Україна
Донецький окружний адміністративний суд
23 вересня 2015 р. Справа № 805/3458/15-а
приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді - Дмитрієва В.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області про визнання протиправними дій (бездіяльність), зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди у розмірі 6090 грн., -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом (з урахуванням заяви про уточнення (збільшення) позовних вимог) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області про визнання протиправними дій (бездіяльність) відповідача 1, які виражаються у не проведенні нарахування, а також у не проведенні виплати заробітної плати у період з 12.05.2015 і по день винесення постанови, виходячи з розміру посадового окладу, встановленого абзацом 2 частини 1 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зобов'язання відповідача 1 нарахувати заробітну плату у період з 12.05.2015 і по день винесення постанови, виходячи з розміру посадового окладу, встановленого абзацом 2 частини 1 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з урахуванням премій та надбавок, призначених у цей період, зобов'язання відповідача 1 виплатити заборгованість по заробітній платі за період з 12.05.2015 і по день винесення постанови, виходячи з розміру посадового окладу, встановленого абзацом 2 частини 1 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», стягнення моральної шкоди у розмірі 6090 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 у період з 02.07.2007 по 26.09.2014 та з 12.05.2015 по теперішній час обіймає посаду помічника судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області, віднесену до 5 категорії посад державних службовців. Згідно з ч.2 ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Разом із тим, підпунктом 59 п. 5 розділу ХІІ Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014, який набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 26 жовтня 2014 року, частину 1 статті 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» було доповнено абзацом 2, відповідно до якого розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посада яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців. З 28.03.2015 набрав чинності Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд», яким викладено у новій редакції Закон України «Про судоустрій та статус суддів». При цьому питання щодо матеріального, побутового забезпечення та соціального захисту працівників судової системи викладені у статті 147 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів». Отже, з 24.10.2014 розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, повинен становити 3654 грн., а розмір посадового окладу помічника судді, посаду якого віднесено до п'ятої категорії посад державних службовців, повинен становити 4750,20 грн., а з доплатами за ранг та надбавки за вислугу років, без урахування премій з 12.05.2015 повинна становити не менше 5808,24 грн. Однак, вимоги Закону Територіальним управлінням ДСА України в Донецькій області не виконуються, заробітна плата нараховується із розміру посадового окладу у сумі 1218 грн., встановленого постановою КМУ від 09.03.2006 № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратур, судів та інших органів».
Позивач до суду не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. У позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності.
Представник відповідача до суду не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Через відділ діловодства та документообігу суду надав письмові заперечення, в обґрунтування яких зазначено, що відповідно до ст. 145 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності місцевих та апеляційних судів здійснює ДСА України. Видатки на утримання судів у Державному бюджеті України визначаються окремим рядком щодо місцевих та апеляційних судів. Зазначені видатки кожного місцевого та апеляційного суду всіх видів та спеціалізації визначаються у Державному бюджеті України в окремому додатку.
Фінансування ТУ ДСА України в Донецькій області здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, передбаченими ДБУ на 2015 рік. На теперішній час зміни до Державного бюджету України не внесені та видатки на утримання судів не збільшені. Крім того, схеми посадових окладів працівників апарату судів затверджено постановою КМУ від 09.03.2006 № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів». Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» було внесено зміни до Закону, зокрема, щодо розміру посадового окладу працівників апарату суду. Пунктом 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» передбачено, що КМУ у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом має провести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, а також забезпечити в межах своїх повноважень перегляд та скасування нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону. На теперішній час до постанови КМУ від 09.03.2006 № 268 відповідно до якої нараховується заробітна плата працівникам апаратів судів у відповідність до ст. 147 Закону не приведена. На підставі цього, відповідач не має можливості виплачувати заробітну плату працівникам апаратів судів, виходячи з розміру посадового окладу, встановленого статтею 147 Закону. З вказаних підстав просив відмовити у задоволенні позову.
Разом із письмовими запереченнями надано до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача.
У відповідності до ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 122 КАС України справа розглядається у порядку письмового провадження та фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи позовної заяви, суд встановив наступне.
З копії паспорту громадянина України серії ВК № 566870, виданого Іллічівськом РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області 03.12.2008, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_1 ОСОБА_2 АА №171177, 02.07.2007 ОСОБА_1 прийнято на посаду помічника судді Оржонікідзевського районного суду м. Маріуполя на підставі наказу № 26-к від 02.07.2007. 26.09.2014 звільнено з займаної посади за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України на підставі наказу № 27-к від 26.09.2014. 12.05.2015 призначено на посаду помічника судді на підставі наказу № 27-к від 08.05.2015.
Відповідно до довідки наданої відповідачем до суду про нараховану заробітну плату позивача, нарахований дохід у таких розмірах: травень 2015 року - 1563,10 грн., червень 2015 року - 2962,59 грн., липень 2015 року - 3139,20 грн., серпень 2015 року - 5218,92 грн.
Правовідносини щодо охоплення державою діяльності з приводу створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, визначення загальних засад діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті регулюються Законом України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII (далі за текстом - Закон № 3723-XII) .
Відповідно до ст. 1 Закону № 3723-XII, державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.
Водночас Законом України «Про судоустрій та статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI (далі за текстом - Закон № 2453-VI), визначені правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави на засадах верховенства права, визначено систему судів загальної юрисдикції, статус професійного судді, народного засідателя, присяжного, систему та порядок здійснення суддівського самоврядування і встановлено систему і загальний порядок забезпечення діяльності судів та інші питання судоустрою і статусу суддів.
Відповідно до ст. 33 Закону № 3723-XII оплата праці державних службовців повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання службових обов'язків, сприяти укомплектуванню апарату державних органів компетентними і досвідченими кадрами, стимулювати їх сумлінну та ініціативну працю. Заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Посадові оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов'язків. Доплата за ранг провадиться відповідно до рангу, присвоєного державному службовцю. Надбавка за вислугу років виплачується державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби у таких розмірах: понад 3 роки - 10, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України. Джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є Державний бюджет України та інші джерела, визначені для цієї мети положеннями про органи державної виконавчої влади, затвердженими указами Президента України та постановами Кабінету Міністрів України.
Скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення посадових окладів, надбавок до них та фінансування інших, передбачених цим Законом, гарантій, пільг і компенсацій.
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» та статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» установлено мінімальну заробітну плату у 2014 році - 1218 грн. та з 1 січня 2015 року - 1218 грн. у місячному розмірі.
26.10.2014 набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII, яким внесено зміни до ст. 144 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», а саме: розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду, посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.
Посилаючись на даний нормативний акт, позивач вважав, що Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Донецькій області при нарахуванні позивачу заробітної плати за період з травня 2015 року по теперішній час не було враховано пріоритетність Закону № 2453-VІ порівняно з Законом № 3723-XII та Постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268 «Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та її виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів», які мають меншу юридичну силу.
На виконання положень статті 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Державною судовою адміністрацією України листом від 10.11.2014 р. №11/5173/14 до Міністерства соціальної політики України були надані пропозиції з приводу внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» щодо встановлення нових посадових окладів працівників апаратів судів.
У зв'язку з дорученням Прем'єр-міністра України від 15.01.2015 р. № 117/1/1-15 та дорученням Віце-Прем'єр-міністра України від 07.02.2015 р. № 117/60/1-15 до Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» Державною судовою адміністрацією України повторно були надані пропозиції щодо реалізації положень частини першої статті 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» із наданням схем нових посадових окладів працівників апаратів судів, що відображені у вигляді коефіцієнтів до посадового окладу, судді, виходячи із затверджених призначень на оплату праці місцевим та апеляційним судами у 2015 році.
Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» затверджено нову редакцію Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Відповідно цієї редакції матеріальне, побутове забезпечення та соціальний захист працівників судової системи визначаються статтею 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». При цьому згідно з підпунктом 2 пункту 13 Перехідних положень Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» Кабінет Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності Законом має привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом. Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд» набрав чинності 28.03.2015.
Радою суддів України 15.03.2015 прийнято рішення № 15, яким доручено Державній судовій адміністрації звернутися до Кабінету Міністрів України щодо необхідності упорядкування умов оплати праці працівників апаратів судів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» (зі змінами), зокрема, шляхом приведення положень названої постанови до норм Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд».
Таким чином, у зв'язку з тим, що процес реформування у судовій сфері на даний час триває та існує достатньо неузгоджених питань, Міністерством фінансів України з цього приводу направлено до КМУ інформаційний лист від 11.03.2015 р. № 31-08020-08-2/8803 «Щодо видатків на 2015 рік», оскільки реалізація змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» потребує додаткових видатків державного бюджету.
Враховуючи, що вказані видатки не передбачені у державному бюджеті на 2015 рік, пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» було визначено, що норми і положення, зокрема, частини першої статті 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» застосовуються у порядку та розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного та місцевого бюджетів.
Так, на даний час, заробітна плата працівників апарату судів визначена постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» (зі змінами), зокрема, Додатком 47 "схема посадових окладів керівних працівників і спеціалістів апарату місцевих загальних судів".
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 644 «Про внесенні змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» внесено зміни, зокрема, до постанови КМУ від 09.03.2006 № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» та внесено зміни до схем посадових окладів, зокрема, посадових окладів керівних працівників і спеціалістів апарату місцевих (загальних, спеціалізованих) судів. В якому визначений розмір місячного посадового окладу для помічника судді 0,4 коефіцієнт від місячного посадового окладу судді місцевого суду.
Відповідно до примітки, у 2015 році місячний посадовий оклад застосовується з урахуванням 50-відсоткового зменшення; інші виплати працівникам апарату судів, передбачені цією постановою, здійснюються виключно в межах фонду праці суду.
Діючим законодавством закріплене право працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, на посадовий оклад у розмірі 30 відсотків від посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців. Суд зауважує, що механізм реалізації даного права законодавчо реалізований тільки 02.09.2015, у зв'язку з внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів».
Згідно Положення про територіальні управління Державної судової адміністрації України, затвердженого Наказом ДСА України № 82 від 05.04.2011 року, територіальні управління відповідно до покладеного на них завдання здійснюють у межах своєї компетенції соціальне забезпечення суддів, у т.ч. суддів у відставці, а також працівників апарату місцевих судів.
Статтею 146 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI ( в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд") встановлено, що суди загальної юрисдикції фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативних актів України в межах бюджетних асигнувань та інших позабюджетних доходів. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.
Згідно пункту 24 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України, закон про Державний бюджет України - це закон, який затверджує Державний бюджет України та містить положення щодо забезпечення його виконання протягом бюджетного періоду.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті, та частиною першою статті 10 цього Закону.
Статтею 5 Закону України «Про оплату праці» визначено, що організація оплати праці здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативних документів.
Частиною 2 статті 4 Закону України «Про оплату праці» визначено, що джерелом коштів на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, є кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та інших джерел.
Тобто територіальне управління є розпорядником (одержувачем) коштів Державного бюджету України. А від так, останнє здійснює управління бюджетними асигнуваннями та реалізує будь-які бюджетні зобов'язання та платежі за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет.
Таким чином, територіальне управління, як орган державної влади, у своїй діяльності керується в межах виключних повноважень, що закріплені у відповідних нормативно-правових актах.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що у відповідача не має юридично обґрунтованих підстав нараховувати та виплачувати посадові оклади у спірний період, у розмірах інших, ніж це передбачено Додатком 47 постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», отже позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Щодо обґрунтування моральної шкоди позивач вказує на те, що неправомірні дії відповідача 1 щодо невиплати у належному розмірі заробітної плати призвели до того, що позивач, вимушений звертатися до родичів та знайомих для позичення коштів, щоб хоч якось звести кінці із кінцями, що таким чином негативно відображається на психологічному і емоційному стані позивача, однак жодного доказу на підтвердження вказаним обставинам позивачем не надано, тому у задоволенні позову в цій частині теж слід відмовити.
За таких обставин, позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області про визнання протиправними дії (бездіяльність), зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди у розмірі 6090 грн. не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 112, 136, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області про визнання протиправними дії (бездіяльність), зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди у розмірі 6090 грн. - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Дмитрієв В.С.