Справа № 2а-11071/08
07 червня 2010 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Іванова Е.А.
судді Потоцької Е.В.
судді Самойлюк Г.П.
при секретарі Чиженко А.О.
за участю позивачів ОСОБА_1
ОСОБА_2
за участю представника позивача Осипенко Г.В. (за довіреністю)
відповідача ст.сержанта Жоля О.Г.
за участю представника третьої особи Павловського В.Р. (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до інспектора пункту пропуску „Рені-авто” старшого сержанта Жоля Олександра Георгійовича, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області, за участю третьої особи Ізмаїльського прикордонного загону про визначення компетенції, визнання незаконним рішення, скасування постанови, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
До суду надійшов позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до інспектора пункту пропуску „Рені-авто” старшого сержанта Жоля Олександра Георгійовича військової частини НОМЕР_1 Ізмаїльський прикордонний загін, в якому позивачі просять визначити компетенцію відповідача з прийняття рішення про позбавлення права пропуску через державний кордон України автомобіля марки Lexus LX 570, д/н НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності; визнати незаконним рішення відповідача з відмови в пропуску через держаний кордон України автомобіля марки Lexus LX 570, д/н НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності; скасувати постанову про відмову в пропуску через державний кордон транспортного засобу від 26.09.2008 року №1761; стягнути на користь ОСОБА_1 компенсацію матеріальної шкоди, завданої відмовою відповідача у пропуску через державний кордон автомобіля марки Lexus LX 570, д/н НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності в сумі 7855,63грн; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди в сумі 7855,63грн за порушення права виїхати за кордон; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди в сумі 7855,63грн. за незаконну поведінку щодо нього; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди в сумі 7855,63грн за надання недостовірної інформації щодо оскарження постанови про відмову в пропуску через державний кордон транспортного засобу від 26.09.2008р. №1761; стягнути на користь ОСОБА_2 компенсацію матеріальної шкоди, завданої відмовою відповідача у пропуску через державний кордон автомобіля марки Lexus LX 570, д/н НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності в сумі 585,67грн; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 компенсацію моральної шкоди в сумі 585,67грн. за порушення права виїхати з України; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 компенсацію моральної шкоди в сумі 585,67грн за незаконну поведінку щодо неї, яка виразилась в позбавленні можливості реалізації права виїзду з України; стягнути на користь ОСОБА_3 компенсацію матеріальної шкоди, завданої відмовою відповідача у пропуску через державний кордон автомобіля марки Lexus LX 570, д/н НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності в сумі 781,92грн; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 компенсацію моральної шкоди в сумі 781,92грн за порушення права виїхати з України; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 компенсацію моральної шкоди в сумі 781,92грн за незаконну поведінку щодо нього, яка виразилась в позбавленні можливості реалізації права виїзду з України; стягнути на користь ОСОБА_4 компенсацію матеріальної шкоди, завданої відмовою відповідача у пропуску через державний кордон автомобіля марки Lexus LX 570, д/н НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності в сумі 781,92грн; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_4 компенсацію моральної шкоди в сумі 781,92грн. за порушення права виїхати з України; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_4 компенсацію моральної шкоди в сумі 781,92грн за незаконну поведінку щодо неї, яка виразилась в позбавленні можливості реалізації права виїзду з України; стягнути на користь ОСОБА_5 компенсацію матеріальної шкоди, завданої відмовою відповідача у пропуску через державний кордон автомобіля марки Lexus LX 570, д/н НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності в сумі 781,92грн; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_5 компенсацію моральної шкоди в сумі 781,92грн. за порушення права виїхати з України; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_8 компенсацію моральної шкоди в сумі 781,92грн за незаконну поведінку щодо неї, яка виразилась в позбавленні можливості реалізації права виїзду з України; стягнути на користь ОСОБА_6 компенсацію матеріальної шкоди, завданої відмовою відповідача у пропуску через державний кордон автомобіля марки Lexus LX 570, д/н НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності в сумі 781,92грн; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_6 компенсацію моральної шкоди в сумі 781,92грн. за порушення права виїхати з України; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_6 компенсацію моральної шкоди в сумі 781,92грн за незаконну поведінку щодо неї, яка виразилась в позбавленні можливості реалізації права виїзду з України; стягнути на користь ОСОБА_7 компенсацію матеріальної шкоди, завданої відмовою відповідача у пропуску через державний кордон автомобіля марки Lexus LX 570, д/н НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності в сумі 781,92грн; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_7 компенсацію моральної шкоди в сумі 781,92грн. за порушення права виїхати з України; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_7 компенсацію моральної шкоди в сумі 781,92грн за незаконну поведінку щодо неї, яка виразилась в позбавленні можливості реалізації права виїзду з України; роз'яснити рішення; стягнути з відповідача на користь позивачів судові витрати.
У судовому засіданні позивачі, представники позивачів підтримали позовні вимоги і просили задовольнити позов.
Відповідач та представник третьої особи у судовому засіданні проти позову заперечували, з підстав викладених в запереченнях та просили відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення позивачів, представників позивачів та відповідача, пояснення представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.09.2008р. інспектором пункту пропуску "Рені-авто" військової частини НОМЕР_1 (Ізмаїльський прикордонний загін) старшим сержантом ОСОБА_9 була складена постанова від 26.09.2008р. №1761 про відмову в пропуску через державний кордон транспортного засобу Lexus LX 570, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .
Підставою для складання зазначеної постанови є порушення ОСОБА_1 ст.ст.54, 55 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388.
Не погоджуючись з складанням означеної постанови та відмовою в пропуску через державний кордон транспортного засобу Lexus LX 570, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , разом з особами, які знаходились разом з водієм у вказаному транспортному засобі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , звернулись до суду з адміністративним позовом про визнання незаконною відмову відповідача в пропуску транспортного засобу та осіб, які пересувались на ньому, через державний кордон, стягнення матеріальної та моральної шкоди, та визначення компетенції відповідача з прийняття означеного рішення.
Відповідно до ст. 24 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" від 3 квітня 2003 року № 661-IV, військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України підчас виконання покладених на них обов'язків є представниками влади, недоторканність особи, честь і гідність яких охороняються законом.
Відповідно до п. 6 ст. 19 Закону № 661, одним із обов'язків Державної прикордонної служби України є здійснення прикордонного контролю і пропуску в установленому порядку осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна в разі наявності належно оформлених документів після проходження ними митного та за потреби інших видів контролю, а також: реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в установленому порядку прибувають в Україну, та їх паспортних документів у пунктах пропуску через державний кордон.
Таким чином, судом встановлено, що інспектор пункту пропуску "Рені-авто" військової частини НОМЕР_1 (Ізмаїльський прикордонний загін) старший сержант ОСОБА_9 діяв в межах покладених на нього діючим законодавством України повноважень.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про державний кордон4' України від 04,11.1991р. № 1777-ХІІ, пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України. Пропуск транспортних засобів, вантажів та іншого майна через державний кордон України провадиться відповідно до законодавства України і міжнародних договорів України. Відповідно до міжнародних договорів України Кабінетом Міністрів України може бути встановлено спрощений порядок пропуску осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна через державний кордон України.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" від 3 квітня 2003 року № 661-IV, однією з основних функцій Державної прикордонної служби України є здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна, а також виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення.
Відповідно до п. 50 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.1998р.№ 1388 до поїздки за кордон допускаються транспортні засоби, на які видано реєстраційні документи відповідно до Конвенції про дорожній рух та номерні знаки, серіям яких присвоєно літери латинського алфавіту.
Згідно з п.57 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.1998р.№ 1388 транспортний засіб, на який встановлено тимчасову заборону з обліку, до поїздок за кордон не допускаються.
Відповідно до п/п. а) п. 1 ст. 35 Конвенції ООН про дорожній рух від 08.11.1968р. «Положення даної Конвенції застосовуються до автомобілів, що знаходяться в міжнародному руху, і до причепів, іншим, чим зчеплений з автомобілем легкий причіп, які зареєстровані одній з Договірних Сторін або одним з її територіальних підрозділів, причому водій автомобіля повинен мати свідоцтво про реєстрацію видане на підтвердження факту реєстрації, або відповідним компетентним органом цій Договірною Сторони або її територіального підрозділу, або від імені Договірної Сторони або її територіального підрозділу уповноваженим нею на те об'єднанням. У свідоцтві про реєстрацію мають бути, принаймні, вказані: порядковий номер, що іменується реєстраційним номером, складові елементи якого вказані в Додатку 2 до справжньої Конвенції; дата першої реєстрації транспортного засобу; прізвище, ім'я і місце проживання власника свідоцтва; назва або фабрична марка заводу - виробника транспортного засобу; порядковий номер шасі (заводський або серійний номер заводу - виробника); дозволена максимальна маса, якщо йдеться про транспортний засіб, призначений для перевезення вантажів; маса без навантаження, якщо йдеться про транспортний засіб, призначений для перевезення вантажів; термін дії, якщо він обмежений. Указані у свідоцтві дані пишуться або виключно латинськими буквами або прописом, або повторюються одним з цих способів".
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.1992р. № 47 "Про затвердження зразків національних та міжнародного посвідчень водіїв і документів, необхідних для реєстрації транспортних засобів", затверджені зразки національних та міжнародного посвідчень водіїв транспортних засобів, свідоцтва про їх реєстрацію, розпізнавального знака номерних знаків, що відповідають вимогам Міжнародної конвенції про дорожній рух та європейських стандартів.
В додатку 2 до Постанови № 47 затверджені зразки Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та Тимчасового реєстраційного талону транспортного засобу.
Відповідно до п. 8.1. Інструкції про проведення державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них та здійснення перевірок реєстраційно-екзаменаційних підрозділів Державтоінспекції МВС України, затверджених наказом Міністерство внутрішніх справ України від 10.04.2002р. № 335, за письмовим зверненням фізичної особи, якій власником ТЗ у встановленому порядку надано право користування і (або) розпорядження ним, у тому числі для поїздки за кордон, працівниками реєстраційно-екзаменаційних підрозділів Державтоінспекції МВС України на ім'я довіреної особи видається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на термін поїздки. При цьому в графі "Особливі відмітки" робиться запис: "Видано для участі в міжнародному русі". Свідоцтво про реєстрацію ТЗ, оформлене на ім'я власника, номерні знаки (у разі необхідності їх обміну) та примірник нотаріально посвідченого доручення вилучаються та зберігаються в РЕП ДАІ.
Як вбачається з матеріалів справи, 26 вересня 2008 року ОСОБА_1 в пункті пропуску "Рені-авто" надав в якості реєстраційного документу на автомобіль Тимчасовий реєстраційний талон транспортного засобу серії НОМЕР_3 , який на момент перевірки був недійсним у зв'язку із закінченням терміну дії, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія тимчасового реєстраційного талону серії ДАН № 714672 транспортного засобу Lexus LX 570, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в якому вказано, що зазначений Тимчасовий реєстраційний талон дійсний до 13 вересня 2008р., що спростовує твердження позивача ОСОБА_1 про те, що транспортний засіб Lexus LX 570, реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент перетинання державного кордону належав йому на праві приватної власності.
Отже, для вивозу автомобіля через державний кордон замість Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_1 наданий недійсний Тимчасовий реєстраційний талон транспортного засобу, що є порушенням пунктів 54, 55 Постанови №1388 та п/п. а) п. 1 ст. 35 Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968р.
Як вбачається з листа УДА ГУМВС України в Одеської області №7/05-14 від 08.02.2010р. свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль Lexus LX 570 було видано тільки 29.09.2008р. (а.с.166).
Крім того, суд вважає безпідставним твердження позивачів щодо визнання незаконною відмову відповідача в пропуску осіб, які пересувались на транспортному засобі Lexus LX 570, реєстраційний номер НОМЕР_2 , а саме ОСОБА_1 .. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , через державний кордон, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 12 Закону України № 1777, через державний кордон України здійснюється пропуск осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
Відмова у праві вивозу з України автомобіля не є перешкодою для перетину особами державного кордону України у встановленому порядку.
Тобто, судом встановлено, що позивачі добровільно не бажали перетнути державний кордон України у встановленому порядку, будь-яких дій щодо заборони перетину позивачами державного кордону України у встановленому порядку відповідач не вчинював, постанов про відмову в пропуску через державний кордон позивачів не складав.
Доказів відмови Державної прикордонної служби в пропуску через державний кордон осіб - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , позивачі суду не надали.
Вищевикладене спростовує твердження позивачів, викладені у адміністративному позові та підтверджує правомірність дій працівників Державної прикордонної служби при виконанні своїх посадових обов'язків.
Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивачі не надали суду належних доказів в підтвердження порушення їх прав та неправомірності дій працівників Прикордонної служби.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 неправомірні, безпідставні, документально не підтверджені, тому задоволенню не підлягають.
Судом встановлено, що дії відповідача були правомірні та не порушували прав, свобод та інтересів позивачів, тому позовні вимоги щодо стягнення на користь позивачів матеріальної та моральної шкоди, які є похідними від вимог щодо визнання рішення незаконним також не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволені позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до інспектора пункту пропуску „Рені-авто” старшого сержанта Жоля Олександра Георгійовича, Головного управління Державного казначейства України в Одеської області про визначення компетенції, визнання незаконним рішення, скасування постанови, стягнення матеріальної та моральної шкоди -відмовити повністю.
Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського адміністративного апеляційного суду.
Повний текст постанови виготовлений 11 червня 2010 року.
Головуючий суддя Іванов Е.А.
Суддя Потоцька Н.В.
Суддя Самойлюк Г.П.
У задоволені позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до інспектора пункту пропуску „Рені-авто” старшого сержанта Жоля Олександра Георгійовича, Головного управління Державного казначейства України в Одеської області про визначення компетенції, визнання незаконним рішення, скасування постанови, стягнення матеріальної та моральної шкоди -відмовити повністю.
11 червня 2010 року