ПРО ВІДМОВУ У ЗАДОВОЛЕННІ КЛОПОТАННЯ ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ ОСОБА_1
16 вересня 2015 року Справа № 808/5909/15
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Каракуші С.М.
за участю секретаря Рибакової М.В.
представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3
представників першого відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів»
до: Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС, Управління державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області
про: визнання бездіяльності протиправною та стягнення пені,
Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів» (далі - позивач) звернулось з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС України (далі - відповідач 1), Управління державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області (далі - відповідач-2) про визнання протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо неподання відповідачу 2 висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягала відшкодуванню з бюджету на користь позивача по декларації з податку на додану вартість за вересень 2003 року в розмірі 3079572 грн. 61 коп., та про стягнення з Державного бюджету України пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за вересень 2003 року в розмірі 747190 грн. 17 коп. за період з 20.06.2013 по 20.04.2015.
Представником першого відповідача подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду. Зазначене клопотання обґрунтовано тим, що заявлена позивачем до бюджетного відшкодування в податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2003 року сума податку відповідно до положень підпункту 7.7.3 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не була відшкодована до 20.11.2003, у зв'язку з чим позивач мав право звернутись до суду протягом строку тривалістю 1095 днів, який сплив відповідно 20.11.2006, а відтак, на думку представника відповідача, позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду.
У судовому засіданні представники першого відповідача заявлене клопотання підтримали, просили його задовольнити.
Вислухавши думку представників позивача, які заперечували проти задоволення зазначеного клопотання, суд приходить до висновку, що заявлене клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України ( у редакції, чинній на час виникнення правовідносин між сторонами), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з діючою редакцією частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду встановлено шестимісячний строк.
Відповідно до частини 3 цієї ж статті для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з приписами підпункту 15.1.3 пункту 15.1 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Аналогічні положення закріплені у пункті 102.5 статті 102 Податкового кодексу України.
Пунктом 200.15 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Враховуючи, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 01.06.2003 № 0000203206/0, яким було зменшено заявлену позивачем до відшкодування суму з податку на додану вартість за вересень 2003 року, закінчилась 04.06.2013, відповідач, згідно з приписами вказаної норми протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний був подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Згідно з положеннями пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Сума пені, яку позивач просить стягнути, розрахована за період з 20.06.2013 по 20.04.2015, тобто заявлена в межах періоду строком 1095 днів.
Таким чином, враховуючи приписи частини 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватись інші строки звернення до адміністративного суду, суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до суду, у зв'язку з чим заявлене клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 99, 100, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні клопотання представника першого відповідача відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її постановлення.
Суддя С.М. Каракуша