17 вересня 2015 р. Справа № 804/11564/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Борисенка П.О., судді - Ніколайчук С.В., судді - Віхрової В.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод» до Державної служби інтелектуальної власності України, третя особа - Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» про скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби інтелектуальної власності України, третя особа без самостійних вимог - Державне підприємство "Український інститут промислової власності" (далі - УКРПАТЕНТ), в якому просить:
- визнати заявку № m201406445 від 08.05.2014 року про реєстрацію знака для товарів та послуг такою, що відповідає вимогам правової охорони;
- визнати протиправним рішення Державної служби інтелектуальної власності України № 24534/3 від 03 серпня 2015 року про відмову в реєстрації знаку за заявкою ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" № m201406445;
- скасувати рішення №24534/3 від 03 серпня 2015 року про відмову в реєстрації знаку за заявкою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод» № m201406445;
- зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України видати рішення про реєстрацію знака для товарів та послуг за заявкою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод» № m201406445;
- зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України зареєструвати знак за заявкою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод» № m201406445.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач необґрунтовано та безпідставно прийняв рішення про відмову в реєстрації знака для товарів і послуг за заявкою № m201406445 Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод», всебічно не дослідивши підстави для реєстрації знаку, а тому вказане рішення підлягає оскарженню. В позовній заяві зазначається, що заявлене на реєстрацію знак для товарів і послуг (клас 33 «алкогольні напої») являє собою комбіноване позначення, яке складається зі словесної частин «Дрєвнє Києвская» та зображення (далі - «Дрєвнє Києвская + зображення»), яке містить фрагмент, що схожий на зображення, представлене на гравюрі 1 пол. 1880-х р. ОСОБА_1 на Берестові. Позначення, що реєструється за заявкою позивача № m201406445 в якості знаку для товарів та послуг не є таким, що схоже настільки, що його можна сплутати з іншими комбінованими і словесними знаками. Позивач посилався на наявність в Україні двох свідоцтв на знаки для товарів і послуг «ДРЕВНЬО КИЇВСЬКА» та «ДРЕВНЬОКИЇВСЬКА», свідоцтва які не лише втратили розрізняльну здатність, а й стали оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуг або особи, яка виробляє товар (надає послугу). Зазначив, що протягом останніх трьох років виробництво та продаж алкогольних напоїв з використанням знаків для товарів і послуг за свідоцтвом № 6386 від 30.06.1994р. та свідоцтвом №64998 від 15.08.2006р. не здійснюється.
Також позивач зазначив, що заявлений на реєстрацію знак для товарів і послуг не порушує публічний порядок, оскільки жодним нормативно-правовим актом не визначено, що зображення об'єктів культурної спадщини, який знаходиться на території України та охороняється державою, є порушенням публічного порядку. Крім того, відповідачем вже були зареєстровані знаки для товарів і послуг в класі 33 «алкогольні напої», зображення на яких є пам'ятниками архітектури національного значення та охороняються державою (свідоцтва № 22889 та № 169178).
Позивач також вважає, що заявлений на реєстрацію знак для товарів і послуг не порушує принцип моралі, зокрема з огляду на те, що відповідачем були зареєстровані знаки для товарів і послуг та видані свідоцтва в класі 33 «алкогольні напої».
Позивач у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату і місце розгляду справи. Надав до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Відповідач в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату і місце розгляду справи, письмових заперечень на адміністративний позов не надавав.
Третя особа належним чином повідомлена про дату і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилася.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вищевикладене суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Правовідносини, що випливають з позовних вимог регулюються нормами Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», Установа - центральний орган виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності.
Повноваження Державної служби в сфері охорони прав на знаки для товарів і послуг визначаються Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (далі - Закон) та Положенням про Державну службу, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 №436/2011.
Відповідно до статті 2 згаданого вище Закону Державна служба забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони прав на знаки для товарів і послуг, зокрема, організовує приймання заявок, проведення їх експертизи, приймає рішення щодо них, видає свідоцтва на знаки для товарів і послуг, забезпечує їх державну реєстрацію.
Крім того, згідно зі статтею 10 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (далі - Закон) кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, відображаються в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою, що набирає чинності після затвердження його Установою. На підставі такого висновку Установа приймає рішення про реєстрацію знака для всіх зазначених у заявці товарів і послуг або про відмову в реєстрації знака для всіх зазначених у заявці товарів і послуг, або про реєстрацію знака щодо частини зазначених у заявці товарів і послуг та відмову в реєстрації знака для іншої частини зазначених у заявці товарів і послуг.
Згідно з п. 1 ст. 2 Закону Установа забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони прав на знаки для товарів і послуг, для чого (зокрема): організовує приймання заявок, проведення їх експертизи, приймає рішення щодо них; видає свідоцтва на знаки для товарів і послуг, забезпечує їх державну реєстрацію; забезпечує опублікування офіційних відомостей про знаки для товарів і послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.
Право на одержання свідоцтва має заявник, заявка якого має більш ранню дату подання до Установи або, якщо заявлено пріоритет, більш ранню дату пріоритету, за умови, що вказана заявка не вважається відкликаною, не відкликана або за нею Установою не прийнято рішення про відмову в реєстрації знака, можливості оскарження якого вичерпані згідно з ч. 6 ст. 5 Закону.
Частиною 1 ст. 7 Закону визначено, що особа, яка бажає одержати свідоцтво, подає до Установи заявку.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про наукову і науково-технічну експертизу» (далі - Закон про експертизу) наукова і науково-технічна експертиза - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка науково-технічного рівня об'єктів експертизи і підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо таких об'єктів.
Положеннями ст. 8 Закону про експертизу визначено, що законодавство України про наукову і науково-технічну експертизу складається з цього Закону та інших актів законодавства України, що регулюють відносини у сфері наукової і науково-технічної експертизи.
Згідно з ч.1 ст.10 Закону про експертизу, експертиза заявки має статус науково-технічної експертизи, складається з формальної експертизи та кваліфікаційної експертизи (експертизи по суті) і проводиться закладом експертизи відповідно до Закону та правил, встановлених на його основі Установою.
Таким чином, при проведенні експертизи за заявкою на реєстрацію знаку для товарів і послуг, заклад експертизи керується Законом та Правилами складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених наказом Державного патентного відомства України від 28.08.1995 № 116 (далі - Правила).
Під час проведення формальної експертизи: встановлюється дата подання заявки на підставі ст. 8 Закону; заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам ст. 7 Закону та Правилам, встановленим на його основі Установою; документ про сплату збору за подання заявки перевіряється на відповідність встановленим вимогам (п. 9 ст. 10 Закону).
Пунктом 15 ст. 10 Закону про експертизу визначено, що підчас кваліфікаційної експертизи перевіряється відповідність заявленого позначення умовам надання правової охорони, визначеним Законом. При цьому використовуються інформаційна база закладу експертизи, в тому числі матеріали заявки, а також довідково-пошуковий апарат та відповідні офіційні видання.
Відповідно до п. 16 ст. 10 Закону про експертизу, якщо є підстави вважати, що заявлене позначення не відповідає умовам надання правової охорони повністю або частково, то заклад експертизи надсилає заявнику про це обґрунтований попередній висновок з пропозицією надати мотивовану відповідь на користь реєстрації знака. Відповідь заявника надається у строк, встановлений п. 6 цієї статті для додаткових матеріалів, та береться до уваги під час підготовки висновку експертизи за заявкою.
08.05.2014 року позивачем відповідно до п.1 ст.8 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» було подано заявку № m201406445 про реєстрацію позначення «Дрєвнє Києвская + зображення» в якості знака для товарів і послуг відносно усього переліку товарів і/або послуг.
22.05.2015р. УКРПАТЕНТ направило позивачу повідомлення № 13336 про можливу відмову у реєстрації знаку за заявкою № m201406445 відносно усього переліку товарів і/або послуг. Відповідно до відомостей, що містилися у вказаному повідомленні УКРПАТЕНТу, позначення «Дрєвнє Києвская + зображення» не може бути зареєстровано в якості знака для товарів і послуг.
Висновок № 24534/3 від 03 серпня 2015 року, затверджений Державною службою інтелектуальної власності України, набув статусу рішення про відмову в реєстрації знака, про що зазначено в самому висновку.
Згідно Рішення про відмову в реєстрації знака за заявкою ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" № m201406445 заявлене позивачем позначення не відповідає умовам надання правової охорони (п. 1 ст. 5; ст. 6 Закону), а саме:
1) є таким, що суперечить публічному порядку. Зображувальна частина позначення відтворює об'єкт культурної спадщини, який знаходиться на території України та охороняється державою. ОСОБА_1 на Берестові (у заявці з гравюри 1 пол. 1880-х р.) - стародавня церква в Києві поблизу Києво-Печерської лаври, на колишній околиці Берестове, пам'ятника архітектури ХІ-ХІІ ст.. Розташована за межею фортечних мурів Києво-Печерської лаври, проте вважається частиною історико - архітектурного ансамблю шри, і разом з нею у 1990 році була включена до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.
2) є таким, що порушує принципи моралі. Зображувальна частина позначення відтворює об'єкт, який є релігійною спорудою (церква). Неприпустимо використання релігійної символіки для маркування товарів широкого вжитку, особливо алкогольних напоїв (горілки, вина, пива тощо). Використання в знаках зображення культових храмів і споруд може образити почуття віруючих, оскільки сприйматиметься ними як гріх святотатства.
3) є схожим настільки , що його можна сплутати : для товару 33 класу «горілка» з знаком «ДРЕВНЬО КИЇВСЬКА» заявка №148578 від 20.12.1991г., свідоцтво №6386 від 30.06.1994, дію свідоцтва продовжено до 20.12.2021); для всіх товарів 33 класу з знаком «ДРЕВНЬОКИЇВСЬКА» (заявка №т200500183 від 14.01.2005, свідоцтво №64998 від 15.08.2006р., дію свідоцтва продовжено до 14.01.2025), раніше зареєстрованими в Україні на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю «УДК - ІНВЕСТ», м. Київ, щодо споріднених товарів.
Зазначена позиція відповідача спростовується з огляду на наступне.
ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» не містить визначення публічний порядок.
Відповідно до п. 1 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне володіння ним.
Згідно пункту 4.3.1. Правил складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених Наказом Державного патентного відомства України від 28 липня 1995 року N116 (далі - Правила) під час перевірки позначення, заявленого на реєстрацію як знак, щодо наявності підстав для відмови у наданні правової охорони, відповідно до пункту 1 статті 5 Закону, встановлюється: чи не належить заявлений знак до позначень порнографічного характеру, чи не містить антидержавних, расистських лозунгів, емблем та найменувань екстремістських організацій, нецензурних слів та виразів тощо.
В матеріалах справи відсутні докази того, що заявлене позивачем на реєстрацію позначення («Дрєвнє Києвская + зображення») не відповідає вимогам п. 4.3.1 Правил та порушує публічний порядок в його розумінні згідно ст. 228 ЦК України.
Також суд зазначає, що відповідачем вже були зареєстровані знаки для товарів і послуг в класі 33 «алкогольні напої», зображення на яких є пам'ятниками архітектури національного значення та охороняються державою (свідоцтва № 22889 та № 169178).
ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» не містить визначення принципу моралі.
Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про захист суспільної моралі» визначено чіткій перелік заборон стосовно виробництва та реалізації продукції, зокрема, «забороняються виробництво та розповсюдження продукції. яка:…. пропагує бузувірство, блюзнірство, неповагу до національних і релігійних святинь.».
Бузувірство, а, сер. Релігійний фанатизм; жорстокість на ґрунті релігійної нетерпимості. Бузувірський вчинок; жорстоке ставлення до кого-, чого-небудь.
Блюзнірство, святотатство - зневажливо-знущальне, диве, глузливе ставлення до чого-небудь шанованого і шанобливого; знущання над видатними науковими відкриттями, витворами мистецтва, благородними вчинками, подвигами, моральними нормами, пам'яттю великих людей, героїв тощо. Також, блюзнірство - уїдливі глузування, знущання, неповага до правил життя і/або обрядів християнства.
Відтак подане на реєстрацію відповідачем позначення («Дрєвнє Києвская + зображення») не порушує принципу моралі в розумінні ЗУ «Про захист суспільної моралі».
Також суд зазначає, що відповідачем були зареєстровані знаки для товарів і послуг та видані свідоцтва в класі 33 «алкогольні напої» на позначення з чітко визначеною релігійною символікою, докази чого є в матеріалах справи.
Заявлене на реєстрацію комбіноване позначення, складається зі словесної частин «Дрєвнє Києвская» та зображення, яке містить фрагмент, що схожий на зображення, представлене на гравюрі 1 пол. 1880-х р. ОСОБА_1 на Берестові.
Суд вважає, що подане комбіноване позначення «Дрєвнє Києвская + зображення» не є схожим настільки, що його можна сплутати з раніше зареєстрованими в Україні свідоцтвами № 6386 від 30.06.1994р. та свідоцтвом №64998 від 15.08.2006р. в класі 33 «алкогольні напої», в зв'язку наступним.
Відповідно до п. 4.3.2.8. Правил «Визначення схожості комбінованих позначень» комбіновані позначення, заявлені як знаки, порівнюються з комбінованими позначеннями та з тими видами позначень, які входять до складу комбінованого позначення, що перевіряється, як елементи.
Згідно з п. 4.3.2.6. Правил «Визначення схожості словесних позначень» словесні позначення, заявлені як знаки, порівнюються з словесними та комбінованими позначеннями, до композиції яких входять словесні елементи. При встановленні схожості словесних позначень враховується звукова (фонетична), графічна (візуальна) та смислова (семантична) схожість.
Відповідно до аналізу звукової (фонетичної) схожості позначень позивача («Дрєвнє Києвская + зображення» та позначень за свідоцтвами № 6386 від 30.06.1994р. та № 64998 від 15.08.2006р., які викладені в адміністративному позові, суд встановив графічну несхожість зазначених позначень.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» правова охорона надасться зображенню знака в цілому.
Відтак, при порівнянні позначень має значення те враження, яке вони справляють на споживача в цілому, а не окремі його частини.
Зазначені позначення мають візуальне домінування елементів, які різняться між собою, що дає змогу відрізнити їх один від одного.
На підставі встановлених обставин, суд зазначає, що позначення за заявкою Позивача № m201406445 в якості знаку для товарів та послуг не є таким, що схоже настільки, що його можна сплутати зі знаками за свідоцтвом № 6386 від 30.06.1994р. та свідоцтвом №64998 від 15.08.2006р.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до зазначеного та на підставі встановлених судом обставин колегія суддів доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 94, 122,128,158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод» - задовольнити.
Визнати заявку № m201406445 від 08.05.2014 року про реєстрацію знака для товарів та послуг такою, що відповідає вимогам правової охорони .
Визнати протиправним рішення Державної служби інтелектуальної власності України №24534/3 від 03 серпня 2015 року про відмову в реєстрації знаку за заявкою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод» № m201406445.
Скасувати рішення №24534/3 від 03 серпня 2015 року про відмову в реєстрації знаку за заявкою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод» № m201406445 .
Зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України видати рішення про реєстрацію знака для товарів та послуг за заявкою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод» № m201406445.
Зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України зареєструвати знак за заявкою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод» № m201406445.
Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод» здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету в сумі 73 грн. 08 коп. (сімдесят три гривні вісім копійок).
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.
Головуючий суддя (підпис) Суддя (підпис) Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 17.09.2015р. Головуючий суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_2 ОСОБА_5