23 вересня 2015 року
(10 год. 20 хв.)
Справа № 808/6398/15
м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Киселя Р.В.,
при секретарі судового засідання Мащенко Д.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Горіхівський будівельний комбінат» про стягнення коштів за податковим боргом.
03.09.2015 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Горіхівський будівельний комбінат» (далі - відповідач), в якому позивач просить: стягнути з рахунків відповідача в обслуговуючих банках податковий борг у сумі 4329,91 грн.
Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що відповідач має податковий борг перед бюджетом на загальну суму 4329,91 грн., в тому числі: з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 971,00 грн., з податку на додану вартість у сумі 3358,91 грн. Борг виник внаслідок несплати підприємством узгоджених сум податкових зобов'язань, визначених самостійно у податковій звітності, а також внаслідок нарахування відповідачу штрафних (фінансових) санкцій за наслідками перевірки.
Ухвалою судді від 07.09.2015 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 23.09.2015.
23.09.2015 від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, на позовних вимогах наполягає.
У судове засідання 23.09.2015 відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не прибув.
За приписами ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
За змістом ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі матеріалів.
Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач 25.07.2007 зареєстрований в якості юридичної особи.
За результатами проведення господарської діяльності відповідачем було подано позивачу податкову декларацію з податку прибуток №9081367558 від 02.03.2015 за 2014 рік, якою самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 971,00 грн.
Отже, згідно даних облікової картки відповідача та розрахунку суми податкового боргу заборгованість відповідача з податку на прибуток підприємства складає 971,00 грн.
За результатами проведення господарської діяльності відповідачем було подано позивачу податкову декларацію з податку на додану вартість №9126659041 від 17.06.2015 за 2015 рік, якою самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 4897,00 грн.
Позивачем на підставі п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку відповідача з питань дотримання граничних строків сплати узгоджених зобов'язань з податку на додану вартість, за наслідками якої складено акт від 17.04.2015 №231/14-20-15-35301710 (далі - Акт перевірки).
За наслідками проведеної перевірки позивач дійшов висновку, що відповідачем порушено вимоги п. 203.2 ст. 203 Податкового Кодексу України, а саме встановлено факт несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
У зв'язку з встановленням зазначеним Актом перевірки порушень, на підставі п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, позивачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: від 08.05.2015 №0001231500, яким відповідачу визначено суму штрафу у розмірі 616,26 грн.; від 08.05.2015 №0001221500, яким відповідачу визначено суму штрафу у розмірі 1392,00 грн. Вказані податкові повідомлення-рішення направлялися на адресу відповідача та були отримані 18.05.2015, про що свідчить відмітка про отримання, наявна на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
Згідно даних облікової картки відповідача та розрахунку суми податкового боргу, судом встановлено, що за відповідачем рахувалась переплата у розмірі 3546,35 грн.
Отже, згідно даних облікової картки відповідача та розрахунку суми податкового боргу загальна сума заборгованості відповідача з податку на додану вартість складає 616,26 грн. + 1392,00 грн. + 4897,00 грн. - 3546,35 грн. = 3358,91 грн.
Таким чином, згідно даних облікової картки відповідача та розрахунку суми податкового боргу загальна сума заборгованості відповідача складає 971,00 грн. + 3358,91 грн.
= 4329,91 грн.
Вищезазначена сума грошових зобов'язань відповідачем не сплачена.
У зв'язку з несплатою самостійно визначених податкових зобов'язань 04.08.2014 позивачем була сформована податкова вимога форми «Ю» №1948-25, яка визначала суму податкового боргу відповідача за узгодженим грошовим зобов'язанням у розмірі 63897,48 грн. Вказана податкова вимога була вручена відповідачу 06.08.2014, про що свідчить відмітка про отримання, наявна на корінці податкової вимоги.
Надаючи оцінку вимогам позивача, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Пунктом 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
Судом встановлено, що відповідачем було подано податкову декларацію з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємства, якими самостійно визначено суми податку, які підлягають нарахуванню та сплаті до бюджету.
Згідно п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу, платник податку зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п.п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У зазначені строки нараховані податкові зобов'язання не сплачено, тому згідно п.п. 14.1.175. ст. 14 Податкового кодексу України, це є податковим боргом; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Підпунктом 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання зазначених норм права, у зв'язку з непогашенням відповідачем податкового боргу, податківцями була направлена в його адресу податкова вимога від 04.08.2014 №1948-25, сума грошового зобов'язання визначена у розмірі 63897,48 грн. Вказана податкова вимога була вручена відповідачу 06.08.2014, про що свідчить відмітка про отримання, наявна на корінці податкової вимоги.
Пунктом 60.1 статті 60 Податкового кодексу України визначені обставини за наявності яких податкова вимога вважається відкликаною.
Оскільки відповідач не надав заперечень проти вимог заявленого позову, то у суду відсутні підстави вважати податкову вимогу від 04.08.2014 №1948-25 відкликаною. Крім того, наданою заявником обліковою карткою відповідача підтверджується, що податковий борг з моменту направлення вказаної податкової вимоги повністю не погашений. Відтак, податкова вимога позивача від 04.08.2014 №1948-25 є чинною.
Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Судом встановлено, що у зв'язку з несвоєчасною сплатою узгоджених сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість, позивачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: від 08.05.2015 №0001231500, яким відповідачу визначено суму штрафу у розмірі 616,26 грн.; від 08.05.2015 №0001221500, яким відповідачу визначено суму штрафу у розмірі 1392,00 грн.
Згідно пп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.
Пунктами 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідач не надав суду будь-яких доказів на спростування вимог позивача, тому, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 71 КАС України, суд доходить висновку про наявність необхідної сукупності обставин, які дають підставу для висновку щодо правомірності заявленого позову.
Отже, з огляду на те, що на даний час податкова заборгованість не сплачена, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд
Адміністративний позов Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Горіхівський будівельний комбінат» про стягнення коштів за податковим боргом - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Горіхівський будівельний комбінат» (код ЄДРПОУ 35301710, зареєстроване: 69096, м. Запоріжжя, вул. Дніпровське шосе, буд. 5, корп. А) з рахунків у обслуговуючих його банках податковий борг з податку на додану вартість в сумі 3358,91 грн. (три тисячі триста п'ятдесят вісім гривень 91 коп.) на користь Державного бюджету.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Горіхівський будівельний комбінат» (код ЄДРПОУ 35301710, зареєстроване: 69096, м. Запоріжжя, вул. Дніпровське шосе, буд. 5, корп. А) з рахунків у обслуговуючих його банках податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 971,00 грн. (дев'ятсот сімдесят одна гривня 00 коп.) на користь Державного бюджету.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Р.В. Кисіль