ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"09" лютого 2012 р. Справа № 2a-171/12/0970
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кишинський М.І., розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом Івано-Франківського транспортного прокурора в інтересах Головавтотрансінспекції в особі територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн.,-
Івано-Франківський транспортний прокурор в інтересах Головавтотрансінспекції в особі територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області (надалі-позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі-відповідач) про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що державними інспекторами Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області виявлені порушення вимог положень статті 39 Закону України ''Про автомобільний транспорт''допущені відповідачем, а саме: надання послуг з регулярних пасажирських перевезень. Виявлені порушення зафіксовані в акті за № 037044 від 22 липня 2011 року. За наслідками розгляду вказаного акту за вчинені правопорушення позивачем винесено постанову про застосування фінансових санкцій №124325 від 26 липня 2011 року на суму 1700,00 грн. У передбачений строк сума застосованих фінансових санкцій в розмірі 1700,00 грн. відповідачем добровільно не сплачена.
Судом, 16 січня 2012 року відповідно до пункту 4 частини 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі, яку разом із копією позовної заяви та доданими до неї документів направлено відповідачу 16 січня 2012 року для подання заперечення або заяви про визнання позову.
Відповідач, 20 січня 2012 року отримав зазначену ухвалу про відкриття скороченого провадження у даній справі, копію адміністративного позову та доданих до нього документів. Однак, відповідачем не подано до суду заперечення або заяви про визнання позову у строки встановленні статтею 183-3 КАС України.
Згідно із пункту 3 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів -у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Враховуючи, що до суду не було подано заперечення відповідача проти заявленого позову та те, що справа розглядається судом не за місцезнаходженням відповідача, поданий Івано-Франківським транспортним прокурором в інтересах Головавтотрансінспекції в особі територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області позов до приватного підприємця-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн. підлягає розгляду в строк визначений пунктом 3 частиною 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд, в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, прийшов до висновку, що позов обгрунтований та такий, що підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 22 липня 2011 року працівниками територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області складено акт №037044 про порушення Закону України «Про автомобільний транспорт»під час надання громадянином ОСОБА_1 послуг з регулярних пасажирських перевезень. Під час перевірки виявлено таке порушення, як відсутність ліцензійної картки та індивідуальної контрольної книжки. Порушник з актом ознайомився, від пояснень відмовився, при цьому підписавши даний акт. За вказане порушення 26 липня 2011 року начальником територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області, щодо порушника винесено постанову № 124325 на суму 1700,00 грн.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в Україні визначені Законом України ''Про автомобільний транспорт''.
Статтею 6 Закону України ''Про автомобільний транспорт''встановлено, що урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює державний контроль за недопущенням надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільними перевізниками, які не одержали відповідної ліцензії та ліцензійних карток на транспортні засоби, що при цьому використовуються.
Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України за № 1190 від 08.09.2004 року “Про утворення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті” визначено, що урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Міністерства транспорту та зв'язку і йому підпорядковується, є головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція).
Згідно вимог пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року за № 1567 ''Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті''органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, м. Києві та м. Севастополі.
Статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»передбачено перелік документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для регулярних пасажирських перевезень:
-для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
-для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
Крім того, відповідно до пункту 6.3 Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України
від 7 червня 2010 року N 340 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 року за N 811/18106 водій, який керує ТЗ, що зазначений у пункті 6.1 цього розділу (а це автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами) та не обладнаний тахографом веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).
Абзац 3 частини 1 статті 60 Закону України ''Про автомобільний транспорт''є спеціальною нормою, якою встановлено, що надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, -штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частинами 4 та 5 статті 60 Закону України ''Про автомобільний транспорт''встановлено, що від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.
Відповідно до пунктів 21, 27 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року за № 1567 ''Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті''державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. При виявлені порушення законодавства складається акт, на підставі якого керівник органу державного контролю виносить постанову про застосування фінансових санкцій, що є обов'язковою до виконання.
Пунктом 28 вказаної Постанови Кабінету Міністрів України фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.
У передбачений законом термін сума застосованих фінансових санкцій відповідачем добровільно не сплачена. Дана постанова направлялась відповідачу 26 липня 2011 року. В порядку передбаченому пунктом 32 ''Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті''до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю протягом 10 днів після її винесення чи до суду відповідачем не оскаржувались.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення в дохід Державного бюджету з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансові санкції в розмірі 1700,00 грн. за постановою про застосування фінансових санкцій №124325 від 26 липня 2011 року є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
Враховуючи вищевикладене, на підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163 та 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути на користь державного бюджету на рахунок № 31110106700002, УДК в місті Івано-Франківську, код платежу 21081100, МФО - 836014, код одержувача - 20568100, з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, іден. номер НОМЕР_1 фінансові санкції в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень, 00 коп. по постанові № 124325 від 26 липня 2011 року.
Відповідно до частини 9 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарження не підлягає.
Суддя Кишинський М.І.
Постанова складена 09 лютого 2012 року.