Cправа № 2a-0770/18/12
Ряд стат. звіту № 8.1.5
Код 05
31 січня 2012 року м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилка С.Є.
при секретарі судового засідання Скуба В.І.
за участю сторін:
представника позивача -ОСОБА_1;
представника відповідача -не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового у розмірі 4665,47 грн., -
Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 31 січня 2012 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 03 лютого 2012 року.
До Закарпатського окружного адміністративного суду звернулася з позовною заявою Державна податкова інспекція у м. Ужгороді Закарпатської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, якою просить, стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 податковий борг у розмірі 4665,47 грн..
Свої вимоги позивач мотивує наступним. Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 взятий на облік як платник податків в ДПІ у м. Ужгороді. Відповідачем подавалися податкові декларації з податку на додану вартість, згідно яких відповідач зобов'язувався сплатити: за лютий 2010 року - 680 грн., за березень 2010 року - 758 грн., за квітень 2010 року - 535 грн., за червень 2010 року -405 грн. та за липень 2010 року -191 грн.. Однак, нараховані зобов'язання сплачені відповідачем частково в сумі 597,85 грн.. Також, позивачем неодноразово проводились перевірки відповідача за результатами яких складалися акти. На підставі актів перевірки позивачем приймалися податкові повідомлення-рішення, а саме: № 0003981744/0 від 17 травня 2010 року, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 37 грн.; № 0005131744/0 від 15 жовтня 2010 року, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 95,34 грн.; № 0000291744/0 від 26 лютого 2011 року, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 340 грн.; № НОМЕР_1 від 01 вересня 2011 року, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 170 грн.; № НОМЕР_2 від 01 вересня 2011 року, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 1020 грн.; № НОМЕР_3 від 01 вересня 2011 року, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 1020 грн.. Однак, відповідач не сплатив вказані штрафні (фінансові) санкції.
Під час судового розгляду даної справи представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.
В судове засідання, що проходило 31 січня 2012 року відповідач не з'явився та не забезпечив явку свого представника, хоча судом вживалися заходи щодо виклику відповідача, що передбачені Главою 3 Розділу II КАС України. Відповідачем не надано суду заперечень проти позову та інших доказів, які у нього є.
З'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 був зареєстрований 08 жовтня 2004 року виконавчим комітетом Ужгородської міської ради Закарпатської області, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця (а.с. 27).
Згідно вказаного свідоцтва та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців № 1907рс702 від 18 листопада 2011 року (а.с. 28), місцем проживання відповідача є: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Кошицька, буд. 18.
Відповідачем було подано до ДПІ у м. Ужгороді податкові декларації з податку на додану вартість, а саме:
№ 9262 за лютий 2010 року, якою нараховано суму податку на додану вартість в розмірі 680 грн. (а.с.а.с. 7, 8);
№ 21534 за березень 2010 року, якою нараховано суму податку на додану вартість в розмірі 758 грн. (а.с.а.с. 9, 10);
№ 39599 за квітень 2010 року, якою нараховано суму податку на додану вартість в розмірі 535 грн. (а.с.а.с. 11, 12);
№ 60104 за червень 2010 року, якою нараховано суму податку на додану вартість в розмірі 405 грн. (а.с.а.с. 13, 14);
№ 76741 за липень 2010 року, якою нараховано суму податку на додану вартість в розмірі 191 грн. (а.с.а.с. 15, 16).
Однак, самостійно нараховані зобов'язання відповідачем сплачені частково, а саме, за лютий 2010 року відповідачем сплачено 597,85 грн.. Також відповідачу нараховано пеню в розмірі 11,98 грн..
17 травня 2010 року позивачем було проведено перевірку відповідач за результатами якої складено акт 1025/17-4 (а.с. 17). Перевіркою встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість. На підставі вказаного акта перевірки позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003981744/0 від 26 травня 2010 року (а.с. 17), яким на відповідача накладено штраф у розмірі 10 відсотків узгодженої суми податкового зобов'язання, сплаченої з затримкою, що складає 37 грн..
15 жовтня 2010 року позивачем було проведено перевірку відповідач за результатами якої складено акт 3402/17-4 (а.с. 18). Перевіркою встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість. На підставі вказаного акта перевірки позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005131744/0 від 15 жовтня 2010 року (а.с. 18), яким на відповідача накладено штраф у розмірі 50 відсотків узгодженої суми податкового зобов'язання, сплаченої з затримкою, що складає 95,34 грн..
18 лютого 2011 року позивачем було проведено перевірку відповідач за результатами якої складено акт 216/17-4 (а.с. 19). Перевіркою встановлено несвоєчасне подання декларації з податку на додану вартість за 2 податкові періоди. На підставі вказаного акта перевірки позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000291744/0 від 28 лютого 2011 року (а.с. 19), яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 340 грн..
23 серпня 2011 року позивачем було проведено перевірки відповідач за результатами яких було складено акти №№ 1982/17-4/НОМЕР_4, 1983/17-4/НОМЕР_4 та 1984/17-4/НОМЕР_4 (а.с.а.с. 20, 22, 24).
Згідно акта № 1982/17-4/НОМЕР_4 перевіркою встановлено несвоєчасне подання декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року. На підставі вказаного акта позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 01 вересня 2011 року (а.с. 21), яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 170 грн..
Згідно акта № 1983/17-4/НОМЕР_4 перевіркою встановлено несвоєчасне подання декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року. На підставі вказаного акта перевірки позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 01 вересня 2011 року (а.с. 23), яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1020 грн..
Згідно акта № 1984/17-4/НОМЕР_4 перевіркою встановлено несвоєчасне подання декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року. На підставі вказаного акта позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 01 вересня 2011 року (а.с. 25), яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1020 грн..
Суми нарахованих штрафних санкцій відповідачем не сплачені.
Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача становить 4665,47 (680-597,85+11,98+758+535+405+191+37+95,34+340+170+1020+1020) грн., що підтверджується також розрахунком заборгованості (а.с. 6).
Першу податкову вимогу № 1/127 від 2 квітня 2010 року відповідач отримав 07 квітня 2010 року, а другу податкову вимогу № 2/149 від 20 травня 2010 року відповідач отримав 21 травня 2010 року, що підтверджується підписами відповідача на корінцях податкових вимог (а.с. 26).
Відповідно до статті 1 пункту 1.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III від 21 грудня 2000 року, який діяв на час виникнення спірних відносин (надалі Закон України № 2181-III) податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Відповідно до статті 1 пункту 1.2 Закону України № 2181-III податкове зобов'язання -зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Відповідно до статті 4 пункту 4.1 підпункту 4.1.4 Закону України № 2181-III податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період.
Відповідно до статті 17 пункту 17.1 підпункту 17.1.1 Закону України № 2181-III платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Відповідно до статті 17 пункту 17.1 підпункту 17.1.7 Закону України № 2181-III, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.
Відповідно до статті 5 пункту 5.3. підпункту 5.3.1. Закону України № 2181-III у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»-«в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Відповідно до статті 5 пункту 5.2. підпункту до 5.2.1. Закону України № 2181-III податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Відповідно до статті 5 пункту 5.4 підпункту 5.4.1 Закону України № 2181- II узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до статті 6 пункту 6.2 підпунктів 6.2.1. Закону України № 2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Аналогічні положення містяться в Податковому Кодексі України.
Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.39 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.175 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 20 пункту 20.1 підпункту 20.1.18 Податкового кодексу України, органи Державної податкової служби мають право, зокрема звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до статті 49 пункту 49.1 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно до статті 203 пунктів 203.1, 203.2 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Відповідно до статті 54 пункту 54.3 підпунктів 54.3.1 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;
Відповідно до статті 57 пункту 57.1 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 57 пункту 57.3 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до статті 120 пункту 120.1 Податкового кодексу України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Зважаючи на вказані норми Законів та ПК України, враховуючи обставини, встановлені судом, позовні вимоги слід задовольнити.
Керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 160-163 КАС України, суд -
Позовну заяву заявою Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатській області -задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Кошицька, будинок 18, ідентифікаційний номер НОМЕР_5) податковий борг у розмірі 4665,47 (чотирьох тисяч шестисот шестидесяти п'яти грн. 47 коп.) грн..
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Головуючий Гаврилко С.Є.