Справа № 2-1761/12
24 січня 2013 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого -судді Кізюн Л.І.,
при секретарі: Слепусі О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, -
Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків у розмірі 76 555,50 грн. та моральної шкоди - 10 000 грн. Просив також стягнути з відповідача на його користь судовий збір.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що 17.11.2006 року в м. Києві по вул. Індустріальній сталася дорожньо-транспорта пригода, учасниками якої були автомобіль марки „Нісан Альмера", д.н. НОМЕР_5 під керуванням позивача ОСОБА_1 та автомобіль марки „ВАЗ", д.н. НОМЕР_7 під керуванням ОСОБА_2
Постановами Солом'янського районного суду м. Києва від 24.04.2007 року, винесених відносно позивача та відповідача, було закрито провадження у справах на підставі ст. 38 КУпАП.
Згідно Звіту №3436 з визначення вартості матеріального збитку від 04.12.2006 року, позивачу заподіяно матеріальної шкоди на суму 76555,50 грн.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивач зазнав моральних страждань через пошкоджений автомобіль, змушений був витрачати більше часу і сил для відновлення свого порушеного права, тобто було заподіяно моральну шкоду, яку позивач оцінює в 10 000 грн.
Оскільки відповідач добровільно шкоду не відшкодовує, то позивач змушений звернутися з позовом до суду.
Ухвалою суду від 27 лютого 2012 року у якості третьої особи у справі було залучено ОСОБА_3.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на викладені у позові обставини.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував в повному обсязі, просив у їх задоволенні відмовити та пояснив, що вини ОСОБА_2 у вчинені дорожньо-транспортної пригоди немає, а тому підстав про стягнення шкоди немає. У разі як би вина відповідача у вчинені дорожньо-транспортної пригоди була, то враховуючи вину ОСОБА_1 у вчинені дорожньо-транспортної пригоди, з нього потрібно було б стягнути Ѕ заподіяної матеріальної шкоди, з врахуванням вартості працездатних складових автомобіля.
Третя особа ОСОБА_3 просив справу розглядати за його відсутності.
Суд, заслухавши позивача, його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 17.11.2006 року в м. Києві по вул. Індустріальній сталася дорожньо-транспорта пригода, учасниками якої були автомобіль марки „Нісан Альмера", д.н. НОМЕР_5 під керуванням позивача ОСОБА_1 та автомобіль марки „ВАЗ", д.н. НОМЕР_7, під керуванням ОСОБА_2
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 24.04.2007 року ОСОБА_1 було визнано винним в порушенні ПДР України, а провадження у справі було закрито у зв"язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення на підставі ст. 38 КУпАП (а.с. 23 том 1).
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 24.04.2007 року ОСОБА_2 було визнано винним в порушенні ПДР України, а провадження у справі було закрито у зв"язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення на підставі ст. 38 КУпАП, що підтверджується обліково-статистичною карткою на справу про адміністративне правопорушення (а.с. 224 том 1).
Факт закриття провадження у адміністративній справі відносно ОСОБА_2 за ст. 38 КУпАП не заперечував представник відповідача в судовому засіданні.
Як вбачається з даних звіту № 3436 від 04 грудня 2006 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля “Нісан Альмера”, д.н. НОМЕР_5, в результаті його пошкодження складає 76555,50 грн. (а.с.а.с. 7-22 том 1).
Як видно з висновку спеціаліста № 3115 від 22 грудня 2006 року, за даних дорожніх обставин водій автомобіля "ВАЗ"повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 10.1 та 10.4, 34.1.3 ПДР України, тобто перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху та водій, що виконує розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку повинен дати дорогу зустрічним тарноспотним засобам, горизонтальну лінію дорожньої розмітки 1.3 (подвійна суцільна лінія) не перетинати (а.с. 24-27 том 1).
Крім того з висновку спеціаліста №198 від 02.03.2007 року вбачається, що в момент зіткнення автомобілів “ВАЗ”, д/н НОМЕР_7 та "Нісан Альмера", д/н НОМЕР_5, автомобіль "ВАЗ"рухався зліва направо відносно автомобіля "Ніссан" (а.с. 28-30 том 1).
Також, висновком №1125/6586/10-18 судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи від 16.08.2010 року встановлено, що пояснення водія ОСОБА_2 в тій частині, що в момент зіткнення автомобіль “ВАЗ-21065”, д/н НОМЕР_7 стояв, технічно неспроможні, а водій автомобіля "Ніссан Альмера"ОСОБА_1 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем "ВАЗ-21065" (а.с. 100-106 том 1).
Згідно листа директора ТОВ "ЕК "Укравтоекспертиза-Стандарт"Горобець В.В. від 12.12.2012 року (а.с. 24 том 2) вартість технічно справних складників визначається на підставі результатів їх діагностування на спеціалізованому для даної моделі КТЗ підприємстві автосервісу, а у разі необхідності -дефектування, а оскільки транспортний засіб "Нісан Альмера", д.н. НОМЕР_5, відновлено, вартість технічно справних складників визначити неможливо.
Відповідно до Звіту № С12-599 з визначення ринкової вартості працездатних складових КТЗ після ДТП від 05.11.2012 року складеного оцінювачем колісних транспортних засобів ОСОБА_5, ринкова вартість працездатних складових автомобіля “Нісан Альмера”, д.н. НОМЕР_5 після ДТП складає 59404, 62 грн.
Разом з тим, суд критично оцінює даний висновок, оскільки з повідомлення директора ТОВ "ЕК "Укравтоекспертиза-Стандарт"Горобець В.В. від 12.12.2012 року вбачається, що на питання поставлене в ухвалі суду відповісти неможливо, оскільки транспортний засіб "Нісан Альмера", д.н. НОМЕР_5, відновлено, вартість технічно справних складників визначити неможливо.
Крім того, як вбачається з даних угоди купівлі-продажу від 22.05.2007 року (а.с. 125 том 1) та Акту дослідження транспортного засобу складеного 14.07.2007 року спеціалістом-товарознавцем № 341 ОСОБА_6 (а.с. 124 том 1), ринкова вартість автомобіля "Нісан Альмера", 2005 року випуску, кузов № НОМЕР_6, складає 23640, 00 грн.
Зазначену суму підтвердили також у своїх поясненнях позивач та третя особа ОСОБА_3
Відповідно до ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, враховуючи надані суду докази, суд вважає вартість автомобіля "Нісан Альмера", що був проданий позивачем ОСОБА_1 після дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 становить 23640, 00 грн.
Виходячи з наведеного, розмір матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу становить 52915, 50 грн. (76555, 50 грн. - 23640,00 грн. = 52915, 50 грн.).
Згідно з вимогами ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі, або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно зі ст.1187 ч. 2 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Разом з тим відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Враховуючи наявність вини обох водіїв у вчинені дорожньо-транспортної пригоди, суд вважає стягнути з відповідача на користь позивача Ѕ частину заподіяної йому матеріальної шкоди у розмірі 26457, 75 грн. (52915, 50 грн. : 2 = 26457, 75 грн.).
Крім того, відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законодавством.
Позивач, який має право керувати автомобілем, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди вимушений був хвилюватися, був позбавлений звичної можливості використовувати транспортний засіб для вирішення своїх життєвих проблем, що тягне за собою в своїй сукупності психологічний дискомфорт, а значить і моральну шкоду. Суд, виходячи з засад поміркованості, розумності і справедливості, оцінює моральну шкоду, заподіяну позивачу, у 1500 грн., яку необхідно стягнути з відповідача.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України судовий збір у розмірі 303,08 грн. потрібно стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 27, 31, 60, 61, 88, 209, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 3, 988, 1166, 1167, 1187, 1188, 1192, 1194 ЦК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 26 457, 75 грн., моральну шкоду у розмірі 1500 грн. та 303, 08 грн. судових витрат, а всього - 28 260 (двадцять вісім тисяч двісті шістдесят) грн. 83 коп.
В решті позовних вимог - відмовити.
У задоволенні заяви про поворот виконання рішення суду -відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Л.І. Кізюн