копія
23 вересня 2015 р. Справа № 2а/0470/5569/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лозицької І.О.
при секретарі судового засідання Василенко К.Е.
за участю:
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» про зобов'язання вчинити певні дії,-
12 травня 2011 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області до Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля», в якій позивач просить суд: зобов'язати Державне підприємство «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» виконати обов'язкові вимоги Контрольно - ревізійного управління в Дніпропетровській області від 26.01.2011 року № 05-04-15/180, а саме:
- донарахувати та виплатити посадові оклади працівникам підприємства у сумі 11562033,00 грн.;
- відшкодувати зайво виплачені грошові кошти надбавки водіям за суміщення професій за розширення зони виконуваних робіт за однією й тією ж професією в сумі 48950,66 грн. шляхом внесення коштів до каси підприємства, в т.ч. винними особами у порядку і спосіб передбачений чинним законодавством;
- провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до фондів соціального страхування у розмірі 18062,79 грн.;
- відшкодувати зайво виплачені грошові кошти внаслідок зайвого відшкодування працівникам підприємства витрат за послуги камер схову під час службових відряджень на суму 10053,12 грн. шляхом внесення коштів до каси підприємства, в т.ч. винними особами у порядку і спосіб, передбачений чинним законодавством;
- відобразити дебіторську заборгованість фізичної особи ОСОБА_3 в сумі 18852,50 грн., щодо якого здійснено безпідставні витрати по сплаті податку за землю. Провести претензійно-позовну роботу з контрагентами щодо відшкодування коштів. В іншому випадку, стягнути з осіб, винних у безпідставному покритті за рахунок коштів підприємства витрат сторонніх юридичних та фізичних осіб на суму 22549,09 грн., шкоду у порядку та розмірі, встановленому чинним законодавством;
- відобразити дебіторську заборгованість за ТОВ «Дорога 2005» щодо яких здійснено безпідставні витрати у сумі 84504,80 грн. Провести претензійно-позовну, роботу з контрагентом щодо відшкодування коштів. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у безпідставному покритті за рахунок коштів підприємства витрат сторонніх юридичних осіб на суму 84504,80 грн., шкоду у порядку та розмірі встановленому чинним законодавством;
- відобразити дебіторську заборгованість за юридичними особами щодо яких здійснено безпідставні витрати на надання благодійної допомоги у сумі 9600,00 грн. Провести претензійно-позовну роботу з контрагентами щодо відшкодування коштів. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у безпідставному покритті за рахунок коштів підприємства витрат сторонніх юридичних осіб на суму 9600,00 грн., шкоду у порядку та розмірі встановленому чинним законодавством.
В обґрунтування позову зазначено, що позивачем проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» за період з 01.01.2009р. по 30.09.2010р., внаслідок якої, встановлено ряд порушень законодавства. Відповідач не забезпечив вжиття всіх заходів для усунення виявлених у ході ревізії порушень та в добровільному порядку не вжив заходів щодо відшкодування збитків.
Відповідач надав заперечення, в яких зазначив, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, оскільки, позивачем не надано доказів, які б підтверджували наявність поважних причин, що унеможливлюють самостійне звернення фізичних осіб до суду для захисту свої прав, позивачем у позові не зазначено яким саме фізичним особам та в якому розмірі кожній особі необхідно донарахувати та виплатити посадові оклади, що унеможливлює виконання вимоги, а також вказує, що виконання вимоги шляхом внесення коштів до касі підприємства є неможливими, оскільки, платник та отримувач коштів - є одна і та сама особа.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.07.2011 року провадження у справі № 2а/0470/5569/11 за позовом Контрольно - ревізійного управління в Дніпропетровській області до Державного підприємства “Конструкторське бюро “Південне” ім. М.К. Янгеля” про зобов'язання вчинити певні дії - було зупинено до набранням законної сили судового рішення у справі № 2а/0470/3417/11.
Ухвалою суду від 18.09.2015 року провадження в адміністративній справі №2а/0470/5569/11 за адміністративним позовом Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області до Державного підприємства “Конструкторське бюро “Південне” ім. М.К. Янгеля” про зобов'язання вчинити певні дії - поновлено та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні.
В судовому засіданні, 23.09.2015 року, клопотання представника позивача було задоволено та здійснено заміну позивача по справі - Контрольно-ревізійне управління в Дніпропетровській області на правонаступника - Державну фінансову інспекцію в Дніпропетровській області.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області в період з 04.10.2010 року по 23.12.2010 року відповідно до плану контрольно-ревізійної роботи проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» за період з 01.01.2009р. по 30.09.2010р.
У ході ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» за період з 01.01.2009р. по 30.09.2010р. встановлено ряд порушень та недоліків, які викладені в акті ревізії від 23.12.2010 року № 05-21/28.
З метою повного усунення виявлених порушень Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області на адресу Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» направлено вимогу «Про усунення виявлених ревізією порушень» від 26.01.2011 року № 05-04-15/180 (далі - вимога).
Зокрема, пунктом 2 вимоги зазначено: “Проведеною ревізією встановлено, що в порушення ст. 97 Кодексу законів про працю в Україні, п. 5.1.2 Галузевої угоди, укладеної між НКАУ, Фондом Держмайна України та профспілкою працівників космічного та загального машинобудування України (далі - Галузева угода), підприємством не забезпечено при розрахунку мінімальної тарифної ставки робітника І розряду не менш як 121% мінімальної заробітної плати, що призвело до недоотримання працівниками посадових окладів на загальну суму - 11562033,00 грн., у зв'язку з чим - донарахувати та виплатити посадові оклади працівникам підприємства в сумі - 11562033,00 грн..”
Пунктом 3 вимог зазначено: “В ході ревізії встановлено, що в порушення ст. 105 Кодексу законів про працю в Україні, п. 12 Постанови Міністрів СРСР “Про порядок і умови суміщення професій (посад)” від 04.12.1981, за №1145 та листа Міністерства праці та соціальної політики України “Про доплату за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконаних робіт водію” від 27.07.2009р. за № 426/13/84-09, здійснено зайве нарахування та виплату надбавки водіям за суміщення професій за розширення зони виконуваних робіт за однією й тією ж професією в сумі 48950,66 грн., у зв'язку з чим - відшкодувати зайво виплачені грошові кошти у сумі 48950,66 грн., шляхом внесення коштів до каси підприємства, в т.ч. винними особами у порядку і спосіб передбачений чинним законодавством”.
В пункті 5 вимог зазначено: “В ході ревізії встановлено, що в порушення вимог ст. 4 Закону України “Про збір на обов'язкове пенсійне страхування” підприємством здійснено зайве нарахування внесків до державних цільових фондів по незаконно виплачених сумах по оплаті праці за суміщення професій в сумі 18372,47 грн., у зв'язку з чим - провести перерахунок та відповідні взаєморозрахунки щодо сум внесків до фондів соціального страхування”.
У пункті 6 вимог зазначено: “В ході ревізії встановлено, що в порушення вимог п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.1999р. № 633 “Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон” та п. 1.4 розділу ІІ Інструкції «Про службові відрядження в межах України та за кордон”, затвердженої наказом Міністерства фінансів України» від 13.03.1998р. № 59, підприємством здійснено зайве відшкодування працівникам підприємства витрат за послуги камер схову під час службових відряджень в сумі 10053,12 грн., у зв'язку з чим - відшкодувати зайво виплачені грошові кошти у сумі 10053,12 грн. шляхом внесення коштів до каси підприємства”.
У пункті 7 вимог зазначено: “В ході ревізії встановлено, що в порушення ст.ст. 96, 120 Земельного кодексу України, п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. № 318, за рахунок коштів підприємства витрати орендаря з оплати комунальних послуг в сумі 3696,59 грн. та сторонньої юридичної особи з оплати податку на землю в сумі 18852,50 грн., у зв'язку з чим - відобразити дебіторську заборгованість фізичної особи ОСОБА_3 в сумі 18852,50 грн. щодо якого здійснено безпідставні витрати. Провести претензійну роботу з контрагентами щодо відшкодування коштів. В іншому випадку, стягнути з осіб, винних у безпідставному покритті за рахунок коштів підприємства витрат сторонніх юридичних та фізичних осіб на суму 22549,09 грн., шкоду у порядку та розмірі, встановленому чинним законодавством ».
У пункті 8 вимог зазначено: “В ході ревізії встановлено, що в порушення п.п. 3.10.1, 4.2.1 Правил визначення вартості будівництва, затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000р. № 174, підприємством здійснено зайві виплати коштів підрядним організаціям внаслідок завищення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт в сумі 113466,49 грн. (ТОВ “Спецмонтажсервіс” - 15798,00 грн., АПМТЗ “Комплект” - 13163,69 грн., ТОВ “Дорога 2005” - 84504,80 грн.), у зв'язку з чим - відобразити дебіторську заборгованість за юридичними особами щодо яких здійснено безпідставні витрати та провести претензійно-позовну роботу з контрагентами щодо відшкодування коштів. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у безпідставному покритті за рахунок коштів підприємства витрат сторонніх юридичних осіб на суму 84504,80 грн., шкоду у порядку та розмірі встановленому чинним законодавством.”.
У пункті 9 вимог зазначено: “В ході ревізії встановлено, що в порушення п. 1 ст. 75 Господарського кодексу України та п.13 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2006р. № 1673 “Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів” підприємством здійснено надання благодійної допомоги при збитковій діяльності та яка не передбачена фінансовими планами в сумі - 9600,00 грн., у зв'язку з чим - відобразити дебіторську заборгованість за юридичними особами щодо яких здійснено безпідставні витрати та провести претензійно-позовну роботу з контрагентами щодо відшкодування коштів. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у безпідставному покритті за рахунок коштів підприємства витрат сторонніх юридичних осіб на суму 9600,00 грн., шкоду в порядку та розмірі встановленому чинним законодавством”.
У вимозі Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області зазначено про необхідність надання інформації про вжиті заходи на виконання вимог, разом з копіями завірених первинних, розпорядчих та інших документів, що засвідчують виконання вказаних вимог до 21.02.2011 року.
Приймаючи рішення по справі, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю», головними завданнями органу державного фінансового контролю, є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.
За змістом пунктів 1, 7, 10 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю», органу державного фінансового контролю надається право перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування, тощо); пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства, пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір та звернутися до суду в інтересах держави з позовом про стягнення таких збитків, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на приведення роботи підконтрольної організації у відповідність із вимогами законодавства у майбутньому, є обов'язковою до виконання. Що ж стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово відшкодовані шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення органу державного фінансового контролю до суду з відповідним позовом.
Отже, у органу державного фінансового контролю наявні права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої, неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
Крім того, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.
У справі, яка розглядається, Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області пред'явлено вимоги, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та їх не відшкодування.
Зважаючи на те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю про стягнення таких збитків, правильність обчислення їх розміру перевіряє суд, який розглядає цей позов.
Враховуючи те, що Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області пред'явила позовну вимогу, яка не містить визначення конкретних осіб, до яких вимога має бути заявлена, немає посилань на конкретні дії, які мають бути здійснені, тобто, обрано неналежний спосіб захисту порушеного права.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відшкодування виявлених збитків повинні відшкодовуються відповідачем у добровільному порядку, або шляхом звернення Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до суду з відповідним позовом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язком для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх суддів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 18 вересня 2014р., 15 квітня та 13 травня 2014 року, 26 травня 2015 року (справи №№ 21-40а14, 21-89а14, 21-330а15, відповідно, які містяться в матеріалах справи).
Згідно ч.2 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві, є будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішені справи по суті, суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю, або частково.
За викладених обставин справи та наведених норм чинного законодавства суд доходить висновку, що підстави для задоволення позовних вимог Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про зобов'язання Державному підприємству «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» виконати обов'язкові вимоги від 26.01.2011 року № 05-04-15/180 - відсутні, отже, відмовляє в їх задоволенні.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 69, 70, 71, 86, 122, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до Державного підприємства “Конструкторське бюро “Південне” ім. М.К. Янгеля” про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови, відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Постанова не набрала законної сили 23.09.15 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_4 ОСОБА_4 ОСОБА_5