18 вересня 2015 року 11год. 35хв. м. Одеса Справа № 815/5089/15
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Іванова Е.А.
секретар Сакара М.М.
за участю представників: позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Омікрон плюс» до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Омікрон плюс” (далі - ТОВ “Омікрон плюс”) звернулося до суду з позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби (далі -Одеська митниця ДФС), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про корегування митної вартості товарів №500060001/2015/610120/2 від 14.08.2015року; визнати не чиною картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2015/00240 від 07.08.2015 року.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 13.07.2015 року між ТОВ «Омікрон плюс» (Покупець за контрактом) та Фірмою «Т-business, INC» (Panama) (Продавець за контрактом) було укладено зовнішньоекономічний Контракт № OMKTBS про поставку товару в асортименті, у кількості й за цінами, зазначеними в інвойсі до кожної партії товару. Згідно п. 3.1 Контракту базисні умови поставки СІР Kiev (Україна) відповідно до ІНКОТЕРМС 2010 р. Допускаються поставки на інших умовах згідно ІНКОТЕРМС 2010 p., які зазначаються в інвойсі на окрему партію товару. Згідно умов п. 4.1. Контракту товар поставляється за цінами, зазначеними в Інвойсах до кожної партії товару. Згідно п. 4.1., 4.2. Контракту ціна товару зазначається у Специфікації до кожної партії товару. Ціна товару містить: ціну товару, вартість завантаження товару, пакування та страхування. Розділом 5 Контракту Сторонами визначено умови оплати вартості поставленого товару. Згідно п. 5.2., 5.3. Контракту оплата вартості товару здійснюється в строк не пізніше 90 днів з дати поставки товару на підставі рахунків-фактур (invoices) і транспортних накладних. 11 серпня 2015 року згідно Контракту на умовах CIF ОСОБА_2 морським транспортом було ввезено в Україну партію товару на загальну суму 40220,40 доларів США. Товар було ввезено в морському контейнері FCIU8644015 упакований в поліпропіленов пакунки (50,0 кг) у кількості місць 9141, вагою нетто 18282,01 кг, вагою брутто 18332,01 кг. Виробник Тайвань, I-GREATEST TIRE ENTERPRISES LTD. 12.08.2015 року було проведено фізичний огляд товару згідно Акту № б/н про проведення фізичного огляду товарів та інших предметів. З метою здійснення митного контролю та митного оформлення Товару декларантом ТОВ «Омікрон плюс» було складено та подано головному інспектору м/п «Одеса-порт» ВМО-1 ОСОБА_3 митну декларацію в електронному вигляді № 500060001.2015.014957 від 13.08.2015 року та документи, необхідні для митного оформлення товару. Митна вартість товарів була визначена ТОВ «Омікрон плюс» за ціною Контракту щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). 14 серпня 2015 року інспектором ВМО-1 м/п «Одеса-порт» ОСОБА_3 винесено рішення про корегування митної вартості товарів №500060001/2015/610120/2 (далі - Рішення про коригування), відповідно деякого митну вартість товарів №1 самостійно визначено за резервним методом. 14 серпня 2015 року інспектором м/п «Одеса-порт» ВМО-1 ОСОБА_3 складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2015/00240 (далі - Картка відмови) за якою Позивачу відмовлено у митному оформлені (випуску) товарів на підставі ст.. 256, частини 6 пункту 2 статті 54 Митного кодексу України оскільки прийнято рішення про корегування митної вартості №500060001/2015/610120/2 від 14 серпня 2015 року та запропоновано подати нову в/м декларацію з врахуванням вимог рішення про корегування. Як зазначено у рішенні про коригування підставою для здійснення коригування митної вартості стало спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками 105-2 та 106-2 щодо можливого заниження митної вартості та тим, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числових значень складових митної вартості товарів. Погодитись з законністю та обґрунтованістю зазначених вище рішень позивач не може, оскільки висновки фіскального органу не відповідають дійсності, а застосування другорядного методу визначення митної вартості є протиправним.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та надав до суду заперечення у письмову вигляді, які мотивовані тим, що 13.08.2015 декларантом позивача до Одеської митниці ДФС подано митну декларацію (МД) №500060001/2015/014957 для здійснення митного оформлення товару «покришки пневматичні гумові», митну вартість якого позивачем вказано на рівні 2,2 дол. США за кг. нетто. Для підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем до Одеської митниці ДФС були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір від 13.07.2015 №OMKTBS, комерційний інвойс від 13.07.2015 №13239 та інші товарно-супровідні документи. Під час опрацювання наданих для здійснення митного оформлення документів зафіксовано спрацювання профілів ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості товару 105-2 (вимагає здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів) та 106-2 (вимагає витребування документів, які підтверджують митну вартість товару). Крім того, за результатами візуальної перевірки наданих разом з МД документів та співставлення даних, поданих декларантом для здійснення митного контролю та оформлення, на етапі контролю митної вартості правильності визначення митної вартості товарів, задекларованих у МД від 13.08.2015 №500060001/2015/014957 встановлено, що подані документи містять розбіжності, а саме: у п. 4.2 зовнішньоекономічного контракту 13.07.2015 №OMKTBS наголошує на тому, що вартість пакування та страхування включено до вартості товару, але страхових документів до митного оформлення не було надано; в пакувальному листі від 13.07.2015 року №13239 відсутнє посилання на зовнішньоекономічний інвойс; в зовнішньоекономічному інвойсі від 13.07.2015 року №13239 відсутня торгівельна марка товару, вказані розбіжності можуть свідчити про наявні ознаки підробки поданих до митного оформлення документів та про можливу підміну документів з метою заниження заявленої митної вартості товарів. Отже, враховуючи вказане, для підтвердження митної вартості товару, заявленої в МД №500060001/2015/014957, декларанта позивача зобов'язано на вимогу митниці протягом встановлених Митним кодексом України 10-ти календарних днів надати додаткові документи. На зазначену вимогу митниці позивачем було надано лист від 13.08.2015року №42/08 яким декларант повідомив про те, що надати документи, що витребувані митницею для підтвердження заявленої митної вартості, немає можливості. За результатами проведеної між митним органом та декларантом позивача консультації було обрано другорядний метод визначення митної вартості - резервний, про що наявні записи у спірному рішення про коригування митної вартості від 14.08.2015 № 500060001/2015/610120/2. Таким чином, у зв'язку з викладеним та у відповідності до положень ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, Одеською митницею ДФС прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів від 14.08.2015 № 500060001/2015/610120/2. Оскільки митним органом винесено рішення про коригування митної вартості від 14.08.2015 № 500060001/2015/610120/2, враховуючи вищевикладені причини, та положення частини 6 статті 54 Митного кодексу України, Одеською митницею ДФС була видана Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2015/00240 та роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 13.07.2015 року між ТОВ «Омікрон плюс» (Покупець за контрактом) та Фірмою «Т-business, INC» (Panama) (Продавець за контрактом) було укладено зовнішньоекономічний Контракт № OMKTBS про поставку товару в асортименті, у кількості й за цінами, зазначеними в інвойсі до кожної партії товару.
Згідно п. 3.1 Контракту базисні умови поставки СІР Kiev (Україна) відповідно до ІНКОТЕРМС 2010 р. Допускаються поставки на інших умовах згідно ІНКОТЕРМС 2010 p., які зазначаються в інвойсі на окрему партію товару.
Згідно умов п. 4.1. Контракту товар поставляється за цінами, зазначеними в Інвойсах до кожної партії товару.
Згідно п. 4.1., 4.2. Контракту ціна товару зазначається у Специфікації до кожної партії товару. Ціна товару містить: ціну товару, вартість завантаження товару, пакування та страхування.
Розділом 5 Контракту Сторонами визначено умови оплати вартості поставленого товару. Згідно п. 5.2., 5.3. Контракту оплата вартості товару здійснюється в строк не пізніше 90 днів з дати поставки товару на підставі рахунків-фактур (invoices) і транспортних накладних.
11 серпня 2015 року згідно Контракту на умовах CIF ОСОБА_2 морським транспортом було ввезено в Україну партію товару на загальну суму 40220,40 доларів США. Товар було ввезено в морському контейнері FCIU8644015 упакований в поліпропіленов пакунки (50,0 кг) у кількості місць 9141, вагою нетто 18282,01 кг, вагою брутто 18332,01 кг. Виробник Тайвань, I-GREATEST TIRE ENTERPRISES LTD.
12.08.2015 року було проведено фізичний огляд товару згідно Акту № б/н про проведення фізичного огляду товарів та інших предметів.
Згідно з положеннями частини першої статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 52 Митного кодексу України від передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Частиною 1 статті 53 Митного кодексу України зазначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів визначений у частині другій статті 53 Митного кодексу України.
З метою здійснення митного контролю та митного оформлення Товару декларантом ТОВ «Омікрон плюс» було складено та подано головному інспектору м/п «Одеса-порт» ВМО-1 ОСОБА_3 митну декларацію в електронному вигляді № 500060001/2015/014957 від 13.08.2015 року та документи, необхідні для митного оформлення товару.
Митна вартість товарів була визначена ТОВ «Омікрон плюс» за ціною Контракту щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
На підтвердження заявлених відомостей ТОВ «Омікрон плюс» надано такі документи:
- картку обліку від 03.07.2015 р. №100/2015/0003566;
- міжнародну автомобільну накладну (CMR) №3239 від 12.08.2015 року;
- коносамент PKL/ODS/2015/109641 від 20.06.2015 року;
- морську накладну UAOSS186 від 01.07.2015 року;
- рахунку-фактури (Інвойсу) №13239від 13.07.2015 року; пакувальний лист №13239від 13.07.2015 року;
- зовнішньоекономічний Контракт № OMKTBS від 13.07.2015 року; Інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю);
- специфікацію №13239від 13.07.2015 року;
- Акт фізичного огляду б/н від 12.08.2015;
- Звіт про зважування б/н від 11.08.2015 року.
Додатково за вимогою посадової особи митного органу було надано додаткові документи згідно зі ст. 53 Митного кодексу, зокрема:
- лист № 43/08 від 13.08.2015;
- прайс-лист Продавця від 19.06.2015 року б/н;
- прайс-лист виробника б/н від 13.06.2015 року;
- заяву № 44/08 від 13.08.2015 року про неможливість надати інші документи за вимогою митного органу.
Судом встановлено, що 14 серпня 2015 року інспектором ВМО-1 м/п «Одеса-порт» ОСОБА_3 винесено рішення про корегування митної вартості товарів №500060001/2015/610120/2 (далі - Рішення про коригування), відповідно деякого митну вартість товарів №1 самостійно визначено за резервним методом.
Згідно із зазначеним рішенням митну вартість товару № 1 було скориговано з 4,40 до 6,26 дол. США.
14 серпня 2015 року інспектором м/п «Одеса-порт» ВМО-1 ОСОБА_3 складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2015/00240 за якою позивачу відмовлено у митному оформлені (випуску) товарів на підставі ст.. 256, частини 6 пункту 2 статті 54 Митного кодексу України оскільки прийнято рішення про корегування митної вартості №500060001/2015/610120/2 від 14 серпня 2015 року та запропоновано подати нову в/м декларацію з врахуванням вимог рішення про корегування.
Як зазначено у рішенні про коригування підставою для здійснення коригування митної вартості стало спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками 105-2 та 106-2 щодо можливого заниження митної вартості та тим, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числових значень складових митної вартості товарів.
На думку митного органу зазначені розбіжності полягають у наступному:
- у п. 4.1. наданого до митного оформлення зовнішньоекономічному контракті від 13.07.2015 № OMKTBS встановлено, що ціна товару містить: ціну товару на умовах СІР Київ, тоді як митне оформлення здійснюється на умовах CIF ОСОБА_2;
- у п. 4.2. зовнішньоекономічного контракту від 13.07.2015 № OMKTBS вартість пакування та страхування включено до вартості товару на умовах СІР Київ, але страхових документів до митного оформлення не надано;
- в пакувальному листі від 13.07.2015 року № 13239 відсутнє посилання на зовнішньоекономічний інвойс;
- в зовнішньоекономічному інвойсі від 13.07.2015 року відсутня торгівельна марка товару.
З цих підстав митний орган прийшов до висновку, що у документах містяться розбіжності. ТОВ "ОМІКРОН ПЛЮС" було запропоновано надати додаткові документи, що підтверджують митну вартість товарів, але зазначені документи митний орган визнав недостатніми для визначення митної вартості за основним методом.
Для визначення митної вартості товару ДФС було обрано резервний метод.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини 2 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Відповідно до частини 3 статті 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
На думку суду, у даному випадку митний орган повинен був застосовувати основний метод визначення митної вартості товарів, а доводи щодо невідповідності документів не відповідають дійсності.
Судом встановлено, що згідно п. 3.1. Контракту базисні умови поставки товару визначені СIF Kiev (Україна) відповідно до ІНКОТЕРМС 2010 р.
Положенням пункту 3.1. Контракту Сторони передбачили, що допускаються поставки товару на інших умовах згідно ІНКОТЕРМС 2010 p., які зазначаються в інвойсі на окрему партію товару.
Згідно абзацу другого п. 3.1. Контракту Сторони погодили, що поставка партії товару, визначену у Специфікації №13239 від 13.07.2015 року, буде здійснюватись на умовах CIF ОСОБА_2 або CIF Іллічівськ за вибором Продавця.
Згідно умов п. 1.1. Контракту Специфікація є невід'ємною частиною Контракту.
В Специфікації №13239 від 13.07.2015 року Сторони визначили вартість товару на базі ціни СIF ОСОБА_2, де в ціну товару включено вартість постачання (завантаження), пакування та страхування.
Згідно Інвойсу № 13239 від 13.07.2015 року, складеного Продавцем згідно пакувального листа №13239 від 13.07.2015 року, Продавцем з двох обраних Сторонами умов поставки даної партії товару було обрано умову СIF ОСОБА_2.
Вказані товаросупровідні документи було надано митному органу для здійснення процедури митного оформлення товару, але не враховані при прийнятті оскаржувана рішень.
Щодо надання документів про страхування товару, то суд зазначає настпуне.
Згідно п. 4.1. Контракту товар поставляється за цінами, зазначеними в Інвойсах до кожної партії товару.
Згідно пунктів 4.1. та 4.2. Контракту ціна товару зазначається у Специфікації до кожної партії товару. Ціна товару містить: ціну товару, вартість завантаження товару, пакування та страхування.
Пунктом 7 частини десятої ст. 58 Митного кодексу встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на страхування товарів.
Згідно правил Інкотермс 2010 за умовами СIF Вартість, страхування і фрахт (… назва порту призначення) продавець зобов'язаний застрахувати товар, оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення (без вивантаження).
Таким чином, згідно умов Контракту всі витрати із завантаження, пакування товару, поставки та страхування товару вже були включені Продавцем в ціну товару, яка відображена у відповідних товаросупровідних документах, наданих митному органу для митного оформлення, а тому надання додаткових документів згідно митного законодавства, в тому числі окремо зазначати вартість страхування в документах митним законодавством не передбачається.
Щодо необхідності посилання в пакувальному листі на інвойс, а в інвойсі на пакувальний лист, суд зазанчає.
Як встановлено судом, Інвойс та пакувальний лист було виписано постачальником, як один документ, які доповнюють один одного. Це випливає зі змісту інвойсу та пакувального листа. Інвойс та пакувальний лист мають один номер, виписані в один час на одну партію товару, мають посилання на один й той самий контракт.
Затвердженої форми інвойсу та пакувального листа, вимог щодо їх заповнення законодавством України не передбачено.
Згідно загальносвітової практики, інвойс має містити дату складання, найменування та реквізити продавця і покупця, найменування товарів, їх ціну, загальну вартість рахунку, валюту, ставки та розмір податку. Також, в інвойсі можуть зазначатись реквізити зовнішньоекономічної угоди, відповідно до якого здійснюється поставка, реквізити відвантажувального документа, платіжні реквізити та інші відомості, у разі якщо їх наявність в рахунку-фактурі передбачена умовами договору, такі як умови поставки, умови оплати, місце завантаження, розмір та підстави надання знижок.
Затвердженої форми інвойсу та вимог щодо його заповнення законодавством України не передбачено.
Згідно Контракту, сторонами не було обумовлено необхідності внесення до Інвойсу та пакувального листа посилання на вказані документи.
Згідно статті 54 Митного кодексу України встановлено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обгрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.
- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Як встановлено судом, в даному випадку підстави для відмови у митному оформленні відсутні.
В оскаржуваних рішеннях митного органу відсутнє обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, а тому не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості - резервного.
Аналогічну позицію висловив Верховний суд України в постановах від 29.05.2012 року та від 11.09.2012 року.
Частиною 1 статті 55 Митного кодексу України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Крім того, суд зазначає, що товару позивача випущено у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та сплатою різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України за МД від 15.08.2015 року №500060001/2015/015063.
Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначено декларантом, та митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів, при митному оформленні товарів за вказаною МД забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 138238,14 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок органу доходів і зборів.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Також відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють зокрема чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Враховуючи те, що позивач під митного оформлення товарів позивачем були надані всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товарів, суд доходить висновку, що рішення Одеської митниці ДФС про корегування митної вартості товарів №500060001/2015/610120/2 від 14.08.2015 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2015/00240 від 07.08.2015 року, є протиправними та підлягають скасуванню, а позов задовленню.
Керуючись ст. ст. 158, 163, КАС України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Омікрон плюс» до Одеської митниці Державної фіскальної служби задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці Державної фіскальної служби від 14.08.2015р. про відмову в митному оформлені випуску товарів №500060001/2015/00240; про коригування митної вартості товарів від 14.08.2015р. №500060001/2015/610120/2.
Стягнути з місцевого бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Омікрон плюс» код 39670909 витрати по сплаті судового збору у сумі 560,28грн.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів після отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Повний текст постанови виготовлений 23 вересня 2015 року.
Суддя Е.А.Іванов
.