Провадження № 10-1/774/33/13 Справа № 411/9918/12 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2
21 січня 2015 року м. Дніпропетровськ
Колегія судців судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного
суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого, судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши21 січня 2013року у відкритому судовому засіданні в
м. Дніпропетровську матеріали справи за апеляцією
ОСОБА_7 на постанову Довгинцівського районного судум. Кривого Рогу
Дніпропетровської області від 11 грудня 2012 року, -
встановила:
ПостановоюДовгинцівського районного суду м. Кривого Рогу
Дніпропетровської області від 11 грудня 2012 року булозадоволено скаргу
ОСОБА_8 і скасовано постанову слідчого СВ Довгинцівського РВ КМУ ГУ МВС України в
Дніпропетровській області від 18 листопада 2012 року про закриття кримінальної
справи, порушеної 27 липня 2012 року за фактом шахрайства скоєного шляхом
незаконних операцій з використанням електронно - обчислюваної техніки, за
ознаками складу злочину, передбаченого ч. З ст. 190 КК України, на підставі п. 1
ст. 6 КПК України, за відсутністю події даного злочину, а матеріали кримінальної
справи направлені прокурору Довгинцівського району м. Кривого Рогу
Дніпропетровської області для відновлення досудового слідства.
В обгрунтування постанови районний суд зазначив, що постанова слідчого
про закриття кримінальної справи винесена передчасно, є необгрунтованою та
невмотивованою, а викладені в мотивувальній частині постанови обставини,
встановлені слідчим під час розслідування справи, протирічять її резолютивній
частині. При цьому, місцевий суд прийшов до висновку, що досудове слідство по
справі проведено поверхово, оскільки слідчим не було вжито всіх передбачених
законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин
справи.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою ОСОБА_9 подав
апеляцію, в якій просить скасувати постанову районного суду а винести постанову
про відмову в розгляді скарги ОСОБА_8 .
В обґрунтування поданої апеляції ОСОБА_7 посилається на те,
щопостанова районного суду є незаконною та необґрунтованою, винесеною з
порушенням норм процесуального закону, оскільки судом першої інстанції не було
враховано той факт, що скарга на постанову про закриття кримінальної
справи ОСОБА_10 була подана з порушенням строку на її оскарження, а відтак суд
повинен був відмовити скаржнику в її розгляді. При цьому, за твердженням
ОСОБА_7 , постанова про закриття кримінальної справи безпосередньо стосується його
прав та інтересів, оскільки під час подій у справі він був посадовою особою ТОВ
“Автопостач”.
В суді апеляційної інстанції захисник ОСОБА_7 - ОСОБА_6 , підтримав в
повному обсязі ОСОБА_11 апеляцію, підтвердив викладені в ній доводи та
просив апеляцію задовольнити.
На думку прокурора, постанова суду першої інстанції є незаконною та
необґрунтованою і підляже скасуванню.
Вислухавши думки учасників судового розгляду, вивчивши й
проаналізувавши доводи, викладені в апеляції,зіставивши їх з наявними в справі
матеріалами, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність часткового
задоволення апеляції з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 03 грудня 2012 року ОСОБА_8
звернулась до суду зі скаргою в порядку ст. 236-5 КПК України, в якій просила
скасувати постанову слідчого СВ Довгинцівського РВ КМУ ГУ МВС України в
Дніпропетровській області від 18 листопада 2012 року про закриття кримінальної
справи, порушеної 27 липня 2012 року за фактом шахрайства скоєного шляхом
незаконних операцій з використанням електронно - обчислюваної техніки, за
ознаками складу злочину, передбаченого ч. З ст. 190 КК України, на підставі п. 1
ст. 6 КПК України, за відсутністю події даного злочину, а матеріали кримінальної
справи направлені прокурору Довгинцівського району м. Кривого Рогу
Дніпропетровської області для відновлення досудового слідства.
Розглядаючи скаргу в порядку ст. 236-6 КПК України в редакції 1960 року, як
того вимагає п. 7 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України в редакції 2012
року, суд першої інстанції заслухав представника скаржника, думку прокурора,
вивчив матеріали скарги та матеріали кримінальної справи,на підставі яких
прийнято рішення про закриття кримінальної справи, дійшов висновку про те, що
постанова слідчого про закриття кримінальної справи винесена передчасно, є
необґрунтованою та невмотивованою, при цьому слідчим не буловжито всіх
передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження
обставин справи.
Однак, такі висновки районного суду колегія суддів вважає незаконними і
необґрунтованими, виходячи з наступного.
Згідно положень ст.236-6 КПК України при розгляді скарги на постанову про
закриття кримінальної справи суддя знайомиться з матеріалами кримінальної
справи, при необхідності заслуховує особу, яка подала скаргу, і в залежності від
того, чи були при закритті справи виконанні вимоги статей 213 і 214 КПК України,
приймає рішення про залишення скарги без задоволення або ж скасовує постанову
про закриття справи і направляє справу прокурору для відновлення слідства або
дізнання, мотивувавши його належним чином.
Положеннями ст. 213 КПК України визначено підстави для закриття справи,
а ст. 214 КПК України встановлює порядок закриття кримінальної справи та вимоги до самої постанови.
Таким чином, розглядаючи скаргу на постанову про закриття кримінальної
справи, суд повинен ретельно перевірити як наявність підстав для цього, так і
дотримання порядку її закриття
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вимог кримінально-
процесуального закону при перевірці законності закриття справи не дотримався,
виконання слідчим вимог ст. ст. 213, 214 КПК України належним чином не
перевірив і прийшов до висновків, які не відповідають фактичним обставинам
справи, оскільки висновки суду не ґрунтуються на доказах, які були досліджені
судом при розгляді скарги ОСОБА_8 .
Так, місцевий суд прийшов до необ'єктивного висновку про те, що слідчим
не були вжиті всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і
об'єктивного дослідження обставин справи, як того вимагає ст. 22 КПК України.
При цьому, ті слідчі дії, на не проведення яких слідчим акцентує увагу суд
першої інстанції, на переконання колегії суддів, не свідчать про порушення слідчим
вимог ст. 22 КПК України.
Також, районним судом неправильно встановлено, що постанова слідчого
про закриття кримінальної справи містить суттєві протиріччя між установочною та
резолютивною частинами, оскільки в постанові слідчим в хронологічному порядку
відображені фактичні обставини справи із зазначенням проведених слідчих дій та
висновків, до яких слідчий прийшов в результаті проведення досудового
розслідування.
Крім того, звертає на себе увагу той, підтверджений матеріалами справи за
скаргою факт, що оскаржувана ОСОБА_8 постанова про закриття кримінальної
справи була винесена 18 листопада 2012 року, а скарга на дану постанову
ОСОБА_8 подана до суду 03 грудня 2012 року, при цьому з постанови суду не
вбачається, чи з'ясовувалося районним судом питання дотримання скаржником
процесуальних строків на оскарження постанови про закриття кримінальної
справи.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що
рішення суду про задоволення скарги підлягає скасуванню, з поверненням справи
на новий судовий розгляд, в ході якого справу слід розглянути у відповідності до
вимог ст. 236-6 КПК України і з урахуванням вищезазначеного, за наслідками чого
прийняти законне та обґрунтоване рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія
суддів, -
ухвалила:
апеляцію ОСОБА_7 на постанову Довгинцівського
районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 грудня 2012
року- задовольнити частково.
Постанову Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу
Дніпропетровської області від 11 грудня 2012 року, винесену за скаргою
ОСОБА_8 , - скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий
розгляд в той же суд, але в іншому складі суду.
Судді: