Справа № 1-6/2012 року
27.05.2013 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Захарова А.С., отримавши апеляції захисника ОСОБА_1, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_2, та засудженого ОСОБА_2 на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 27.11.2012 року, -
Вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 27.11.2012 року ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч.2 ст. 146, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 358, ст. 70 КК України засуджено до 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.
12.12.2012 року від захисника ОСОБА_1, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_2, та 13.12.2012 року від засудженого ОСОБА_2 надійшли апеляції на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 27.11.2012 року.
Відповідно до п. 11 розділу XI "Перехідні положення" КПК України 2012 року, кримінальні справи, які до набрання чинності цим Кодексом надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним висновком розглядаються судом першої інстанцій відповідно до попереднього процесуального законодавства.
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 12.05.2013 року кримінальна справа відносно ОСОБА_2 була повернута до Солом'янського районного суду м. Києва для виконання вимог ст. ст. 350, 352 КПК України.
Відповідно до ст. 350 КПК України (1960 року) апеляція повинна містити в собі: назву суду, якому вона адресована; особу, що подає апеляцію; вирок, на який вона подається, і назва суду, який постановив вирок; вказівку на те, в чому полягає незаконність вироку та доводи на її обґрунтування; прохання особи, яка подає апеляцію, та перелік документів, які подаються до неї.
Ст. 352 КПК України (1960 року) містить в собі, що в разі невиконання особою, яка подала апеляцію, вимог передбачених ст. 350 КПК України, головуючий суду 1 інстанції своєю постановою залишає апеляцію без руху і повідомляє апелянта про необхідність виконання зазначених вимог з наданням терміну для усунення недоліків. Якщо ж у визначений термін ці вимоги не виконані, апеляція постановою головуючого суду 1 інстанції визнається такою, що не підлягає розгляду.
Апеляції захисника ОСОБА_1, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_2, та засудженого ОСОБА_2 не відповідають вимогам ст. 350 КПК України, оскільки захисник ОСОБА_1 в своїй апеляції просить вирок суду відносно ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на додаткове розслідування у зв'язку з неповнотою дослідження судом доказів по справі, недоведеністю вини його підзахисного та неправильною кваліфікацією його дій.
Засуджений ОСОБА_2 в своїй апеляції просить вироку суду скасувати та направити справу на додаткове розслідування та, одночасно вказує на відсутність в його діях ознак складів злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 146 КК України, на недоведеність його вини за ч. 3 ст. 289 КК України та неправильну кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 263 КК України.
Але, при цьому, ні захисник ОСОБА_1, ні засуджений ОСОБА_2, в своїх апеляціях не зазначають, в чому саме полягає неповнота досудового слідства і для з'ясування яких обставин необхідно провести досудове слідство по справі.
А тому, за таких обставин апеляції захисника ОСОБА_1, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_2, та засудженого ОСОБА_2 на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 27.11.2012 року підлягають залишенню без руху з наданням їм строку для усунення недоліків протягом семи діб з моменту одержання повідомлення.
Керуючись ст.ст. 350, 352 КПК України (1960 року),-
Апеляцію захисника ОСОБА_1, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_2, на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 27.11.2012 року залишити без руху, надавши йому строк для усунення недоліків протягом семи діб з моменту одержання повідомлення.
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 27.11.2012 року залишити без руху, надавши йому строк для усунення недоліків протягом семи діб з моменту одержання повідомлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: