Справа № 554/15615/13-ц Номер провадження 22-ц/786/2412/15Головуючий у 1-й інстанції Андрієнко Г.В. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.
28 вересня 2015 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Прядкіної О.В.,
Суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І.,
При секретарі: Лимар О.М.,
За участі: представника відповідача ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу
за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»
на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 24 квітня 2014 року
по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У листопаді 2013 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з вказаним позовом.
Посилався на те, що між банком та відповідачем 29 травня 2006 року був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав відповідачеві кредитні кошти у розмірі 4500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3 % на місяць з розрахунку 360 днів на суму залишку заборгованості за кредитом. Оскільки відповідач не виконав умови договору, утворилась заборгованість по вказаному кредитному договору у сумі 21489, 85 грн., яка складається із 4956,48 грн. заборгованості за кредитом, 15033,86 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 1499,51 грн. заборгованість по судовим штрафам. У зв'язку з чим, просив стягнути з відповідача вказану заборгованість та витрати по сплаті судового збору.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 24 квітня 2014 року в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Рішення оскаржив ПАТ КБ «Приватбанк», який в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав:
Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 29 травня 2006 року ОСОБА_3 отримав у ПАТ КБ " Приватбанк" кредит у розмірі 4500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3 % на місяць з розрахунку 360 днів у році на суму залишку заборгованості за кредитом. Термін дії кредитного ліміту збігається з терміном дії кредитної картки.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом відповідача у заяві.
Відповідно до п.9.12 Умов і правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він пролонгується на такий самий термін.
Згідно п.п.6.5-6.6 вказаних Умов позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених Договором. У разі невиконання зобов'язання за договором, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафт), оплати винагороди Банку.
Позивач, розраховуючи заборгованість відповідача перед Банком, зазначає, що станом на 31 жовтня 2013 року вона становить 21489,85 грн., що складається із 4956,48 грн. заборгованості за кредитом, 15033,86 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 1499,51 грн. заборгованість по судовим штрафам.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, районний суд виходив з того, що ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся до суду із позовом у листопаді 2013 року після спливу строку позовної давності, зазначаючи, що позовна давність повинна обчислюватись з моменту настання строку погашення чергового платежу, який відповідач здійснив 22 листопада 2008 року при цьому строк дії договору не продовжував, нову кредитну карту не отримував, тому є підстави для відмови у позові.
Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи ОСОБА_3 заявив клопотання про застосування наслідків пропущення позивачем строку позовної давності при звернені до суду з даним позовом ( а.с.21).
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.
Відповідно до пп. 3.1.1, 5.4. розділу ІІ умов та правил надання банківських послуг строк дії картки вказано на картці (місяць і рік) і вона дійсна до останнього календарного дня вказаного місяця. Строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця, вказаного на картці (поле MONTH).
Враховуючи викладене, слід дійти висновку, що за договором про надання банківських послуг (при отриманні позичальником кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким установлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а й кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (ст. 257 ЦК України) стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - не після закінчення строку дії договору, а після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (ст. 261 ЦК України).
Тому, посилання в апеляційній скарзі, що строк дії картки та строк дії договору це одне й те ж поняття та вони співпадають, не заслуговують на увагу.
Крім того, установивши, що останній платіж відповідачем було вчинено 22 листопада 2008року, термін дії виданої у травні 2006 року картки закінчився, позивачем не доведено факт видачі нової, а з позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося лише у листопаді 2013 року, суд першої інстанцій дійшов правильного правового висновку про пропуск банком установленого ст. 257 ЦК України строку позовної давності, про застосування наслідків якого відповідачем було заявлене відповідне клопотання до винесення судом рішення.
Отже, суд першої інстанції повно та об'єктивно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази, на підставі яких прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
З огляду на те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» відхилити.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 24 квітня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
/ Підписи /
З оригіналом згідно :