Справа №295/14184/15-к
1-кс/295/5077/15
Іменем України
24.09.2015 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
Слідчий звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3 .
В обґрунтування заявленого клопотання зазначає, що 13 вересня 2015 року близько 21 години 20 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля магазину „Продукти“, розташованого по вул. Боженка, 1 в с.Дениші Житомирського району Житомирської області, де між ним та ОСОБА_4 на грунті раніше особистих неприязних відносин виникла сварка, у ході якої у ОСОБА_3 , виник умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .
Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 . ОСОБА_3 підійшов до останнього та кулаком правої руки наніс один в область обличчя, після чого потерпілий невтримав рівновагу впав на асвальтобетонне покриття та втратив свідомість.
Продовжуючи свій злочинний умисл на спрчинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 присівши над потерпілим ОСОБА_4 , який знаходився без свідомості, наніс останньому близько 10-15 ударів лодонями рук в область обличчя, після чого взяв потерпілого ОСОБА_4 за вуха та припідняв його з асвальтобетонного покриття та відпустив потерпілий не втримав рівновагу та впав на асвальтобетонне покриття. Через деякий час потерпілий ОСОБА_4 прийшов до свідомості та ОСОБА_3 , допоміг припіднятися останньому та обпер об свій автомобіль Ауді А-6 чорного кольору, який знаходився за вище вказаною адресою, після чого останній підійшов до потерпілого ОСОБА_4 та наніс ще один удар правою ногою в область грудної клітки, спричинивши таким чином потерпілому тілесні ушкодження у вигляді черепно - мозкової травми, лінійного багатоуламкового перелому кісток склепінння черепа праворуч, епідеріальної гематоми справа, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
За даним фактом 21.09.2015 року внесено відомості до ЄРДР за №12015060170001157, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
23.09.2015 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Враховуючи викладене, слідчий просить обрати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Зазначені обставини, зазначає слідчий, свідчать про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. При цьому зазначає, що у ході розслідування не виявлено обставин, які б зумовлювали обрання підозрюваному ОСОБА_3 більш м'якого заходу процесуального впливу.
У судовому засіданні слідчий ОСОБА_5 та прокурор ОСОБА_6 підтримали заявлене клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_3 свою вину у вчиненому визнав частково та просив застосувати до нього більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_7 проти задоволення клопотання слідчого заперечував, посилаючись на те, що не доведена об'єктивна наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, від слідства підозрюваний не має наміру ухилятися та не має наміру перешкоджати кримінальному провадженню. У зв'язку із викладеним, просив застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши думку слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення (п.п. 1, 5).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо буде доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Слідчим та прокурором не було доведено наявність об'єктивних та обґрунтованих підстав (ризиків), які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_3 може протягом дії досудового слідства під час перебування на свободі вчинити інше кримінальне правопорушення, а також не наведено доказів щодо обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності із ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно ч. 1 ст. 94 КПК України слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Проаналізувавши у сукупності матеріали та пояснення сторін кримінального провадження, враховуючи, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини та що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, зокрема домашнього арешту.
Слідчий суддя вважає, що для особи підозрюваного застосування саме такого запобіжного заходу є найбільш адекватним та доцільним на даному етапі досудового слідства, оскільки ОСОБА_3 не є небезпечним для суспільства, має постійне місце проживання, одружений, на своєму утриманні має одну неповнолітню дитину. Підозрюваний у судовому засіданні пояснив, що не має наміру ухилятися та готовий виконувати покладені на нього зобов'язання особистого характеру.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 193, 194, 196, 199, 201, 202 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати місце постійного проживання - АДРЕСА_1 , з 19 годин 00 хвилин до 07 години 00 хвилин у понеділок, вівторок, середу, четвер, п'ятницю, а також у вихідні - суботу, неділю, святкові дні на строк 2 місяці, тобто до 23 листопада 2015 року.
Покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1.з'являтися за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
2. не відлучатися за межі Житомирської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4. докласти зусиль до пошуку роботи;
5. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до Житомирського РВ УМВС України в Житомирській області.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі ухилення або невиконання покладених на нього даною ухвалою обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Житомирської області протягом п'яти днів з моменту отримання повного тексту судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1