18 вересня 2015 р. Справа № 804/9111/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конєвої С.О., розглянувши в порядку скороченого провадження у м.Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності, -
21 липня 2015 року Дніпропетровська об'єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та просить припинити підприємницьку діяльність відповідача.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач перебуває на обліку в Дніпропетровській об'єднаній державній податковій інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області як платник податків та інших обов'язкових платежів, проте при здійсненні своєї діяльності порушує вимоги діючого законодавства, а саме: з часу взяття на облік (20.12.2010р). відповідач не подає податкові декларації та інші документи, що пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів до державної податкової інспекції, тобто більше одного року.
Ухвалою суду від 24.07.2015р. відповідачу було запропоновано у 10-денний строк після одержання позивачем ухвали про відкриття провадження у справі надати письмові заперечення на позов або заяву про визнання позову (а.с.2).
Відповідач у встановлений судом строк не надав до суду ні заперечень на позов, ні заяви про визнання позову, про наявність даної справи та розгляд її судом у скороченому провадженні повідомлений належним чином 07.08.2015р. у відповідності до вимог ст. 35 КАС України, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням (а.с. 13).
Пунктом 3 ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних чи фізичних осіб-підприємців у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.
Згідно до п. 2 ч. 5 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх у сукупності, суд находить підстави достатніми для задоволення позову, виходячи з наступного.
Пунктом 7 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єктом владних повноважень - є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.
Відповідно до п.п.20.1.37 п.20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.
Тобто, позивач - контролюючий орган державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
П. 49.2 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як Фізична особа-підприємець 17.12.2010 року за адресою: 52030, АДРЕСА_1 та з 20.12.2010 року перебуває на обліку в Дніпропетровській об'єднаній державній податковій інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, що підтверджується копією Витягу станом на 02.07.2013р. та копією довідки від 20.12.2010р. № 1257 (а.с.5, 7).
Відповідно до довідки Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з 20.12.2010р. не подає до позивача податкові декларації та інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів в порушення вимог ст. 49 Податкового кодексу України. (а.с.4).
Заборгованість зі сплати податків, зборів та обов'язкових платежів у відповідача відсутня, що підтверджується копією службової записки № 434/20-74 від 12.06.2013р. (а.с.6).
Пунктом 11.30 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 29.12.2011р. № 1562/20300 передбачено, що якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом та у разі неподання протягом одного року до контролюючих органів податкових декларацій, документів податкової звітності, то керівник контролюючого органу приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про винесення судового рішення щодо припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, відміни державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.
На виконання вищезазначеного Порядку, позивачем було прийнято Розпорядження від 21.11.2014р. №72 «Про передачу до суду позовів про припинення підприємницької діяльності фізичних осіб», зокрема, і припинення підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (а.с.8-9).
Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є, зокрема, неподання протягом року органам державної податкової служби декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Оскільки судом встановлений факт неподання відповідачем документів фінансової звітності, а саме: з 20.12.2010р. відповідач до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області не подавав податкові декларації та інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів, тобто більше одного року, то позовні вимоги Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області до відповідача про припинення підприємницької діяльності є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159 - 163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності - задовольнити.
Припинити підприємницьку діяльність Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (52030, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1).
Постанова підлягає негайному виконанню у відповідності до вимог ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію постанови направити Управлінню з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців для внесення державним реєстратором відповідного запису до ЄДРПОУ згідно до вимог ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги у порядку та у строки, встановлені ст.183-2, ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_2