ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"27" січня 2012 р. справа № 2a-45/12/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Чуприни О.В.
за участю секретаря судового засідання Галімурки Т.Є.
представника позивача: Державної податкової інспекції в Косівському районі Івано-Франківської області -ОСОБА_1
відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 -не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Косівському районі Івано-Франківської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного податку в сумі 600,00 грн., -
04.01.2010 року Державна податкова інспекція в Косівському районі Івано-Франківської області (далі -позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі -відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті єдиного податку в сумі 600,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем за вересень-листопад 2010 року протиправно, в порушення пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування", частини 5 статті 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", не сплачено в повному обсязі єдиний податок за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності в розмірі 600,00 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та просив стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з його розрахункових рахунків, що є наявними у банківських установах та за рахунок готівки, що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 в дохід бюджету заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 600,00 грн.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 35), причини неявки суду не повідомив. Своїм правом на подання письмового заперечення проти позову не скористався.
За змістом частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону від 17.11.2011 року) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Судом, за умови належного повідомлення відповідача про розгляд справи у відповідності до вимог частини 3 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, продовжено розгляд справи за відсутності відповідача на підставі частини 4 статті 128 коментованого Кодексу.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з таких мотивів.
Судом встановлено, що відповідач зареєстрований Косівською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області, як фізична особа-підприємець, та 23.05.1997 року взятий на облік Державною податковою інспекцією в Косівському районі Івано-Франківської області як платник податків (а.с. 14).
04.06.2010 року відповідач подав до Державної податкової інспекції в Косівському районі Івано-Франківської області заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2010 рік (а.с. 15), у відповідності до якої застосовано до відповідача в 2010 році спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, про що останньому видано корінець свідоцтва про сплату єдиного податку серії З №960494 (а.с. 13). Ставка єдиного податку на один місяць у відповідності до обраного відповідачем виду діяльності (виготовлення ялинкових і новорічних прикрас), згідно рішення Косівської районної ради Івано-Франківської області "Про перегляд та затвердження ставок єдиного податку для фізичних осіб - суб'єктів малого підприємництва" від 03.04.2008 року за №339-13/2008, із змінами від 24.12.2008 року за №412-16/2008, становить 200,00 грн. (а.с. 17-18). За вересень-листопад 2010 року відповідачем сплата єдиного податку не здійснена, і на момент розгляду справи заборгованість становить 600,00 грн. (а.с. 37).
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Суд зазначає, що правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем були врегульовані положеннями Закону України "Про систему оподаткування" та Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" в редакції чинній на час їх дії.
Закон України "Про систему оподаткування" визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про систему оподаткування" платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Пункт 1 статті 20 Закону України "Про систему оподаткування" передбачає, що контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.
Згідно Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" за №727/98 від 07.07.1998 року встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва, зокрема в статті 2 зазначено, що суб'єкти малого підприємництва -фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва -фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Відповідно частини 2 статті 5 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.
Як встановлено судом, відповідач допустив заборгованість зі сплати єдиного податку за вересень-листопад 2010 року в розмірі 600,00 грн. (а.с. 37).
Згідно частини 5 статті 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Відповідно статті 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах: до місцевого бюджету -43 відсотки; до Пенсійного фонду України -42 відсотки; на обов'язкове соціальне страхування -15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення -4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем надавалось відповідачу податкова вимога форми "Ф1" за №1/1928 від 29.09.2010 року та податкова вимога форми "Ф2" за №2/1853 від 25.11.2010 року. Перша та друга податкові вимоги отримані відповідачем, про що свідчить підпис ОСОБА_2 на вищевказаних податкових вимогах, копія яких міститься в матеріалах справи (а.с. 11, 12).
Абзацом 1 пункту 1 статті 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на Державну податкову адміністрацію України покладено повноваження по здійсненню контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
За змістом підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сплата єдиного податку є обов'язком відповідача, що передбачений частиною 5 статті 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва".
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення, відповідач суду не надав.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити заборгованість зі сплати єдиного податку за вересень-листопад 2010 року в розмірі 600,00 грн.
Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов такими, що підлягають до задоволення.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, вул. Стефаника, 46, с. Старі Кути, Косівський район, Івано-Франківська область, 78663) з його розрахункових рахунків, що є наявними у банківських установах та за рахунок готівки, що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 в дохід бюджету заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 600 (шістсот) гривень 00 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Чуприна О.В.
Постанова складена в повному обсязі 01.02.2012 року.