24 вересня 2015 рокум. Ужгород№ 807/1548/15
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Микуляк П.П.
при секретарі Лумей В.Г.,
за участю:
позивача: Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Закарпатській області, представник - не з'явився,
відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, представник - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Закарпатській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Берегівська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Закарпатській області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 201118,87 грн.
В судове засідання позивач не з'явився та не забезпечив явку свого представника, однак подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, за наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідач заперечення проти позову не подав, у судове засідання повторно не з'явився та не забезпечив явку свого представника, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, а відтак згідно ст. 35 КАС України сторона вважається належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання.
У відповідності до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено підставі наявних у ній доказів.
Згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
ОСОБА_1 зареєстрований працівниками податкових органів як фізична особа-підприємець(далі - ФОП ОСОБА_1І.), та такому присвоєно податковий номер НОМЕР_1.
Положенням ч.1 ст.67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки, збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно пп.16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно довідки Брегівської ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області від 05.08.2015 року №1881/10/03.03 (а.с.7) станом на 05.08.2015 року за ФОП ОСОБА_1 рахується податковий борг по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 1834,47 грн., в т.ч. 42,17 грн. пені, та заборгованість по ПДВ у сумі 199284,40 грн., що також підтверджується копією облікової картки платника податків (а.с.45-46).
Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування виникла на підставі податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2012-2013 роки (а.с.35-44).
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, самостійно визначені платником у поданій податковій декларації суми грошового зобов'язання є узгодженими. Такі суми грошового зобов'язання, відповідно до п. 57.1 ст.57 ПК України, платник зобов'язаний самостійно сплатити протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.
Згідно пп. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Відповідно до пп. 9.1.2. ст.9 ПК України до загальнодержавних податків і зборів належить податок на доходи фізичних осіб. Статтею 16 цього ж нормативного документа встановлено обов'язок платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (пп. 16.1.3.) а також обов'язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (пп. 16.1.4.). Незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених Кодексом. Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у поданій податковій декларації оскарженню не підлягає (п.56.11 ст.56 ПК України).
Відповідачем було проведено планову документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ФОП Мон док І.І., про що складено Актом перевірки від 06.07.2010 року №45-17/НОМЕР_1 (а.с.8-20). На підставі Акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 16.07.2010 року №0004091740-0 на суму 199465,5 грн.(а.с.24).
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.03.2011 року №2а-3726/10/0770 у задоволенні позову ФОП Мон док І.І. про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.07.2010 року №0004091740-0 відмовлено (а.с. 28-30).
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2014 року №49798/11/9104 Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №2а-3726/10/0770 залишено без змін (а.с.31-34).
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відтак, сума податкового боргу по ПДВ у розмірі 199284,40 грн. є доведеною, узгодженою та підтверджується копією облікової картки платника податків (а.с.47).
Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
В силу пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Відповідно до норм чинного законодавства України Відповідачу було сформовано та вручено податкову вимогу від 07.04.2015 року №237-23 на суму 201118,87 грн. (а.с.27).
Нормами п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України зазначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.95.3 ст.95цього Кодексу).
Приписами пп. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 94, 128, 160-163 КАС України, суд,-
Позов Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Закарпатській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (90200, Закарпатська область, м. Берегово, вул. Корятовича, 2, К.А, кв. 2, код - НОМЕР_1) на користь бюджету податковий борг у сумі 201118,87 грн. (двісті одна тисяча сто вісімнадцять гривень вісімдесят сім копійок).
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
СуддяОСОБА_2