Справа № 22-а-21558/2011 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія - 10.3.3 (ІV) ОСОБА_1
Доповідач - Михайлів Л.В.
Іменем України
12 квітня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Михайлів Л.В.
суддів: Митрофанової Л.В., Соколан Н.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Кривому Розі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Жовтневої районної у місті ради на постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 25 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Жовтневої районної у місті ради, третя особа - Міністерство праці та соціальної політики України, про оскарження відмови в перерахунку державної допомоги та стягнення коштів, -
У січні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Жовтневої районної у місті ради (наділі - УПСЗН виконкому Жовтневої районної у місті ради) про оскарження відмови в перерахунку державної допомоги та стягнення коштів, посилаючись на те, що з червня 2007р. вона перебуває на обліку у відповідача й отримує від нього щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в меншому розмірі, ніж передбачено ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Крім того, їй не в повному обсязі сплачено одноразову допомогу при народженні дитини.
Просила суд визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування, призначення та виплати щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також щодо призначення та виплати одноразової допомоги при народженні дитини, зобов'язати виплатити на її користь щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік в розмірі 1451,65 грн., призначити суму одноразової допомоги, що підлягає виплаті на протязі 12 місяців з 22 травня 2007 року в розмірі 524,73 грн., стягнути з відповідача на її користь суму одноразової допомоги при народженні дитини, що здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини в розмірі 767 грн., а також недоотриману суму, що сплачується протягом 12 місяців за період з червня 2007 року по грудень 2007 року в розмірі 698 грн., 309,15 грн. судових витрат, 280 грн. витрат на правову допомогу та 29,15 грн. судового збору.
Постановою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 25 вересня 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність УПСЗН виконкому Жовтневої районної у місті ради щодо нарахування, призначення та виплати ОСОБА_2 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 20 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно.
Зобов'язано УПСЗН виконкому Жовтневої районної у місті ради нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно ст. 43 Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» за період з 20 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно в сумі 1451,65 грн.
Стягнуто з бюджету Жовтневого району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області на користь ОСОБА_2 понесені нею судові витрати в сумі 14,51 грн.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 9,58 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач УПСЗН виконкому Жовтневої районної у місті ради у місті ради ставить питання про скасування постанови суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та прийняття нової постанови, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, судом першої інстанції не враховано, що відповідач, як розпорядник бюджетних коштів, проводив позивачу виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом на рік й в розмірі, передбаченому ст. 56 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», при цьому кошти на виплату допомоги у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, починаючи з 09.07.2007 року в нього відсутні й оскільки законодавчо це питання не врегульовано, то він не є належним відповідачем по справі. Крім того, судом не враховано, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга УПСЗН виконкому Жовтневої районної у місті ради підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 у зв'язку з народженням доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває з червня 2007 року на обліку УПСЗН виконкому Жовтневої районної у місті ради та отримує щомісячно соціальну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як застрахована особа.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з факту непропуску позивачем строку звернення до суду та того, що відповідачем за період з 20.08.2007 року по 31.12.2007 року здійснювалась виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в заниженому розмірі, ніж передбачено ст. 43 Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вирішуючи спір, суд першої інстанції невірно застосував норми процесуального права.
Так, відповідно до ст. 99 КАС України в чинній на той час редакції, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 КАС України в чинній на той час редакції, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.
Отже, у публічно-правових спорах, що становлять предмет розгляду справ адміністративного судочинства, передбачений строк давності звернення до суду, яким обмежується звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом прав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернулась до суду з даним позовом 27.01.2009 року, тобто з пропуском строку звернення до суду, передбаченого ст. 99 КАС України (а.с. 3).
При розгляді справи відповідач просив застосувати наслідки пропуску строку звернення до суду (а.с. 25-26), в той час, як позивач ОСОБА_2 поновити цей строк не просила.
На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув, дійшовши хибного висновку про початок перебігу процесуального строку з дня висвітлення питання щодо виплати щомісячної соціальної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в засобах масової інформації - з жовтня 2008 року, а не з 27.07.2007 року - дня опублікування Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, яким відновлено право позивача на отримання державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в передбаченому відповідним законодавством розмірі.
Оскільки, позивач ОСОБА_2 не ставила питання перед судом першої інстанції про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, а відповідач наполягав на застосуванні наслідків пропуску строку звернення до суду, то колегія суддів вважає, що у суду були відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_2
За таких обставин, колегія суддів вважає, що порушені права позивача не підлягають захисту у зв'язку з пропуском строку звернення до суду з позовом, й відповідно до положень п.4 ч.1 ст. 202 КАС України скасовує постанову суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2, а також в частині стягнення судових витрат з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову в цій частині.
В частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 постанова суду не оскаржується.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, п.4 ч.1 ст. 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Жовтневої районної у місті ради задовольнити.
Постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 25 вересня 2009 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Жовтневої районної у місті ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання нарахувати та виплатити недоотриману державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 20 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, стягнення судових витрат скасувати й прийняти в цій частині нову постанову.
Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Жовтневої районної у місті ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання нарахувати та виплатити недоотриману державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 20 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, а також в стягненні судових витрат.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: