскарження ухвали позовні матеріли будуть скеровані до апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому в ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: ОСОБА_3