22 вересня 2015 р. Справа № 804/12875/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кальника В.В.
при секретарі судового засідання Шкуті А.А.
за участю:
представника позивача ОСОБА_1
представників відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів № 2257 від 21.07.2015 року, №326 о/с від 04.08.2015 року, зобов'язання поновити на посаді та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, в якому, з урахуванням уточнень до позовної заяви від 22.09.2015 року, позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ № 2257 від 21.07.2015 року Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про притягнення до дисциплінарнох відповідальності оперуповноваженого міжрайонного відділу №2 УПЗСЄ ГУМВС України в Дніпропетровській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3;
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ МВС України в Дніпропетровській області № 326 о/с від 04.08.2015 року про звільнення з органів внутрішніх справ за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», старшого лейтенанта міліції - ОСОБА_3, виконуючого обов'язки оперуповноваженого міжрайонного відділу №2 Управління протидії злочинності у сфері економіки ГУ МВС України в Дніпропетровській області;
- зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області поновити ОСОБА_3 на посаді виконуючого обов'язки оперуповноваженого міжрайонного відділу №2 Управління протидії злочинності у сфері економіки ГУ МВС України в Дніпропетровській області з 21.07.2015 року;
- стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_3 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 21.07.2015 року на день прийнятя судового рішення про поновлення його на роботі.
В обґрунтування позову зазначено, що 12.07.2015 року у відношенні ОСОБА_3 був складений протокол про адміністративне правопорушення, згідно якого позивача звинувачено в порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України, за скоєння зазначеного адміністративного правопорушення відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Факт відсутності у ОСОБА_3 ознак сп'яніння та проходження медичного огляду з метою виявлення алкогольного сп'яніння підтверджується Висновком №407 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, який був виконаний спеціалістами КЗ «Дніпропетровського наркологічного диспансеру» ДОР.
Крім того, позивачем зазначено, що з 14.07.2015 року по 28.07.2015 року включно ОСОБА_3 перебував на лікарняному, що, в свою чергу, підтверджується листком непрацездатності серії ВАО №183721 від 14.07.2015 року, в якому в графі «стати до роботи» зазначено з 29.07.2015року.
Проте, в порушення процедури звільнення, позивача з Наказом Головного управління МВС України в Дніпропетровській області від 21.07.15 року №2257 ознайомили 28.07.2015 року.
Також, позивачем було зазначено, що 06.08.2015 року на адресу позивача надійшов лист Управління кадрового забезпечення ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 30.07.2015 року за №2/1- 3869, згідно якого ОСОБА_3 викликався на засідання кадрової комісії ГУМВС України в Дніпропетровській області на 03.08.2015 року о 10.00 год.
06.08.2015 року ОСОБА_3 отримав лист Управління кадрового забезпечення ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 04.08.2015 року №2/1-3932, відповідно до якого був повідомлений про те, що наказом ГУМВС України в Дніпропетровській області від 04.08.2015 року №326 о/с його звільнено з органів внутрішніх прав за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Крім того, в листі зазначено про необхідність прибуття ОСОБА_3 до Відділу комплектування та проходження служби управління кадрового забезпечення ГУ МВС України в Дніпропетровській області у будь-який день тижня окрім суботи та неділі для отримання трудової книжки, а також проведення повного розрахунку.
Позивачем зазначено, що він прибув 13.08.2015 року до відділу комплектування та проходження служби управління кадрового забезпечення ГУ МВС для отримання трудової книжки та здійснення повного розрахунку, але трудова книжка йому видана не була, замість неї позивачу видали обхідний лист.
Станом на дату звернення з позовом до суду позивачу не видана трудова книжка та з ним не проведений повний розрахунок при звільненні.
Також, позивачем зазначено, що на час звільнення його вина у скоєнні адміністративного правопорушення не доведена, відсутні будь-які процесуальні документи, які б доводили порушення позивачем дисципліни (постанова суду про притягнення позивача до адмінінративної відповідальності відсутня). Тому, позивач вважає, що звільнення, в даному випадку, позивача на підставі пункту 64 «є» Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114, є передчасним та неправомірним.
Позивач вважає накази від 21.07.2015 року №2257 та від 04.08.2015 року №326о/с незаконними, оскільки, на думку позивача, відповідачем була порушена процедура проведення службового розслідування, процедура звільнення позивача з органів внутрішніх справ, оскільки у позивача не відбиралися пояснення щодо факту порушення трудової дисципліни, що, в свою чергу, завадило встановити всі обставини, які мають значення для встановлення дійсних обставин справи, позивачу не надавалися на знайомлення матеріали службового розслідування, ініційованого керівництвом, за наслідками якого винесено оскаржувані накази. Крім того, відповідачем не врахований факт перебування позивача на лікарняному.
Окрім цього, позивачем зазначено, що в порушення вимог ч. 8 ст. 14 Дисциплінарного статуту позивачу не був наданий витяг з наказу про накладення на нього дисциплінарного стягнення.
Крім того, спірним наказом від 21.07.2015 року №2257 на позивача покладено два дисциплінарних стягнення - це сувора догана та звільнення з органів внутрішніх справ, що суперечить ч.9 ст. 14 Дисциплінарного Статуту.
Посилаючись на вказані обставини у їх сукупності, позивач просить суд задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в адміністративному позові.
Представник відповідача проти позову заперечував, до суду надав письмові заперечення, в яких свою позицію обґрунтовував тим, що Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області при винесенні наказів № 2257 від 21.07.2015 року, №326 о/с від 04.08.2015 року діяло у межах своєї компетенції та керувалось нормами, які регулюють проходження служби в органах внутрішніх справ, а тому такі рішення прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, а вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 17.03.2012 року прийнятий на службу в органи внутрішніх справ ГУ МВС України у Дніпропетровській області.
Наказом ГУМВС від 04.08.2015 № 326 о/с ОСОБА_3 звільнено з органів внутрішніх справ України за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення, на підставі наказу ГУМВС «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності в.о. оперуповноваженого міжрайонного відділу №2 УПЗСЕ ГУМВС України в Дніпропетровській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3О.» від 21.07.2015 року №2257.
Притягненню до дисциплінарної відповідальності позивача передувало проведення службового розслідування, за результатами проведення якого було затверджено висновок службового розслідування від 21.07.2015 року, проведеного комісією ГУМВС на підставі наказу ГУМВС від 21.07.2015 року № 2255 за фактом порушення транспортної дисципліни в.о. оперуповноваженого міжрайонного відділу №2 УПЗСЕ ГУМВС України в Дніпропетровській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_3
Проведеним службовим розслідуванням було встановлено, що 12.07.2015року працівниками роти ДПС ДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська о 23.30 на вул. Тьоміна був зупинений автомобіль «ГАЗ-31105», номерний знак НОМЕР_1, під керуванням старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3 Під час перевірки документів на право керування транспортним засобом у працівників ДАІ виникла підозра, що ОСОБА_3 перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
У зв'язку з цим, ОСОБА_3 було запропоновано пройти медичне обстеження у лікувальному закладі з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або у присутності свідків пройти тест за допомогою прибору «Драгер 6810».
Проте, старший лейтенант міліції ОСОБА_3 відмовився від проходження медичного обстеження у лікувальному закладі, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння та пред'явив службове посвідчення працівника міліції. У зв'язку з цим, працівниками ДАІ у відношенні ОСОБА_3 було складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Оскільки останній відмовився підписувати вказаний протокол, працівниками ДАІ було запрошено двох свідків, а саме громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_5
У подальшому вказаний протокол про адміністративне правопорушення направлено до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська для розгляду та прийняття рішення.
З пояснень громадянина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, стало відомо, що 12.07.2015 року у його присутності водій автомобіля «ГАЗ 31105», н.з. АЕ7859АТ ОСОБА_3 відмовився продувати алкотестер «Драгер 6810» та проходити медичний огляд у медичному закладі для встановлення стану алкогольного сп'яніння. Крім цього, ОСОБА_3 відмовився підписувати протокол про адміністративне правопорушення. Під час спілкування з водієм ОСОБА_3, від нього було чути різкий запах алкоголю.
У присутності ОСОБА_6 працівниками ДАІ позивачу були роз'яснені вимоги ст. ст. 130, 268 КУпАП та ст. 63 Конституції У країни.
З матеріалів справи вбачається, що аналогічні пояснення з даного приводу надав громадянин ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3
Будучи опитаним, старший лейтенант міліції ОСОБА_3 пояснив, що 12.08.2015 року він дійсно керував автомобілем «ГАЗ-31105», номерний знак НОМЕР_1, під час керування був зупинений працівниками ДАІ, які запропонували пройти медичний огляд для визначення стану сп'яніння, але старший лейтенант міліції ОСОБА_3 від медичного обстеження відмовився, оскільки був пізній час і він вирішив пройти обстеження у зручний для нього час.
У ході проведення службового розслідування будь-яких документів щодо проходження медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_3 надано не було.
Крім цього, керівництвом роти ДПС ВДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська було надано відеозапис подій, пов'язаних зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення у відношенні працівника міліції ОСОБА_3, на якому останній у категоричній формі відмовився від проходження медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Вказані факти підтверджуються висновком про результати службового розслідування від 21.07.2015, поясненнями громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_6, інспекторів ДПС батальйону ДПС РДПС ДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська ГУМВС України в Дніпропетровській області прапорщика міліції ОСОБА_7 та прапорщика міліції ОСОБА_8, поясненнями ОСОБА_3 від 15.07.2015 року, довідкою за фактом керування транспортним засобом в нетверезому стані від 14.07.2015 року, долученими до матеріалів справи.
21.07.2015 року наказом № 2257 Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про притягнення до дисциплінарної відповідальності оперуповноваженого міжрайонного відділу №2 УПЗСЄ ГУМВС України в Дніпропетровській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3 в порушення вимог ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, Присяги працівника ОВС України та Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу ОВС України, затверджених наказом МВСЧ від 22.03.2012 року №155, що виразилося у відмові від проходження в установленому порядку медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, оперуповноваженого міжрайонного відділу №2 УПЗСЕ ГУ МВС України в Дніпропетровській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3, ураховуючи наявне стягнення, наказом Амур-Нижньодніпровського РВ Дніпропетровського МУ ГУМВС від 31.03.2015 року №206, оголошено сувору догану звільнити з органів внутрішніх справ України за п.64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України.
Позивач не погоджується з діями відповідача та вважає своє звільнення необґрунтованим та незаконним, у зв'язку з чим, звернувся до суду.
Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.
Згідно роз'яснень Вищого адміністративного суду України від 27.06.2008 р., відносини публічної служби є предметом конституційного і адміністративного права. Підстави виникнення, проходження, припинення служби визначені законодавством, а не трудовою угодою, тому спори за участі службовців повинні розглядатися за спеціальними законами. Таким чином, особливості прийняття на службу в органи внутрішніх справ, проходження такої служби та звільнення з неї, встановлені спеціальними нормативними актами.
Згідно ст. 18 Закону України «Про міліцію», порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 29.07.1991 р.
Ст. 7 Дисциплінарного Статуту ОВС визначено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника ОВС України, статутів, наказів начальників, дотримуватися норм професійної та службової етики, з гідністю і честю доводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
Ст. 8 Дисциплінарного Статуту визначено, що начальник зобов'язаний бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів, наказів, норм моралі, професійної та службової етики.
Відповідно до п. 10 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 р., особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.
Як визначено в п. 23 Положення про проходження служби, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з Дисциплінарним Статутом. Згідно ч. 2 ст. 5 Дисциплінарного статуту, притягнення працівника міліції в установленому порядку до адміністративної, матеріальної чи кримінальної відповідальності не перешкоджає нести одночасно і дисциплінарну відповідальність згідно із Статутом. Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту, при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Вичерпний перелік дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до працівника міліції за порушення дисципліни, передбачений ст. 12 Дисциплінарного статуту, де серед інших стягнень, пунктом 8 зазначено звільнення з органів внутрішніх справ.
Відповідно до пункту 64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 29.07.1991 р., особи рядового і начальницького складу за порушення дисципліни звільняються з органів внутрішніх справ.
Вирішуючи питання про порушення ОСОБА_3 службової дисципліни, суд виходить з того, що службова дисципліна є різновидом дисципліни праці й складається в особливій сфері службово-трудових відносин, суб'єктами якої є державні службовці. При цьому, саме робота в державному органі й виконання покладених на службову особу функцій зумовлює необхідність дотримання ними передбачених законами та іншими норма тивними актами заборон і встановлених обмежень при вступі та проходженні служби. Владна природа службових повноважень забезпечує реальну можливість для службовців впливати на суб'єктів суспільних відносин для досягнення соціально-корисного результату, забезпечує обов'язковість підпорядкування інших суб'єктів правових відносин законним вимогам і розпорядженням цих працівників.
Згідно зі ст. 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається шляхом створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.
Визначальним фактором дотримання службової дисципліни службовою особою є виконання нею в службовій діяльності положень, що регламентується відповідно до Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, в тому числі й Присяги працівника ОВС України, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 382 від 28.12.1991 року та Кодексу честі працівника ОВС, затвердженого Наказом МВС України № 18 від 11.01.1996 року, а також Етичного кодексу працівника ОВС України, затвердженого рішенням колегії МВС України № 7км/8 від 05.10.2000 року.
Отже, службова дисципліна полягає в безумовному виконанні посадовими особами державних органів службових обов'язків, визначених Конституцією і за конами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, інши ми нормативно-правовими актами, а також у реалізації прав та додержанні обме жень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в державних органах, і грунтується на особистій відповідальності за доручену справу та на засадах єдиноначальності і централізації управління, а також у реалізації прав та додержанні обмежень і заборон, установлених зако нодавством з питань проходження служби в державних органах, та ґрунтується на особистій відповідальності за доручену справу та на засадах єдиноначальності і централізації управління.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 проходив публічну службу в органах внутрішніх справ, займав посаду в.о. оперуповноваженого міжрайонного відділу №2 УПЗСЕ ГУМВС, маючи спеціальне звання - старшого лейтенанта міліції.
Таким чином, ОСОБА_3 згідно особистого зобов'язання від 07.02.2012 року та 17.03.2012 року, склавши Присягу, зобов'язався під час проходження служби в ОВС України суворо дотримуватися Конституції та чинного законодавства, з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов'язок, вимоги статутів і наказів, не допускати зв'язків, що ганьблять звання працівника органів внутрішніх справ або підривають авторитет цих органів, інших неділових стосунків, які носять корисливий або протиправний характер, і був повідомлений, що за порушення цих вимог його буде притягнуто до суворої дисциплінарної відповідальності аж до звільнення з ОВС України.
Згідно наказу МВС України від 26.03.2010 року № 90 «Про стан дисципліни й законності в діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ та заходи щодо його покращення», працівники міліції, які допускають грубі порушення Правил дорожнього руху, відмовляються від проходження медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп'яніння, керують транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння, незалежно від наслідків, притягуються до суворої дисциплінарної відповідальності, аж до звільнення з органів внутрішніх справ.
Під час судового розгляду з'ясовано, що з вимогами наказу від 26.03.2010 року № 90 ОСОБА_3 був ознайомлений під час проведення оперативних нарад при начальникові Амур-Нижньодніпровського РВ Дніпропетровського МУ ГУМВС. Також, про обізнаність останнього щодо вищевказаних вимог свідчить рапорт ОСОБА_3 від 23.01.2015 року, долучений до матеріалів справи.
З матеріалів справи, а саме довідки про заохочення та про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3, виконуючого обов'язки оперуповноваженого міжрайонного відділу № 2 управління протидії злочинності у сфері економіки ГУМВС України в Дніпропетровській області від 10.09.2015 року №2/1-4591 вбачається, що за період служби в органах внутрішніх справ ОСОБА_3 не заохочувався. За час служби в органах внутрішніх справ ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності притягувався 3 рази, а саме:
- Наказом Амур-Нижньодніпровського районного відділу Дніпропетровського міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області від 30.08.2013 № 270 «за порушення службової дисципліни в частині невиконання п. З Доручення УДСБЕЗ № 7/2636-13, що призвело до зриву підготовки відповіді до ДДСБЕЗ МВС України» - оголошено зауваження. Стягнення знято наказом Амур-Нижньодніпровського районного відділу Дніпропетровського міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області від 19.12.2013 № 418;
- Наказом Амур-Нижньодніпровського районного відділу Дніпропетровського міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області від 31.03.2015 № 206 «за порушення службової дисципліни, що виразилось в ігноруванні вимог керівництва ГУМВС та ДМУ в частині неухильного дотримання заходів особистої безпеки під час здійснення охорони громадського порядку на блокпосту» - оголошено сувору догану, стягнення не знято;
- Наказом ГУМВС України в Дніпропетровській області від 21.07.2015 № 2257 «за порушення вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС, Присяги працівника ОВС України та Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу ОВС України, що виразилося у відмові від проходження в установленому порядку медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння» - звільнити з органів внутрішніх справ України за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України реалізовано наказом ГУМВС України в Дніпропетровській області від 04.08.2015 № 326 о/с.
Суд не приймає посилання позивача на те, що службове розслідування проведено поверхово, без урахування характеристики особи ОСОБА_3, наявності доказів його прямої вини, що призвело до незаконного звільнення позивача з посади, оскільки вказані посилання позивача повністю спростовуються матеріалами службового розслідування від 21.07.2015 року.
Представниками відповідача в судовому засіданні було зазначено, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення щодо дисциплінарного проступку ОСОБА_3 ГУМВС було враховано те, що ОСОБА_3 за час служби в ОВС жодного разу не заохочувався, а навпаки 2 рази притягувався до дисциплінарної відповідальності та на час вирішення цього питання позивач мав дисциплінарне стягнення - сувору догану, оголошену наказом Амур- Нижньодніпровського РВ Дніпропетровського МУ ГУМВС від 31.03.2015 № 206.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до вимог ст. 3, 8, 13 Дисциплінарного статуту ОВС України визначення виду дисциплінарного стягнення, яке необхідно накласти на особу рядового і начальницького складу, є переважним (дискреційним) правом безпосередньо начальника Головного управління МВС України в Дніпропетровській області.
Щодо посилання позивача в обґрунтування незаконності свого звільнення з ОВС України на те, що згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння № 407 від 13.07.2015 на момент 03 год. 40 хв. 13.07.2015 у нього ознак сп'яніння не виявлено, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що ОСОБА_3 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності не за керування транспортним засобом в стані алкогольного або іншого сп'яніння, а саме за відмову від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Крім того, відповідно до п. 7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, проведення огляду з метою виявлення відповідного стану в закладі охорони здоров'я проводиться не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Як було з'ясовано під час судового розгляду, підстави для направлення ОСОБА_3 на медичний огляд для встановлення стану алкогольного сп'яніння виявлено працівниками ДАІ о 23.30 год. 12.07.2015 року, а медичний огляд ОСОБА_3 пройшов о 03.40 13.07.2015 року, тобто більше ніж через 4 години.
Отже, на підставі наведеного та враховуючи те, що ОСОБА_3 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності не за керування транспортним засобом в стані алкогольного або іншого сп'яніння, а за відмову від проходження медичного огляду для встановлення відповідного стану, суд вважає, що висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_3 з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння № 407 від 13.07.2015 року є неналежним доказом по справі в розумінні ст.70 КАС України.
Також, суд не приймає до уваги, як на підставу для визнання незаконним звільнення, посилання позивача на не видачу йому трудової книжки та не здійснення з ним кінцевого розрахунку при звільненні, оскільки, як було з'ясовано під час судового розгляду та вбачається з матеріалів справи, листом ГУМВС від 04.08.2015 року за вих. № 2/1-3932 ОСОБА_3 було повідомлено про звільнення з ОВС наказом ГУМВС від 04.08.2015 № 326 о/с за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення та запропоновано йому з'явитись до ГУМВС для отримання трудової книжки і проведення повного розрахунку. Після цього, 02.09.2015 року ОСОБА_3 прибув до ГУМВС та отримав трудову книжку, при цьому зазначив, що жодних претензій не має. Наведене підтверджується також і заявою ОСОБА_3 від 02.09.2015 року, долученою до матеріалів справи. При цьому, як було встановлено в судовому засіданні, за кінцевим розрахунком останній не звертався.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає таким, що знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду справи факт відмови від проходження в установленому порядку медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Натомість, надані під час судового розгляду справи пояснення представника позивача про те, що ОСОБА_3 не відмовлявся від огляду, суд вважає такими, що об'єктивно не підтверджуються та суперечать наявним у справі доказам, а отже, не беруться до уваги.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відсутність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності не може ототожнюватися з відсутністю підстав для притягнення її до дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, які свідчать про порушення дисципліни.
Відповідно, суд не приймає до уваги доводи позивача про незаконність його звільнення з огляду на відсутність на момент видання наказу про звільнення з органів ОВС постанови суду у справі про адміністративне правопорушення, якою була б встановлена його вина у скоєнні такого адміністративного правопорушення.
Надаючи оцінку вказаним доводам, суд також враховує, що підставою для звільнення позивача зі служби в ОВС стало порушення ним службової дисципліни, що прямо зазначено в оскаржуваному наказі, а не скоєння адміністративного правопорушення.
Також, суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що з Наказом Головного управління МВС України в Дніпропетровській області від 21.07.2015 року №2257 його ознайомили 28.07.2015 року, не зважаючи на те, що з 14.07.2015 року по 28.07.2015 року включно ОСОБА_3 перебував на лікарняному, оскільки під час знаходження позивача на лікарняному, відповідачем прийнято один наказ - від 21.07.2015 року №2257 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача та 04.08.2015 року його реалізовано вже не під час хвороби.
Таким чином, обставини, встановлені службовим розслідуванням та підтверджені в судовому засіданні, є такими, що свідчать про порушення позивачем службової дисципліни, яке є несумісним з посадою і званням, які обіймав позивач.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За викладених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, при вирішенні питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений діючим законодавством, а отже, підстави для задоволення позовних вимог позивача про визнання незаконними та скасування наказів № 2257 від 21.07.2015 року, №326 о/с від 04.08.2015 року - відсутні.
З огляду на відсутність підстав для визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, відсутні також підстави для задоволення похідних від них вимог про поновлення позивача на займаній посаді та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу
Керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів № 2257 від 21.07.2015 року, №326 о/с від 04.08.2015 року, зобов'язання поновити на посаді та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 28 вересня 2015 року.
Суддя ОСОБА_9