24 вересня 2015 року , о 10:35 годині,Справа № 808/6561/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд
у складі: головуючого - судді Матяш О.В.,
за участю секретаря Передерій А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя
справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу,
позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що за відповідачем обліковується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1080,97 гривень, який виник внаслідок несплати у встановлений законодавством строк самостійно нарахованих податкових зобов'язань з єдиного податку.
У судове засідання представник ДПІ не з'явився, надавши клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомої суду причини. Судову повістку було направлено на його адресу, що вказана у витязі з ЄДРПОУ, проте кореспонденція повернулася до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Згідно з ч.11 ст.35 КАС України, у разі якщо повістка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов належить задовольнити з огляду на таке: судом встановлено, що відповідачем було подано до ДПІ заяву про застосування спрощеної системи оподаткування №3010/10 від 20.01.2012, відповідно до глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі - Кодексу) (а.с.6).
Відповідно до п. 291.3 ст. 291 Кодексу, фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
А згідно з п. 295.1. ст. 295 Кодексу, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Відповідно до п. 300.1. ст. 300 Кодексу, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Судом встановлено, що 20.04.2015, 20.05.2015, 20.06.2015, 20.07.2015 та 20.08.2015, на підставі вищевказаної заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, відповідачу нараховано за кожний місяць податкове зобов'язання у розмірі 243,6 гривень, на загальну суму 1218 гривень (а.с.9-11).
Згідно з пп. 14.1.175. п.14.1 ст.14 Кодексу, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Таким чином, сума податкового зобов'язання ФОП ОСОБА_1 з єдиного податку, визначена ним самостійно в заяві про застосування спрощеної системи оподаткування, проте не сплачена в передбачений законодавством строк, з урахуванням переплати у розмірі 137,03 гривень, є податковим боргом й складає 1080,97 гривень.
Відповідно до п.п. 95.1.- 95.3 ст. 95 ПК, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Кодексу, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що ДПІ направляла на адресу ФОП ОСОБА_1 податкову вимогу форми «Ф» №1194-23 від 03.06.2015 на суму 350,17 гривень. Зазначену вимогу було отримано відповідачем особисто 06.06.2014 (а.с.7).
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, «у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення».
Таким чином, кодексом не передбачено надіслання податкових вимог на кожну суму боргу, а тому податкова вимога на борг, що утворився після надіслання вимоги, не надсилались.
Оскільки податковий борг на час судового розгляду відповідачем не сплачено, суд вважає, що борг необхідно стягнути в судовому порядку.
Керуючись ст.ст. 17, 158-163, КАС України, суд
позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, адреса: 69098, АДРЕСА_1) податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1080 (однієї тисячі восьмидесяти) гривень 97 копійок на користь місцевого бюджету Шевченківського району м. Запоріжжя на р/р 33214866700009, банк: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код отримувача 38025367, код платежу 18050401.
Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.В. Матяш