04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"14" вересня 2015 р. Справа№ 911/2092/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів: Ткаченка Б.О.
Шевченка Е.О.
при секретарі Волуйко Т.В.
представники сторін:
позивача: Петренко Д.М. за довіреністю;
відповідача: Пендюр А.Б. за довіреністю;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс"
на рішення господарського суду Київської області від 08.07.2015
у справі № 911/2092/15 (головуючий суддя: Ейвазова А.Р.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технічний центр "Анкомтех"
про стягнення 41 411 грн. 74 коп.
Рішенням господарського суду Київської області від 08.07.2015 у справі № 911/2092/15 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технічний центр "Анкомтех" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" 3649,86грн пені, 15 000грн штрафу, а також 1680,84грн в рахунок часткового відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором. В частині стягнення 1411,94грн пені, 21349,94грн штрафу у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 13.07.2015 у справі № 911/2092/15 та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Скарга мотивована тим, що господарським судом Київської області не досліджено всі докази в їх сукупності, що унеможливило становлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи.
Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Технічний центр "Анкомтех" передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Зеленіна В.О. суддів: Синиці О.Ф., Шевченка Е.О.
Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2015р., у зв'язку з перебуванням судді Синиці О.Ф. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 911/2092/15 колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Ткаченко Б.О., Шевченко Е.О.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2015 колегією суддів у зазначеному складі апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 14.09.2015.
14.09.2015 в судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов в повному обсязі. Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечив, просив залишити оскаржуване рішення без змін.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.
28.01.2014 між відповідачем - ТОВ "Технічний центр "Анкомтех", як постачальником, та позивачем - ТОВ "Комплекс Агромарс", як покупцем, укладено договір № 76/2014/КАМ/О (далі - договір), за умовами якого, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та здійснити його оплату.
Відповідно до п. 1.2 договору предметом договору є поставка товару, перелік і найменування якого зазначається у рахунках-фактурах, накладних документах, або специфікаціях, накладних документах на кожну партію товару.
Згідно з п. 3.2 договору, поставка товару здійснюється на склад покупця.
У пункті 3.4 договору сторонами узгоджено, що поставка товару відбувається протягом 3 робочих днів з моменту отримання постачальником попередньої оплати від покупця.
Відповідно до п. 4.1 договору сторони домовились, що вартість одиниці і загальна кількість товару визначається рахунками-фактурами, накладними та/або специфікаціями.
У пункті 4.3 договору вказано, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються у безготівковому порядку на умовах 100% передоплати, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
Згідно з п. 4.4 договору датою оплати вважається дата списання банком грошових коштів з розрахункового рахунку покупця; датою поставки вважається дата підписання сторонами видаткових накладних (п.5.1 договору).
Відповідно до п. 9.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2014, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором.
Відповідно до виставлених рахунків-фактур позивачем на підставі платіжних доручень перераховувались відповідачу грошові кошти в якості попередньої оплати товару, який мав бути переданий відповідачем за умовами договору.
За доводами позивача, викладеними у позовній заяві, передача товару, оплата якого здійснена, здійснювалась відповідачем не у строки, встановлені договором, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача пеню та штраф, нарахування яких передбачено умовами договору.
Предметом спору у даній справі є застосування до відповідача відповідальності, встановленої договором за порушення зобов'язання в частині передачі товару та повернення грошових коштів.
Задовольняючи частково позовні вимоги господарський суд першої інстанції виходив за наступного.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.
Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України встановлено, що, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, зобов'язання з поставки замовленого товару виконувались відповідачем не у встановлений договором строк - 3 робочих дні з моменту отримання попередньої оплати, він є таким, що допустив порушення зобов'язання.
За порушення відповідних зобов'язань, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 5061,80 грн. та 36349,94 грн. штрафу.
Згідно зі ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, згідно з п.2 ч.1 цієї норми, сплата неустойки.
Штраф та пеня є видами неустойки згідно з ст.549 ЦК України. При цьому, відповідно до вказаної норми, неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
У п.6.2.1 договору сторони передбачили, що за порушення строків оплати товару постачальник сплачує покупцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення за кожен день прострочення від вартості непоставленого/недопоставленого товару та/або від вартості відповідної замоленої партії; пеня нараховується протягом 10 років з дня, наступного за днем порушення постачальником свого зобов'язання.
Відповідно до п. 6.2.2 договору за порушення строків поставки товару понад 5 календарних днів, постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 10% від вартості непоставленого/недопоставленого товару та/або від вартості замовленої партії товару.
Встановлений відповідним пунктом договору розмір пені не перевищує максимального розміру, визначеного ст.4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"; строк нарахування пені, як свідчить зміст п.6.2.1 договору, сторонами продовжено до 10 років, що не суперечить ч.6 ст.232 ГК України.
Господарським судом Київської області встановлено, що при здійсненні розрахунку пені позивачем пеня також нараховувалась на кошти, які у подальшому повернуті за вимогою відповідача, а саме повернуті платіжними дорученнями: №3510 від 23.03.2015 згідно листа від 17.03.2015 №242 та №3511 від 23.03.2015 згідно листа від 18.03.2015 №248.
Відповідно до п. 6.2.3 договору, у разі не поставки недопоставки товару постачальник зобов'язаний за письмовою вимогою покупця повернути здійснену передоплату за товар протягом 3 банківських днів з моменту направлення покупцем такої вимоги, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок покупця у повному обсязі.
Отже, матеріалами справи підтверджується, що сторонами досягнуто домовленості щодо відмови від поставки у відповідній частині, що вбачається з вчинених ними дій - відмови позивача від отримання товару шляхом направлення вимоги про повернення коштів та згоди на це відповідача, наявність якої підтверджується вчинення ним дій - поверненням оплати.
Також місцевим господарським судом вірно встановлено, що у розрахунку позивача невірно відображені дати отримання товару за деякими з накладних.
Так, у розрахунку позивача датою поставки товару за видатковою накладною №АТ-0004556 від 22.04.2015 вказано 24.04.2015, у той час, як у самій накладній немає ніяких відміток про те, що товар за нею переданий відповідачу в інший день, ніж виписана така накладна.
Крім того, позивачем надана видаткова накладна № АТ-0004425 від 22.04.2015 у якій у графі отримав, особа, що отримувала товар, зазначила дату 22.04.2015 (яка і вказана у розрахунку), натомість примірник вказаної видаткової накладної, наданий відповідачем, не містить відмітки такої особи про отримання товару 22.04.2015. Аналогічні розбіжності виявлені судом і у інших накладних - №АТ-0004425 від 20.04.2015, №АТ -004301 від 17.04.2015, №АТ-0004049 від 10.04.2015, тощо.
Враховуючи, що сторони у п. 5.1 договору погодили, що датою поставки вважається дата підписання сторонами видаткових накладних, а також враховуючи, що примірник накладної відповідача не містить напису щодо отримання товару за такою накладною пізніше дати такої накладної, суд першої інстанції при здійсненні перерахунку пені вірно взяв до уваги примірники видаткових накладних, наданих відповідачем, у разі розбіжностей у відповідних документах.
Також судом встановлено, що до вказаного розрахунку внесені суми оплати товару, який поставлено вчасно - з дотриманням умов договору.
Місцевим господарським судом здійснено перерахунок розміру пені, ґрунтовний розрахунок якої наведений у рішенні і з яким погоджується колегія суддів, згідно якого, вимоги про стягнення пені є обґрунтованими у розмірі 3649,86 грн., в частині стягнення пені у розмірі 1411,94грн заявлені вимоги є безпідставними.
Окрім цього, позивачем заявлено вимогу про стягнення штрафу у розмірі 10% від вартості непоставленого у строк 5 календарних днів товару, у загальному розмірі 36 349,94 грн.
Проте, як вірно встановлено судом, прострочення понад 5 календарних днів мало місце не у всіх випадках, що вказані позивачем, тому судом першої інстанції правомірно здійснено перерахунок розміру штрафу та встановлено, що вимоги про стягнення штрафу є обґрунтованими у розмірі 34449,05 грн, вимоги про стягнення 1900,89 грн. штрафу є необґрунтованими.
Окрім цього, місцевий господарський суд вірно встановив, що позивач систематично допускав порушення виконання зобов'язання, яке, відповідно до встановленого договором порядку, має передувати виконанню зобов'язання з передачі товару, у зв'язку із чим на підставі ст. 83 ГПК України, ст.551 ЦК України скористався своїм правом та зменшив розмір штрафу до 15000 грн.
Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Таким чином, наведене вище та докази, які містяться в матеріалах справи, спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі.
За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду Київської області від 08.07.2015 у справі № 911/2092/15 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Рішення господарського суду Київської області від 08.07.2015 у справі №911/2092/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" - без задоволення.
2. Справу № 911/2092/15 повернути господарському суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя В.О. Зеленін
Судді Б.О. Ткаченко
Е.О. Шевченко