Справа №295/13913/15-к
1-кс/295/4961/15
Іменем України
18.09.2015 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 , адвоката підозрюваного - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
18.09.2015 року слідчий звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 .
В обґрунтування заявленого клопотання зазначає, що ОСОБА_5 з 16.01.2011 року відбуває покарання в Житомирській виправній колонії Управління ДПтС України в Житомирській області №4 (далі - Житомирська ВК №4), що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Ватутіна, 172, за вироком Коростишівського районного суду Житомирської області від 16.12.2010 року, яким його засудженого за ч. 1 ст. 115 КК України до 8 років 6 місяців позбавлення волі.
За час відбування покарання в установі засуджений ОСОБА_5 характеризується позитивно та таким, що стає на шлях виправлення. Зважаючи на викладене, вказаному засудженому змінено умови тримання відповідно до вимог ст.ст. 100, 101 КВК України, а саме: 16.06.2015 року переведено з дільниці ресоціалізації до дільниці соціальної реабілітації Житомирської ВК №4.
13.09.2015 року в невстановлений слідством час засуджений ОСОБА_5 відповідно до вимог ч. 5 ст. 118 КВК України був залучений до робіт з благоустрою колонії і прилеглих територій, а саме: до робіт з прибирання локальної дільниці соціальної реабілітації Житомирської ВК №4.
У невстановлений слідством час та місці у ОСОБА_5 виник злочинний умисел направлений на втечу з місця позбавлення волі. Так, реалізуючи вказаний злочинний умисел, 13.09.2015 року у невстановлений слідством час засуджений ОСОБА_5 самовільно залишив межі локальної дільниці соціальної реабілітації Житомирської ВК №4 шляхом подолання огорожі.
В подальшому 13.09.2015 року о 21 годині 55 хвилин під час проведення перевірки засуджених дільниці соціальної реабілітації Житомирської ВК №4 співробітниками виправної колонії було виявлено відсутність засудженого ОСОБА_5 , який був залучений до робіт з прибирання локальної дільниці.
Своїми неправомірними діями засуджений ОСОБА_5 порушив вимоги ч. 4 ст.107 КВК України, відповідно до якої засудженим забороняється самовільно залишати колонію, порушувати лінію охорони та самовільно залишати призначену для перебування ізольовану територію.
Таким чином, ОСОБА_5 , як особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, вчинив втечю з місця позбавлення волі, а саме: вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 393 КК України.
У клопотанні слідчий зазначив докази, які свідчать про причетність підозрюваного ОСОБА_5 до вчинення даного кримінального правопорушення.
У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали заявлене клопотання.
Підозрюваний при вирішенні питання про застосування до нього запобіжного заходу покладався на розсуду суду.
Захисник при вирішенні питання про застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу покладалася на розсуду суду.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши думку слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо буде доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Під час розгляду клопотання, з урахуванням досліджених матеріалів кримінального провадження,встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 даного кримінального правопорушення.
Слідчим та прокурором доведена наявність об'єктивних та обґрунтованих підстав (ризиків), які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 під час відбування покарання здійснив втечу з місць позбавлення волі та переховувався, що свідчить про його ухилення від відбуття покарання та можливість переховування від органів слідства та суду в подальшому, не відбув покарання та вчинив новий умисний злочин, що свідчить про можливість вчинення останнім нових кримінальних правопорушень, а також наведені обставини, які свідчать про неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності із ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно ч. 1 ст. 94 КПК України слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Проаналізувавши у сукупності матеріали та пояснення сторін кримінального провадження, враховуючи, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини та що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя вважає, що для особи підозрюваного застосування саме такого запобіжного заходу є найбільш адекватним та доцільним на даному етапі досудового слідства.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 369, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк дії ухвали слідчого судді встановити до 18.11.2015 р.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1