м. Вінниця
23 вересня 2015 р. Справа № 802/1727/15-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Поліщук І.М.,
за участю:
секретаря судового засідання: Дмитрука Михайла Володимировича
представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області
про: визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3, позивач) з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ, відповідач) про застосування фінансових санкцій.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі висновків акта фактичної перевірки від 27.02.2015 року № 12/21/НОМЕР_1 та акта експертизи № 029-04-15 від 15.04.2015 року, Вінницькою ОДПІ прийнято рішення від 12.05.2015 року № 12/21/НОМЕР_1, яким до неї застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.
Позивач не погоджується з висновками податкового органу, викладеними у акті перевірки та, відповідно, і з прийнятим рішенням про застосування фінансових санкцій, вважає його протиправним та просить скасувати.
Представники позивача у судовому засіданні позов підтримав та, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та пояснення, надані у судових засіданнях, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представники відповідача позовні вимоги не визнав, з підстав, викладених у своїх письмових запереченнях (Вхід. № 17409 від 01.07.2015р.), в яких зазначено, що Вінницька ОДПІ, приймаючи оскаржуване рішення, діяла згідно із нормами чинного законодавства на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.
В судовому засіданні 20.08.2015р. допитано в якості свідка ОСОБА_4, продавця магазину, де здійснювалась перевірка. Зі слів свідка, в день проведення перевірки, до магазину зайшов чоловік і придбав сигарети та горілку. Після цього, до магазину увійшло ще троє чоловіків та показали посвідчення. При цьому, направлення на проведення перевірки вони не пред'явили. Передивившись 25 пляшок, які перебували на реалізації в магазині, ними було встановлено, що на 2, 3 пляшках акцизні марки не відповідали встановленому зразку. Водночас зазначила, що горілку у магазин поставляють 7 фірм, при цьому горілку «Хлібний Дар», на пляшках якої виявлено підроблені акцизні марки, поставляє фірма «Баядера». Також свідок вказала, що в акті перевірки підписувалась. В той же час, на запитання коли вона підписувала направлення на перевірку, свідок надала відповідь, що цього не пам'ятає.
Також, в судовому засіданні 20.08.2015р. було допитано в якості свідка ОСОБА_5 - юрисконсульта ТОВ "Баядера-Логістик". Зі слів свідка, ТОВ "Баядера-Логістик" здійснює дистрибюцію алкогольних напоїв "Хлібний дар", "Цельсій". Товар постачається товариством за замовленнями фізичних осіб-підприємців. При цьому, ТОВ "Баядера-Логістик" входить до холдингу куди входять і виробники алкогольних напоїв. Разом тим свідок вказав, що з 17.10.2014 року інших поставок ФОП ОСОБА_3 горілки "Хлібний дар" місткістю 0,5 л. ТОВ "Баядера-Логістик" не здійснювалось.
Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, показання свідків, оцінивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 27 лютого 2015 року посадовими особами ГУ ДФІ у Вінницькій області, на підставі направлень від 27.02.2015 року №№ 117, 118, проведено фактичну перевірку магазину, що розташований за адресою смт Тиврів, вул. Леніна, 51, де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_3
За результатами перевірки складено акт від 27.02.2015 року № 12/21/НОМЕР_1, в якому відображено порушення, виявлені під час перевірки. Зокрема, встановлено факт зберігання в магазині чотирьох пляшок горілки «Хлібний дар» місткістю 0,5 л. та трьох пляшок горілки «Nemiroff» особлива місткістю 0,5 л. з візуальними ознаками підробки марок акцизного податку чим, на думку перевіряючих, порушено вимоги п. 226.9 ст. 226 Податкового кодексу України та ст. 11 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.
В подальшому, вилучені у позивача пляшки з алкогольними напоями були направлені відповідачем до Департаменту державної політики у сфері пробірного нагляду та документів суворої звітності Міністерства фінансів України для проведення експертизи щодо автентичності марок акцизного податку.
Згідно висновків акту експертизи № 029-04-15 марок акцизного податку від 15.04.2015 року надані відповідачем на експертизу марки акцизного податку державним підприємством «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» не виготовлялись і є підробленими.
На підставі висновків акту перевірки від 27.02.2015 року № 12/21/НОМЕР_1 та акту експертизи № 029-04-15 від 15.04.2015 року, керуючись абзацом 15 частини другої статті 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, Вінницькою ОДПІ прийнято рішення від 12.05.2015 року № 12/21/НОМЕР_1 про застосування до ФОП ОСОБА_6 фінансової санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. за реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.
Визначаючись щодо заявленого позову суд виходив із наступного.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначаються Законом України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” (далі - Закон).
Статтею 11 даного Закону встановлено порядок маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Так, відповідно до абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
В свою чергу п. 226.9 ст. 226 Податкового кодексу України визначено, що такими, що немарковані вважаються: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
При цьому, п. 226.11 ст. 226 Податкового кодексу України встановлено, що ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються.
В той же час, постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. № 1251 затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі - Положення).
Відповідно до пункту 20 даного Положення, у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України покупці марок зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Контроль за наявністю марок на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу здійснюють територіальні органи ДФС, а під час ввезення таких товарів на митну територію України - територіальні органи ДФС. Маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.
Для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
Вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з порушенням вимог цього Положення, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
Разом з тим, зі змісту позовної заяви та пояснень наданих представником позивача під час судового розгляду справи слідує, що незгода з виявленими порушеннями полягає в тому, що позивач придбавала алкогольні напої тільки через торгівельну мережу, що в свою чергу свідчить про відсутність вини з боку ФОП ОСОБА_3, При цьому, яким чином алкогольні напої з підробленими марками акцизного податку попали в торгівельну мережу їм не відомо.
В той же час, під час судового розгляду справи представником позивача не заперечувався факт зберігання в магазині алкогольних напоїв, а саме горілки «Хлібний дар» та горілки «Nemiroff» особлива, які в подальшому були вилученні посадовими особами відповідача для проведення експертизи автентичності марок акцизного податку.
Статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" встановлено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Так, відповідно до абзацу 15 частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
З контексту вказаної норми слідує, що зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановлено зразка або з підробленими марками акцизного податку є підставою для застосування до суб'єктів господарювання фінансових санкцій у вигляді штрафів.
При цьому, обов'язковою кваліфікуючою ознакою для застосування фінансових санкцій є саме зберігання алкогольних напоїв, а не вчинення дій щодо встановлення марок акцизного податку на таких напоях або їх підроблення.
Тобто, наявність вини суб'єкта господарювання за зберігання алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку не є необхідною передумовою наявності відповідальності за наявності факту передбаченого законом правопорушення.
Аналогічна правова позиція міститься в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15 вересня 2015 року по справі К/800/30812/14.
А відтак, з огляду на те, що під час судового розгляду справи судом встановлено, що позивачем здійснювалось зберігання алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку, то оспорюваний штраф застосовано Вінницькою ОДПІ до ФОП ОСОБА_3 правомірно.
Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що рішення від 12.05.2015 року № 12/21/НОМЕР_1 про застосування до ФОП ОСОБА_6 фінансової санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. прийняте Вінницькою ОДПІ на підставі, в межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
А тому, позов задоволенню не підлягає.
При ухваленні рішення в даній адміністративній справі суд також керувався наступним.
Частина друга статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до положень ч.3 ст.2 КАС України 3. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В судовому засіданні встановлено, що всі дії відповідача, пов'язані з предметом даного позову, відповідають критеріям щодо правомірності в контексті статті 2 КАС України.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані представником позивача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Вінницької ОДПІ від 12.05.2015 року № 12/21/НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій, а тому заявлений адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Зважаючи на відсутність в матеріалах справи документів на підтвердження відповідних судових витрат, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна