Справа № 8854/09/1570
16 червня 2010 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Марина П.П.,
при секретарі Полторак І.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області, Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, треті особи - Кучурганська сільська рада Роздільнянського району Одеської області, Степова сільська рада Роздільнянського району Одеської області та Щербанська сільська рада Роздільнянського району Одеської області, про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області, Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, треті особи - Кучурганська сільська рада Роздільнянського району Одеської області, Степова сільська рада Роздільнянського району Одеської області та Щербанська сільська рада Роздільнянського району Одеської області, про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії. Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що у відповідності до ч.б ст. 118 Земельного кодексу України 23.06.2008 року вона звернулась із заявою вхідний №07-989/2579 від 24.06.2008 року до Розділянської районної державної адміністрації Одеської області про надання безоплатно у власність земельної ділянки розміром 2,0 гектара для ведення особистого селянського господарства. Проте, на час розгляду справи Роздільнянською РДА Одеської області вказана заява не розглянута, відповідне рішення по ній не прийнято. Бездіяльність Лиманської селищної ради, на думку позивача, відповідно до ст.12 Земельного кодексу України полягає в не інформуванні населення щодо паювання землі, що призвело до порушення її права, як працівника соціальної сфери. Зважаючи на протиправну бездіяльність Роздільнянської РДА Одеської області та Лиманської селищної ради, позивач звернулася до суду.
Також позивач зазначила, що предметом спору в даному випадку не є право володіння та користування земельною ділянкою, а фактична бездіяльність відповідачів - суб'єктів владних повноважень, тобто характер спору є саме публічно-правовим, так як приватноправові правовідносини виникнуть лише після процедури безоплатної передачі земельної ділянки у власність.
Представник відповідача - Роздільнянської районної адміністрації Одеської області до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. В наданих до суду письмових запереченнях зазначив, що до Роздільнянської РДА Одеської області надійшла спільна заява трудового колективу вчителів Лиманської ЗОШ №2 І-ІІІ ступенів за №Ко-193 від 26.06.2008 року, в якому порушено те саме питання, що і у заяві позивача. У зв'язку з тим, що заяви мають спільний характер, листом №Ко-193 від 09.09.2008 року головному заявнику ОСОБА_2, було надано відповідь щодо неможливості задовольнити вимоги заявників, у зв'язку з відсутністю вільних земель. У зв'язку з цим вважав, що будь-яка бездіяльність з боку Розільнінської РДА Одеської області відсутня.
Представник Лиманської селищної ради Роздільнянського району в судове засідання не з'явився, надавши до суду заяву в якій зазначив, що на підставі ст. 122 п.З та п.12 перехідних положень Земельного кодексу, зазначивши, що землями сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів розпоряджаються органи виконавчої влади та просив розглядати справу за відсутності представника Лиманської селищної ради (а.с.28).
Представник Щербанської селищної ради Роздільнянського району в .судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву в якій просить розглядати справу за відсутності представника Щербанської селищної ради (а.с.61).
Представник Кучурганської селищної ради Роздільнянського району в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву в якій просить розглядати справу за відсутності представника Кучурганської селищної ради (а.с.62).
Представник Степової селищної ради Роздільнянського району в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву в якій просить розглядати справу за відсутності представника Степової селищної ради (а.с.63).
Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, працює вчителем математики в загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №2 смт. Лиманське Роздільнянського району Одеської області, що підтверджується довідкою з місця роботи №20 від 01.06.2009 року (а.с 5). При цьому, 23.06.2008 року позивач звернулася до Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області із письмовою заявою про надання безоплатно у власність земельної ділянки розміром 0,2 гектара для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарських підприємств, розташованих на території Лиманської селищної ради, що приватизуються, або земель запасу чи резервного фонду. Зазначена заява зареєстрована в Роздільнянській РДА Одеської області 24.06.2009 року за вхідним реєстраційним №07-989/2579.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. З ст. 2 КАС України, адміністративний суд перевіряє не лише вчинення дії чи бездіяльності на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а й чи вчинені вони з використанням повноважень з тією метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії. добросовісно, розсудливо і своєчасно.
Матеріали справи свідчать, що відповідачем не були дотримані зазначені вимоги.
Відповідно до п. 6 ст. 118 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час звернення позивача до Роздільнянської РДА Одеської області) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.
Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.
Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Згідно ч. 9 ст. 118 ЗК України проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.
Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.
Відповідно п.«б» ч.І ст.121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Статтею 9 Закону №1808-ІУ (обов'язкова державна експертиза) не передбачено, що проект землеустрою щодо одержання безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства підлягає обов'язковій експертизі.
Відповідно до ст. 38 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» посадові особи місцевих державних адміністрацій зобов'язані розглянути звернення громадян і не пізніше ніж у визначений законом термін прийняти рішення або дати обґрунтовану відповідь.
В судовому засіданні встановлено, що на момент розгляду справи заява ОСОБА_1 від 23.06.2008 року про надання земельної ділянки Роздільнянською РДА Одеської області не розглянута, рішень по ній у встановленому законом порядку не приймалося, отже Роздільнянська РДА Одеської області діяла у спосіб, що не передбачений законами України.
Приймаючи до уваги вище викладене суд, вважає, що Роздільнянська РДА Одеської області порушила вимоги ст.118 ЗК України та ст. 38 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання незаконною бездіяльності Роздільнянської РДА Одеської області щодо розгляду її заяви про надання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, підлягають задоволенню.
Суд вважає необгрунтованими позовні вимоги про визнання незаконною бездіяльності Роздільнянської РДА Одеської області по виконанню заходів щодо надання безоплатно у власність позивача земельної ділянки та зобов'язання здійснити такі заходи шляхом надання безоплатно у власність позивача земельної ділянки розміром 2,0 гектара для ведення особистого селянського господарства із земель, які знаходяться у резерві, чи земель запасу Роздільнянського району, які розташовані за межами населених пунктів на території Лиманської селищної ради або на території сусідніх Кучурганської, Степової. Щербанської сільських рад. оскільки вирішення них питань та виконання зазначених позивачем заходів є виключною компетенцією Роздільнянської РДА Одеської області.
З метою гарантування дотримання та захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень - Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області, суд вважає за необхідне зобов'язати Роздільнянську РДА Одеської області у встановленому чинним законодавством порядку розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.06.2008 року, зареєстровану в Роздільнянській РДА 24.06.2008 року за № 07-989/2579, про надання безоплатно у власність земельної ділянки розміром 2,0 гектара для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарських підприємств, розташованих на території Лиманської селищної ради, що приватизуються, або земель запасу чи резервного фонду.
26.06.2008 року до Роздільнянської РДА Одеської області надійшов лист від адміністрації і профспілкового комітету Лиманської ЗОШ №2 щодо безоплатного виділення у власність кожному працівнику школи для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки розміром 2,0 гектара із земель сільськогосподарських підприємств, розташованих на території Лиманської селищної ради, що приватизуються, або земель запасу чи резервного фонду, який був зареєстрований в Роздільнянській РДА за № Ко-193 від 26.06.2008 року. Відповідач 09.09.2008 року надав відповідь головному заявнику ОСОБА_2, про неможливість задоволення заяви через відсутність вільних земель.
Судом встановлено, що прізвище позивача у зазначеному колективному зверненні відсутнє, остання не уповноважувала ні ОСОБА_2, ні інших осіб, зазначених у зверненні за № Ко-193 від 24.06.2008 року, на представлення її інтересів, а звернулася із самостійною заявою, яка Роздільнянською РДА не розглядалася та до теперішнього часу не розглянута.
Крім того, суд вважає, що вимоги позивача щодо визнання незаконною бездіяльності Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області є необгрунтованими та не підтвердженими належним чином, а саме бездіяльність Лиманської селищної ради виразилась в порушенні вимог ст. 12 ЗК України, пунктом «і», що призвело до порушення прав позивача, як працівника соціальної сфери.
Відповідно до п. і ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, серед інших, інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок. В свою чергу, порядку та обсягу необхідного інформування ЗК України та інші акти земельного законодавства України не визначають. Відносини щодо інформування населення про різні аспекти діяльності рад врегульовані актами екологічного законодавства та законодавства про місцеве самоврядування.
Інформація щодо надання, вилучення (викупу) земельних ділянок за своєю природою може розглядатися також як екологічна інформація, відносно якої встановлено позитивний обов'язок державних органів. Однак, слід відзначити недостатню формалізованість обов'язку саме по відношенню до інформації щодо надання, вилучення(викупу)земельних ділянок.
Так, згідно ст. 4 Орхуської конвенції, ратифікованої 06.07.1999 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля», громадяни мають право на отримання інформації щодо надання, вилучення (викупу) земельних ділянок за своєю власною ініціативою шляхом подання інформаційного запиту.
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про інформацію» громадянин має право звернутися до державних органів і вимагати надання будь-якого офіційного документу, незалежно від того, стосується цей документ його особисто чи ні. крім випадків обмеження доступу, передбачених цим Законом. Ця ж стаття визначає, що під запитом щодо надання письмової або усної інформації у цьому Законі розуміється звернення з вимогою надати письмову або усну інформацію про діяльність органів законодавчої, виконавчої та судової влади України. їх посадових осіб з окремих питань.
Позивачем в силу ст.11 КАС України не надано суду доказів звернення до Лиманської селищної ради із відповідними запитами щодо інформування її про паювання землі, суд вважає, що Лиманська селищна рада не допустила бездіяльності в цьому питанні та не порушувала вимоги п. і ст. 12 ЗК України, у зв'язку із чим в задоволенні даних вимог слід відмовити.
Таким чином згідно з положеннями статей Земельного кодексу України право на земельну ділянку з відповідним цільовим призначенням, відповідною категорією землекористування виникає на підставі рішення розпорядчих органів тільки після одержання документу, що посвідчує право користування або право власності та його державної реєстрації в органах Державного земельного кадастру.
Відповідачем - Роздільнянською районною державною адміністрацією Одеської області по справі не було надано доказів щодо розгляду у встановленому законом порядку звернення позивача з приводу надання безоплатно у власність земельної ділянки розміром 2,0 гектара для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарських підприємств, розташованих на території Лиманської селищної ради.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України, суд може постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати не чинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб'єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При цьому, відповідно до ч. З ст. 2 КАС України, адміністративний суд перевіряє не лише вчинення дії чи бездіяльності на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а й чи вчинені вони з використанням повноважень з тією метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії, добросовісно, розсудливо і своєчасно.
Матеріали справи свідчать, що відповідачем - Роздільнянською районною державною адміністрацією Одеської області не були дотримані зазначені вимоги.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами частково і підлягають задоволенню частково.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у сукупності, суд вважає доведеними вимоги позивача з приводу визнання незаконною бездіяльності Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області та зобов'язання Роздільнянської РДА Одеської області у встановленому законом порядку розглянути звернення щодо надання безоплатно у власність земельної ділянки, у встановлений законом спосіб.
Керуючись ст. ст. 6-8, 11, 71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати незаконною бездіяльність Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про надання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Зобов'язати Роздільнянську районну державну адміністрацію Одеської області у встановленому законом порядку розглянути звернення ОСОБА_1 щодо надання безоплатно у власність земельної ділянки розміром 2,0 гектара для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарських підприємств, розташованих на території Лиманської селищної ради, що приватизуються, або земель запасу чи резервного фонду.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складено та підписано суддею 18.06.2010 року.
Суддя П.П.Марин