Справа № 22ц-247/10 Головуючий у 1-й інстанції Литвин М.М. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
16 березня 2010 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: судді Омельченко Л.М.
Суддів : Триголова В.М., Панченка О.О.
При секретарі: Буряк С.М.
З участю позивача ОСОБА_2
Представника відповідача ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4
на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13 листопада 2009 року
по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, Засульської сільської ради про визнання частково недійсним свідоцтва про право на власність, визнання права власності та реальний розподіл будинку; за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право на житло.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду ОСОБА_1
Л.М.,
Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13 листопада 2009 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання частково недійсним свідоцтва про право на власність, визнання права власності та реальний розподіл будинку задоволено.
Постановлено визнати частково недійсним свідоцтво про право власності ОСОБА_4 на домоволодіння по вул.Запорожця, 28 в с.Засулля, Лубенського району Полтавської області ввід 6.01.2005 року, виданого Засульською сільською радою Лубенського району, Полтавської області.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на Уг частину домоволодіння по вул.Запорожця, 28 в с.Засулля, Лубенського району, Полтавської області, що складається з будинку А-1, вбиральні -В, колодязя №1, огорожі № 2, 3.
Провести розподіл домоволодіння, виділивши ОСОБА_2 у власність в домоволодінні по вул.Запорожця, 28 с.Засулля, Лубенського району, Полтавської області кімнату 1-6 пл.10,4 кв.м, кімнату 1-7 пл.14,8 кв.м, кімнату 1-8 пл.18,7 кв.м, вбиральню «В», 1/2 частину огорожі № 2, З, 1/2 частину колодязя №1, загальною вартістю 14 751 грн., на проекті розподілу за 1 варіантом експертизи зафарбовано червоним кольором.
Виділити ОСОБА_4 у власність у домоволодінні №28 по вул.Запорожця, в с.Засулля, Лубенського району, Полтавської області котельню 1-1 пл.4,3 кв.м, кухню 1-2 пл.11,6 кв.м, коридор 1-3 пл.4,9 кв.м, кімнату 1-4 пл.17,1 кв.м, ванну 1-5 пл.5,0 кв.м, 1/2 частину колодязя №1, 1/2 частину огорожі №2, 3, загальною вартістю 14 191 грн., на проекті розподілу за 1 варіантом зафарбовано синім кольором.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 в рахунок рівностей часток 280 грн.
Зобов»язати ОСОБА_4 закрити дверні отвори з кімнати 1-4 в кімнату 1-6 та в кімнату 1-8.
Зобов»язати ОСОБА_2: 1) в кімнаті 1-7 пл.14,8 кв.м частково влаштувати санвузол, іншу частину даної кімнати використовувати як вітальню;
2)улаштувати дверний отвір з кімнати 1-7 пл.14,8 кв.м в кімнату 1-6 пл.10,4 кв.м та на
вулицю зі встановленням подвійних дверей;
3)кімнату 1-6 переобладнати під кухню;
4)обладнати квартиру №2 системами газопостачання, водопостачання та каналізації.
Підземні інженерні мережі залишити у спільному користуванні.
Зобов»язати ОСОБА_2 і ОСОБА_4 обладнати квартири №1 та №2 окремими системами електропостачання, зобов»язавши сторони узгодити всі переобладнання з органами архітектури Лубенської РДА.
Відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позову до ОСОБА_2 про втрату права на житло.
Судові витрати залишити за сторонами.
Рішення місцевого суду в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_4
Апелянт прохає рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 та задоволення її позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи і порушення судом норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню.
Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції вірно встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що сторони з 25 листопада 1961 року по 25 липня 2001 року перебували в зареєстрованому шлюбі (а.с.15-16).
В період шлюбу вони побудували у 1980 році в с.Засулля, вул.Запорожця, 28, Лубенського району, Полтавської області жилий будинок з господарськими спорудами та розпочали на території цього ж домоволодіння будівництво іншого будинку без відповідних дозвільних документів.
Також правильно з»ясовано, що до 2001 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 проживали разом у вищевказаному будинковолодінні.
6 січня 2005 року відповідач ОСОБА_4 отримала свідоцтво про право власності на новий будинок (а.с.20-25).
Встановивши зазначені вище обставини і те, що після розірвання шлюбу жодною із сторін ніякі добудови в будинковолодінні не здійснювалися та що право ОСОБА_2 було порушено з моменту отримання ОСОБА_4 свідоцтва про право власності, місцевий суд дійшов вірного висновку про обгрунтованість позовних вимог позивача за первісним позовом і їх задоволення та про відмову в позові ОСОБА_4 Судом першої інстанції правильно обрано варіант розподілу спірного будинковододіння, який погоджено з відповідними службами та який найбільше наближений до рівності часток сторін (а.с.180).
Рішення суду є законним, обгрунтованим, постановленим з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, тому колегія суддів не знаходить підстав для його зміни чи скасування.
Доводи апеляційної скарги про невирішення судом питання щодо розподілу вигрібної ями №4 та огорожі №4 не можуть бути прийняті до уваги, оскільки ці об»єкти нерухомого майна є самочинно збудованими і за висновком експертизи не підлягають розподілу.
Інші доводи також не спростовують висновків суду першої інстанції, були предметом розгляду місцевим судом, у зв»язку з чим скарга підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст.303, 307 ч.І п.1, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею чинності шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Судді