12 листопада 2010 р. Справа №2а-14498/10/0470
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Букіна Л.Є., розглянувши у місті Дніпропетровську матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до відповідача 1 Територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області, відповідача 2 Начальника Територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області ОСОБА_2, відповідача 3 Державної судової адміністрації України, відповідача 4 Заступника голови Державної судової адміністрації ОСОБА_3, відповідача 5 Президента України ОСОБА_4, відповідача 6 Секретаріату Президента України, відповідача 7 Управління юстиції в Дніпропетровській області, про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди , -
ОСОБА_1 14 березня 2006 року звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області, Начальника Територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області ОСОБА_2, Державної судової адміністрації України, Заступника голови Державної судової адміністрації ОСОБА_3, Президента України ОСОБА_4, Секретаріату Президента України, Управління юстиції в Дніпропетровській області, з позовними вимогами про:
- визнання неправомірними (незаконними) дій заступника голови ДСА України ОСОБА_3 та дій начальника Територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області ОСОБА_2 у припиненні позивачу ОСОБА_1 щомісячних грошових виплат як судді у відставці;
- зобов'язання Державної судової адміністрації України та її територіального управління Дніпропетровської області та їх начальників регулярно виплачувати позивачу грошове утримання (пенсію або інші грошові виплати, належні позивачу як судді у відставці у відповідності із нормами Основного Закону України), виплатити раніше не виплачені грошові суми, у тому числі вихідну допомогу по відставці (про що видати наказ), провести перерахунок стажу роботи у суді з урахуванням діючого законодавства (при цьому зарахувати до стажу роботи у суді на посаді судді час виконання обов'язків народного судді, службу в армії, належний час навчання у вищому юридичному учбовому закладі) роботу на посаді помічника голови суду та консультанта, про що видати наказ, а також визнання їх дій неправомірними (незаконними) в частині надання позивачу формальних та необґрунтованих відповідей у порушення Закону України «Про звернення громадян», норм Конституції України;
- визнання неправомірними дій начальника управління юстиції в Дніпропетровській області в частині відсутності у наказі про звільнення позивача нарахування вихідної допомоги як судді у відставці, та зобов'язання його внести зміни у зазначений наказ від 1 серпня 2002 року, при цьому чітко вказати суми належних позивачу виплат;
- визнання неправомірними дій та бездіяльності Секретаріату Президента України в частині надання позивачу формальних та необґрунтованих відповідей у порушення Закону України «Про звернення громадян», неправомірного пересилання звернень позивача тим самим органам та посадовим особам, фактично дії та бездіяльність яких оскаржувались позивачем;
- зобов'язання Президента України (відповідні органи державної влади) належним чином ознайомити позивача з Указом Президента України від 10 липня 1995 року №584/95 (його текстом та сутністю) із наступними змінами, зняти рівень доступу до цього документу не для друку, так як цей Указ стосується порушених прав позивача, які зазначені у заяві, зобов'язати відповідні державні органи видати позивачу посвідчення судді у відставці;
- стягнути з відповідачів солідарно в рахунок відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 1 700 грн.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2006 року, позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2006 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачеві, оскільки до часу винесення даної ухвали, позивачем не були усунуті недоліки позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2007 року скасовано ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2006 року про повернення позовної заяви, та направлено справу до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області на новий розгляд для вирішення питання щодо прийняття позовної заяви.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 7 лютого 2008 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2008 року, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 вересня 2009 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2006 року скасовано, та направлено справу до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 січня 2010 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачеві, оскільки до часу винесення даної ухвали, позивачем не були усунуті недоліки позовної заяви.
Ухвалами Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року та від 11 січня 2010 року скасовано, та направлено матеріали до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для вирішення питання щодо можливості відкриття провадження в адміністративній справі.
На виконання ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області, Начальника Територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області ОСОБА_2, Державної судової адміністрації України, Заступника голови Державної судової адміністрації ОСОБА_3, Президента України ОСОБА_4, Секретаріату Президента України, Управління юстиції в Дніпропетровській області, про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, передані до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для вирішення питання щодо можливості відкриття провадження в адміністративній справі.
Відповідно до частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Тому, судом застосовуються вимоги статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, чинні на момент вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про їх невідповідність вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог згідно з частиною третьою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до частини 4 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може містити вимоги про:
1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;
2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;
3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;
4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;
5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;
6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
Позивачем заявлено вимоги про визнання неправомірними дій відповідачів, однак, заявлення таких позовних вимог не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
У поданій позовній заяві не викладено зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів відповідно до статті 105 КАС України. Інших вимог щодо відповідача 2 Начальника Територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області ОСОБА_2 та відповідача 4 Заступника голови Державної судової адміністрації ОСОБА_3, які може містити позовна заява відповідно до статті 105 КАС України не викладено.
Згідно частини 2 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
У поданій позовній заяві не викладено обставин та не зазначено доказів, на які посилається позивач на підтвердження позовної вимоги про визнання неправомірними дій та бездіяльності Секретаріату Президента України в частині надання позивачу формальних та необґрунтованих відповідей у порушення Закону України «Про звернення громадян», неправомірного пересилання звернень позивача тим самим органам та посадовим особам, фактично дії та бездіяльність яких оскаржувались позивачем.
В порушення вимог пункту 4 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем не викладено обставин та не зазначено доказів на підтвердження позовних вимог щодо відповідача 3 Державної судової адміністрації України.
На момент звернення позивача до суду, частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України було встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач оскаржує дії щодо видання наказу 1 серпня 2002 року, проте звернувся до суду 13 березня 2006 року, тобто з порушенням строку, встановленого статтею 99 КАС України.
Відповідно до положень пункту 5 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначається у разі необхідності заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Пропущення строків звернення до суду є підставою для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до статті 100 КАС України.
Так, згідно частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Позивачем при поданні адміністративного позову не зазначено причин пропуску строку звернення до суду, не надано відповідних доказів на підтвердження цих обставин, не надано клопотання про поновлення строку.
За таких обставин, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 105, 106, 107, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області, Начальника Територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області ОСОБА_2, Державної судової адміністрації України, Заступника голови Державної судової адміністрації ОСОБА_3, Президента України ОСОБА_4, Секретаріату Президента України, Управління юстиції в Дніпропетровській області, про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків позовної заяви до 20 грудня 2010 р.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання належним чином оформленого адміністративного позову з урахуванням вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: визначення позовних вимог відповідно до вимог статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України; викладення обставин та зазначення доказів щодо позовних вимог; викладення обставин щодо причин пропущення строку звернення до суду та надання клопотання про поновлення строку; та надання копій такого позову із додатками відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута. Залишення позовної заяви без руху не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя ОСОБА_5