Апеляційний суд Дніпропетровської області ( м. Кривий Ріг)
м. Кривий Ріг, пр. Дзержинського, 31, 50007, (564) 92-18-72
Справа №22ц-22964/10 Головуючий в 1 інстанції - Щеняєва І.Б.
Категорія 24 (1) Доповідач - Братіщева Л.А.
Іменем України
«08» грудня 2010 року колегія судців судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Савіної Г.О.
суддів - Братіщевої Л.А., Турік В.П.
при секретарі - Бондаренко І.В.
за участю: представника позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 16 червня 2010 року по справі за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломержа» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті за опалення і гаряче водопостачання, -
У квітні 2009 року позивач ОСОБА_3 підприємство теплових мереж «Криворіжтепломержа» (далі по тексту - КПТМ «Криворіжтепломережа») звернулося із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті за опалення і гаряче водопостачання посилаючись на те, що відповідачу щомісяця відповідно до тарифів на теплову енергію і гаряче водопостачання, встановлених рішеннями виконавчого комітету Криворізької міської ради, поставлялася теплова енергія і гаряча вода, проте в порушення ст.. ст.. 66-68 ЖК України відповідач оплату, за отримані послуги не здійснював, в результаті чого заборгованість за період з 01.01.2002р. по 01.04.2009р. становить 12979,82грн.
Посилаючись на ці обставини КПТМ «Криворжітепломережа» просило суд стягнути з ОСОБА_2 суму боргу по оплаті за теплову енергію і гаряче водопостачання в сумі 12979,82грн. і судові витрати.
Уточнивши позовні вимоги відповідно до заяви про уточнення позовних вимог від 01.06.2010р. зазначив, що у період з 01.11.2002р. по 01.04.2009р. відповідачу у зв'язку з неякісним наданням послуг були проведені перерахунки, що у загальній сумі складають 1617,31грн. Проте відповідачем за період з 01.11.2002р. по 01.04.2009р. було сплачено лише 37грн.
Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 суму боргу в розмірі 9416,40грн.
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 16 червня 2010 року позовні вимоги КПТМ «Криворіжтепломережа» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість по оплаті за опалення і гаряче водопостачання в сумі 9416,40 грн. за період з 01.11.2002р. по 01.04.2009р.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову позивачу у позові з тих підстав, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Зокрема, суд необґрунтовано прийшов до висновку про те, що укладення договору про надання житлово-комунальних послуг є обов'язком сторін, а не правом; не дав правової оцінки письмовим доказам, а саме зверненням відповідача до позивача з листами.
Також, в порушення вимог ст.. ст.. 10, 60 ЦПК України позивачем не надано доказів відносно того, що у відповідача перед позивачем є зобов'язання, оскільки відсутній договір про надання послуг, не надано документи, які підтверджують факт отримання послуг, в якій кількості і якості, відсутні документи, які обґрунтовують суму заборгованості.
При ухваленні рішення судом не враховано факт відмови позивача від послуг позивача з 2007 року.
Крім того, при стягненні заборгованості суд не врахував строк позовної давності, яка передбачене ст.. 257, 267 ЦПК України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2 зареєстрований і проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, проте оплату за опалення і гаряче водопостачання здійснює не регулярно і не в повному обсязі. Відповідач звертався із заявами до позивача про відключення від централізованого опалення і гарячого водопостачання, у зв'язку з відсутністю договору (а.с. 14,15,40,43,45).
Станом на 01.04.2009 року КПТМ «Криворіжтепломережа» надало відповідачу опалення і гаряче водопостачання, при цьому заборгованість відповідача перед позивачем із сплати останніх становить 9416,40 грн. за період з 01 листопада 2002 року по 01 квітня 2009 року.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з обов'язку відповідача на укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на підставі типового договору, виконання своїх обов'язків по сплаті послуг за опалення і гаряче водопостачання, які надаються позивачем.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема, такі питання: які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Колегія суддів вважає, що на виконання зазначених вимог, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що між сторонами виникли правовідносини фактичного користування послугами, які надаються позивачем відповідачу й підлягають регулюванню нормами ст.ст. 67-68 ЖК України, що також узгоджується із ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Доводи відповідача ОСОБА_2 щодо відсутності укладеного між ним та позивачем письмового договору про надання послуг на опалення і гаряче водопостачання не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки в даному випадку, в оспорюваний період відповідач отримував і користувався тепловою енергією і гарячою водою.
Порядок користування приміщеннями, а також утримання житлових будинків визначається Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572 в редакції від 14.01.2009 року і ст.. ст.. 20, 21 Закону України від 24.06.2004р. «Про житлово-комунальні послуги» відповідно до яких власник зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом та інше.
Колегія не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність обґрунтування суми заборгованості. З наданого апеляційному суду розрахунку заборгованості вбачається, що з листопада 2002 року відповідачу щомісячно нараховувалась оплата за послуги опалення і гаряче водопостачання, а саме: оплата за послуги централізованого опалення в опалювальний період з розподілом постачальником щомісячних сум на оплачу протягом року, в тому числі на неопалювальний період, що підтвердив представник позивача в апеляційному суду, і що надавало можливості споживачу оплачувати нараховані суми, а у 2007 році надані послуги вже нараховувались лише за опалювальний період - з січня по квітень та з жовтня по грудень 2007 року (а.с. 144 -145).
На думку колегії суддів, суд обґрунтовано прийшов до висновку про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за опалення і гаряче водопостачання в сумі 9416,40грн. за період з 01.11.2002р. по 01.04.2009р.
Доводи в апеляційній скарзі про не врахування судом строку позовної давності є не обґрунтованими та не підтверджені матеріалами справи.
Частина 3 ст. 267 ЦК України передбачає застосування судом позовної давності лише за заявою сторін у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
А з рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 16.06.2010р. вбачається, що відповідач не просив застосовувати строки позовної давності (а.с. 114).
В журналі судового засідання від 12 жовтня 2009 року не зазначено про те, що заявлялось клопотання ОСОБА_2 щодо застосування строків позовної давності і в матеріалах справи відсутня письмова заява про застосування цих строків. Крім того, відповідачем зауваження щодо технічного запису судового засідання, журналу судового засідання не подавались і судом не розглядались.
Тому колегія вважає, що суд обґрунтовано в рішенні суду не застосував строки позовної давності при вирішенні даного спору.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 212-215 ЦПК України, в достатньо повному обсязі встановив права та обов'язки сторін, що беруть участь у справі, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку і ухвалив обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам закону, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 16 червня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: