ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1
справа № 2-88/10
провадження № б/н 640
"01" лютого 2010 р. Дарницький районний суд м. Києва
в складі:
головуючого судді Сухомлінова С.М.
при секретарі Момот М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «Вишгороделектробудатом», третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом
Позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди завданої каліцтвом. Посилався на те, що 15.11.1986 році в результаті ДТП йому були завдані тілесні ушкодження і було визнано інвалідом. За рішеннями судів від 05.06.1987 року. 17.10.1988 року та 07.07.1989 року йому сплачувалась компенсація за втрату належного заробітку, тобто різниця між розміром призначеної пенсії та втраченого заробітку з 18.03.1987 року по 15.06.1990 року. З 01.07.2001 року йому була встановлена 3 група інвалідності безстроково. До ДТП він працював водієм автобусу, але у зв'язку, з третьою групою інвалідності працювати не може. У зв'язку з чим, втратив заробіток водія,| з якого при наявності здоров'я вийшов би на пенсію. Згідно довідки УПФ Дарницького району м. Києва та КП «Київпастранс» автобусного парку № 5 різниця заробітку водія автобусу та призначеної йому пенсії складає 2 139 грн. 31 коп., а за три роки 77 015 грн. 16 коп. Просив зобов'язати відповідача відшкодувати йому заробіток втрачений внаслідок каліцтва в розмірі 77 015 грн. 16 коп.
В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача заробіток втрачений внаслідок каліцтва в сумі 77 015 грн. 16 коп. та зобов'язати відповідача сплачувати щомісяця різницю заробітку водія автобусу і призначеної йому пенсії в сумі 2 139 гри. 31 коп.
Представник відповідача проти позову заперечив та просив в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що позовні вимоги необгрунтовані.
Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним в задоволенні позову відмовити виходячи з наступного.
Згідно довідок (а.с.6,8), посвідчення (а.с.7) та пояснень позивача, останній знаходиться па обліку в Дарницькому районному УПФ України в м. Києві та отримує пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи, як інвалід третьої групи.
Відповідно до рішення Мінського районного суду м. Києва від 05.07.1087 року (а.с.9) та рішення Харківського районного суду м. Києва на користь ОСОБА_4 було стягнуто з ТПО «Південьавтоенергобудтранс» щомісяця кошти у зв'язку з втратою заробітку, внаслідок ушкодження здоров'я на виробництві.
Згідно наказу (а.с.49) та довідки (а.с.58) ВАТ «Вишгороденергобудтранс» створено на а її приватизованого Вишгородського автотранспортного підприємства «Укренергобудтранс». Відомостей щодо правонаступництва ВАТ «Вишгороделектробудатом» в зазначених документах відсутні.
Як вбачається з листа (а.с.60) Регіонального відділення ФДМ України по Київській області процес приватизації ВАГ «Вишгороденергобудтранс» було завершено в 1996 році, інформація щодо правонаступництва ВАТ «Вишгороделекгробудатом» відсутня.
Відповідно до ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка На відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Згідно зі ч.1 ст.1195 цього ж кодексу фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати.
Таким чином, доказів про те, що ВАТ «Вишгороденергобудтранс» є правонаступником транспортного виробничого об'єднання «Південьатоменергобудтранс», де начебто працював позивач суду не надано та в судовому засіданні їх не добуто.
Твердження позивача про те, що він є інвалідом по трудовому каліцтву, що отримав під час ДТП у 1986 році, суд не бере до уваги оскільки, відповідно до довідки МСЕК № 027707 ОСОБА_2 є інвалідом 3-ї групи з 01.07.2001 року внаслідок захворювання, що пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.
Враховуючи наведене суд, вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову.
На підставі викладеного, ст. 1187, 1195 ЦК України та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 212, 213, 215, 218 ЦПК України,
В задоволенні позову ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «Вишгороделектробудатом», третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом - відмовити
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів, дня його проголошення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання аяви про апеляційне оскарження.
Суддя