01 березня 2012 р. Справа № 2а/0470/1806/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кучми К.С., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У січні 2012 року позивач на виконання своїх владних повноважень звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач в порушення податкового законодавства має несплачену заборгованість по платежам до бюджету в сумі 720, 00 грн., яку позивач просив стягнути з ФОП ОСОБА_1 на користь державного бюджету у виді нарахованих штрафних (фінансових) санкцій у зазначеній сумі.
В судове засідання позивач свого представника не направив, про день та час його проведення повідомлявся належним чином. У своєму клопотанні позивач просив суд розглядати справу за відсутності їх представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з урахуванням позиції, викладеної у позовній заяві.
Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив суд у його задоволенні відмовити.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Таким чином, частина 6 статті 128 КАС України, надає суду можливості проводити подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа-підприємець Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради Дніпропетровської області 21 травня 1998 року, є платником податків та обов'язкових платежів та знаходиться на обліку у Державній податковій інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська.
10 грудня 2008 року відповідач звернувся до позивача із заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності за видом діяльності: роздрібна торгівля непродовольчими товарами, автозапчастинами, крім ГСМ. Після чого, ФОП ОСОБА_1 видано свідоцтво про сплату єдиного податку.
Судом також встановлено, що працівниками ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська була проведена перевірка магазину «Автодеталь», розташованого за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Камянська, буд.40 в якому здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1, а саме, щодо дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, якою встановлено порушення абз.23 п.1.2, абз.2, п.2.2, п.2.6 Положення ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 15 грудня 2004 року №637, за наслідками якої складено акт №003040 від 23 вересня 2009 року. Відповідач за даним актом був ознайомлений про що свідчить його підпис на ньому.
На підставі акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська було прийнято рішення від 25 вересня 2009 року №0001842303 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 720 грн. Вищезазначене рішення було вручено відповідачу 25 вересня 2009 року, що підтверджується підписом відповідача на корінці рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 720 грн.
Згідно абз.3 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року №436/95, за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми 144 грн. х 5 = 720 грн.
Відповідно до ст.25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суми фінансових санкцій, які визначені ст.ст.17-24 вищезазначеного Закону, підлягають перерахуванню суб'єктом підприємницької діяльності до Державної бюджетної України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій, а саме відповідач повинен був сплатити суму штрафної (фінансової санкції) у розмірі 720 грн. до 05 жовтня 2009 року.
При розгляді адміністративної справи суд вважає за потрібне застосовувати положення Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ, який був чинним на час виникнення правовідносин між позивачем та відповідачем, оскільки саме цей Закон був спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних та фізичних осіб-підприємців перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.
Статтею 1 цього Закону визначено податковий борг як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк.
У зв'язку з несплатою до бюджету податкового боргу відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу були вручені корінець першої податкової вимоги №1/2421 від 04 вересня 2009 року, та корінець другої податкової вимоги №2/464 від 09 березня 2010 року, особисто під підпис 16 березня 2010 року, але фактично відповідачем по теперішній час не виконані.
Згідно з п.п.5.1. ст.5 даного Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до п.п.5.2.1. п.5.2 ст.5 цього Закону податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п.п.4.2 та 4.3 ст.4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених п.п.5.2.2. цього пункту.
У відповідності до ст.5 п.5.1, п.5.4 п.п.5.4.1. Закону податкове зобов'язання, самостійне визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, вважається сумою податкового боргу платника податків.
Податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Активи платників податків - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання (п.1.7 цього Закону).
Відповідно до п.3.1.1. ст.3 Закону України «Про погашення зобов'язання платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» активи платників податків можуть бути примусово стягненні в рахунок погашення його податкового боргу виключено за рішенням суду.
Згідно пункту 11 статті 10 зазначеного Закону, державні податкові інспекції в районах у містах подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Пунктом 11 статті 11 вказаного Закону також встановлено право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
В силу п.4 ч.2 ст.162 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд вважає правомірним стягнення на користь державного бюджету заборгованості у вигляді нарахованих штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 720 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 128 ч.6, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь державного бюджету 720 грн. (сімсот двадцять гривень) штрафних (фінансових) санкцій за кодом бюджетної класифікації 21080900 на рахунок №31113104700009 в ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, отримувач платежу - УДКСУ у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Суддя ОСОБА_2