Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
м. Дубно, вул. Д. Галицького, 22, 35600, (03656) 4-21-89
3грудня 2010 року
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
В особі головуючого судді Стадійчука А.О.
при секретарі Лаврик О.В.
з участю прокурора Стецюка О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дубно справу по обвинуваченню
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, середньою освітою, розлученого, не працюючого, не військовозобов'язаного, раніше не судимого,
- за ст.164 ч.1 КК України,
Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 30 липня 2004 року підсудний ОСОБА_1 зобов'язаний сплачувати аліменти в розмірі ј частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян на користь ОСОБА_2, на утримання свого сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, починаючи з 20 липня 2004 року і до повноліття дитини.
ОСОБА_1 маючи можливість сплачувати аліменти, оскільки він працював на тимчасових роботах в м. Києві та за межами України, отримував доходи від ведення підсобного господарства, злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання малолітнього сина .
На неодноразові попередження державної виконавчої служби в Дубенському районі про необхідність сплати аліментів на дитину та попередження про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів, ОСОБА_1 не реагував і продовжував не сплачувати аліменти.
Внаслідок злісного ухилення від сплати аліментів , заборгованість ОСОБА_1 станом на 1 серпня 2010 року становила 8796 грн. 23 коп. На час розгляду справи в суді та станом на 22 листопада 2010 року підсудним не прийнято ніяких мір для погашення заборгованості на утримання дитини, не сплачено ніяких коштів, загальна сума заборгованості становить 9838 грн. 15 коп., що стверджується довідкою-розрахунком відділу ДВС Дубенського міськрайонного управління юстиції від 22.11.2010 року за № 12014.
Підсудний ОСОБА_1 вину у скоєному злочині визнав повністю та пояснив, що згідно з рішенням суду він зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3. Починаючи з 2004 року він аліментів не платив. За цей період часу він працював на різних роботах, в м. Києві та за межами України, за місцем проживання є підсобне господарство. Аліменти не сплачував у зв'язку з важким матеріальним становищем, так як у нього хворий батько, та неможливістю працевлаштуватися. На даний час він знайшов роботу і зобов'язується сплачувати аліменти та погашати по частинах заборгованість.
Крім визнання своєї вини підсудним, його вина доведена показами потерпілої та матеріалами кримінальної справи.
Потерпіла ОСОБА_2 в суді пояснила, що з ОСОБА_1 вона перебувала в шлюбі. У вересні 2004 року шлюб між ними було розірвано. У них є син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, на якого згідно рішення суду ОСОБА_1 зобов'язаний сплачувати аліменти. З часу стягнення аліментів він на утримання сина давав незначні кошти, заборгованість по аліментах утворилась понад дев'ять тисяч гривень. Як батько, він дитиною не цікавиться взагалі, у вихованні не приймає ніякої участі.
Оскільки підсудний вину визнав повністю, суд вислухавши думку учасників судового розгляду, відповідно до вимог ст..299 КПК України прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував у підсудного та потерпілої чи правильно вони розуміють зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції. При цьому їм роз'яснено, що в даному випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ті фактичні обставини справи у апеляційному порядку.
Органи досудового слідства вірно кваліфікували злочинні дії підсудного ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
При визначенні виду та міри покарання підсудному, суд враховує характер скоєного злочину, особу винного - який вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, розкаявся у скоєному, його важке матеріальне становище, так як хворіє його батько, та може бути обрана міра покарання у вигляді громадських робіт.
Керуючись ст..ст.323, 324, 327 КПК України, суд
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України та призначити йому покарання 120 (сто двадцять) годин громадських робіт.
До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 залишити попередню - підписку про невиїзд.
На вирок суду може бути подано апеляцію до апеляційного суду Рівненської області протягом 15 діб через Дубенський міськрайонний суд.
Суддя :