17 січня 2013 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/8085/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевякова І.С.,
при секретарі - Ємець Я.М. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , -
21 грудня 2012 року Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік в сумі 3 357,24 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що відповідно до статей 4, 5 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. У зв'язку з несплатою єдиного внеску, за особовим рахунком ФОП ОСОБА_1 утворилася заборгованість з його сплати, що за 2011 рік складає 3 357, 24 грн., відтак підлягає стягненню в судовому порядку.
Позивач в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, надіслав до суду клопотання про розгляд справи без участі його уповноваженого представника.
В судове засідання відповідач не з'явилася, будучи при цьому повідомленою належним чином про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, про причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення чи розгляд справи без його участі суду не надав.
Відповідно до ч.4. ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за даної явки і наявними у ній матеріалами, оскільки вони повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин.
Суд, вивчивши та дослідивши наявні в матеріалах справи документи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) зареєстрована як фізична особа - підприємець у встановленому законом порядку Пирятинською районною державною адміністрацією Полтавської області.
Відповідач з 08.12.2006 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Пирятинському районі Полтавської області як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , реєстраційний номер НОМЕР_2 . (а.с. 12)
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4, п.3 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464), фізична особа - підприємець ОСОБА_1 є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Пирятинському районі Полтавської області.
Так, відповідачем до позивача 02.04.2012 року було подано звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 року, у якому ФОП ОСОБА_1 самостійно визначено суму єдиного внеску, що підлягає сплаті за вказаний звітний період в сумі 4 010,30 грн.
Вказану заборгованість відповідачем сплачено не було у повному обсязі, тому з метою її стягнення позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI), що набрав чинності з 01.01.2011 року.
Пунктом 1 частини 2 статті 7 Закону № 2464 визначено, фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, єдиний внесок нараховують на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Базою нарахування єдиного внеску є суми нарахованої заробітної плати з видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні витрати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону №2464, єдиний внесок для платників, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим п. 1 ч. 1 ст. 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності, визначених у Додатку до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2000 р. №1423.
Згідно ч. 8 ст. 9 Закону №2464 та п. 3.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010р. №22-2, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 р. за № 1014/18309, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний рік.
Так, відповідачем до УПФ України в Пирятинському районі було подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2011 рік, нею самостійно були нараховані страхові внески в сумі 4 010,30 грн. (а.с. 7).
Частиною дванадцятою статті 9 Закону № 2464-VI встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Таким чином, ФОП ОСОБА_1 зобов'язана своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно ст.25 Закону №2464, Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
На виконання вказаної норми, у зв"язку з тим, що ФОП ОСОБА_1 єдиний внесок було сплачено частково, позивачем на адресу відповідача направлено вимогу №Ф-101 від 28.03.2012 року, однак поштове відправлення повернулося з відміткою "на проживає", що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями рекомендованого повідомлення та конверта. ( а.с. 11)
У матеріалах справи відсутні будь - які докази про оскарження платником вказаної вимоги та її скасування, відтак рішення є чинним та обов'язковим до виконання.
Однак, ФОП ОСОБА_1 свого обов'язку не виконала, у встановлений законом строк суму єдиного внеску у повному обсязі не сплатила, у зв'язку з чим за особовим рахунком відповідача утворилася заборгованість з його сплати в сумі 3 357,24 грн.
Абзац 7 частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлює право територіальних органів Пенсійного фонду звертатися до суду про стягнення недоїмки з платників єдиного внеску.
Відтак, позивач правомірно звернувся до суду про стягнення несплачених до Державного бюджету України сум єдиного внеску.
Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідач відзиву на позовну заяву та жодних заперечень проти позову чи доказів сплати суми недоїмки у повному обсязі суду не надав.
Разом з тим, наявність у відповідача заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 року підтверджується звітом щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та витягом з картки особового рахунку страхувальника, наданими позивачем (а.с. 7, 8-9).
За таких обставин, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості і правомірності позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з частиною четвертою статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України ,-
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 3 357,24 грн. ( три тисячі триста п'ятдесят сім гривень двадцять чотири копійки).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 22 січня 2013 року.
Суддя І.С. Шевяков