22.09.2015 року Справа № 904/2134/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідача)
суддів: Паруснікова Ю.Б., Білецької Л.М.
секретар судового засідання: Мудрак О.М.
представники сторін:
від позивача: Попова К.В., довіреність №б/н від 17.09.15, представник;
від відповідача-1: Заїка В.К., довіреність №б/н від 01.06.15, представник;
від відповідача-1: Малик Л.В., рішення№1 від 20.05.15, голова господарства;
представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином;
розглянувши апеляційну скаргу Фермерського господарства "ДОНБАСАГРО"
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2015 року у справі № 904/2134/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСФЕРА", м. Дніпропетровськ
до відповідача-1: Фермерського господарства "ДОНБАСАГРО", с. Гладкове, Білокуракинський район, Луганська область
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАН ПОЛІС", м. Дніпропетровськ
про стягнення 84 984,55 грн., -
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2015 року (суддя Ніколенко М.О.) у справі № 904/2134/15 позовні вимоги задоволено.
Стягнуто солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 на користь позивача 47 727,69 грн. проіндексованої суми боргу, 33 983,56 грн. суми процентів за користування товарним кредитом, 3 273,30 грн. пені.
З відповідача-1 на користь позивача стягнуто судовий збір в розмірі 1 827,00 грн.
Рішення мотивовано порушенням відповідачем-1 умов договору купівлі - продажу № 12855-С від 28.01.2014 року в частині оплати отриманого товару; порушення ним вимог ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України; правом позивача відповідно до п.4.8 договору стягнути індексацію вартості товару (боргу) у гривні у разі зміни (зменшення або збільшення) міжбанківського курсу гривні до іноземної валюти - долара США або Євро; правом стягнути проценти за користування товарним кредитом відповідно до п.п.7.2, 7.3 договору та пеню відповідно до п.7.1 договору.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати оскаржуване рішення та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування обставин, що мають значення для вирішення спору.
Зокрема, апелянт посилається на те, що він не був повідомлений належним чином про час та місце судових засідань в суді першої інстанції, оскільки за зазначеною в поштовому відправленні адресою відповідач -1 не перебуває.
Вважає заявлений позов безпідставним, оскільки позивачем не доведено належним чином та не підтверджено відповідними доказами існування заборгованості з боку відповідача.
Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставою для скасування рішення суду та відмови у позові.
14.07.2015 року відбулось судове засідання, в якому представник відповідача-1 надав суду докази оплати отриманого товару.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.07.2015 року розгляд справи відкладено у зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача та відповідача-2. Зобов'язано відповідача-1 та позивача провести звірку взаєморозрахунків за спірним договором купівлі-продажу №12855-С від 28.01.2015 року і результати надати до матеріалів справи.
У судовому засіданні 22.09.2015 року представники апелянта підтримали доводи апеляційної скарги, просили рішення суду скасувати, в задоволенні позову відмовити.
Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду залишити без змін. Надав відзив на апеляційну скаргу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 28.01.2014 року між позивачем (Продавець) та відповідачем-1 (Покупець) укладений договір купівлі - продажу № 12855-С (Договір) (а.с.13 -18).
Згідно п. 1.1. Договору продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вартість насіннєвого матеріалу, іменованих в подальшому товар, відповідно до умов даного договору (додаткових угод та специфікацій до нього).
Відповідно до пункту 3.1 Договору конкретний асортимент, кількість, ціна, строк поставки та умови оплати товару наведені в специфікаціях до даного договору. Специфікації є невід'ємною частиною даного Договору. Ціна товару встановлена по домовленості сторін, а сторони визначили грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюти - (долар США або Євро). Оплата товару (виконання зобов'язання) передбачено у гривні згідно розділу 4 Договору.
Пунктом 3.2. Договору встановлено, що загальна сума договору складається iз суми вартості товару по всіх специфікаціях, підписаних в рамках цього договору, які є його невід'ємною частиною, з урахуванням зміни ціни у cпociб передбачений пунктами 4.7, 4.8 та суми процентів за користування товарним кредитом.
Специфікаціями №1, №2 від 17.04.2014 року до зазначеного Договору сторони узгодили конкретний вид товару, його асортимент, кількість, ціну, строк поставки та умови оплати товару, що має передаватися продавцем (а.с.19-20).
Згідно наданих позивачем до матеріалів справи у суді першої інстанції
видаткових накладних, позивач передав відповідачу товар на загальну суму 94 253,44 грн. (а.с.21, 22).
Згідно специфікації №1, №2 товар продався на умовах надання продавцем покупцю товарного кредиту з відстрочкою платежу у строк до 25.10.2014 року.
Апелянт суду апеляційної інстанції надав у якості доказу оплати отриманого товару:
- платіжне доручення №160 від 18.11.2014 року на суму 65 012,84 грн. з призначенням платежу: "оплата згідно договору купівлі-продажу №14298 " та відповідну виписку з банківського рахунку від 18.11.2014 року (а.с.105);
- платіжне доручення №139 від 21.10.2014 року на суму 77 100,00 грн. з призначенням платежу: "оплата згідно договору купівлі-продажу №12855-С та відповідну виписку з банківського рахунку (а.с.109).
Таким чином, з наданих відповідачем -1 належних та допустимих доказів вбачається, що за спірним договором в обумовлений сторонами строк ним було сплачено за отриманий товар 77 100,00 грн.
Відповідно до умов договору позивач проведений платіж зарахував наступним чином: 22 572,00 грн. зараховано на повне погашення проіндексованого на дату платежу боргу по товарному кредиту зі строком сплати до 25.10.2014 року по специфікації №1 та 54 528,00 грн. зараховано на часткове погашення проіндексованого на дату платежу боргу по товарному кредиту зі строком оплати до 25.10.2014 року по специфікації №2.
Вказана сума врахована в розрахунку заборгованості, який надав позивач до матеріалів справи (а.с. 12).
Посилання апелянта на необхідність врахування іншої оплати, за платіжним дорученням №160 від 18.11.2014 року на суму 65 012,84 грн., колегія суддів вважає безпідставним.
Вказаний платіж містить інше призначення - " оплата згідно договору купівлі-продажу №14298". Згідно пояснень представника позивача у судовому засіданні, вказана сума як помилково сплачена зарахована позивачем за іншим договором, а саме за договором №12978. Підставою для такого зарахування став лист відповідача-1 від 18.11.2014 року (а.с.127).
При розгляді апеляційної скарги представники відповідача-1 стверджували, що згідно листа від 18.11.2014 року №25 (а.с.107) позивач мав зарахувати помилкову оплату саме за спірним договором. Однак докази отримання позивачем такого листа в матеріалах справи відсутні, а доводи апелянта в цій частині є безпідставними.
Колегія суддів поділяє висновок суду про задоволення позову, оскільки він відповідає положенням договору.
Наданий сторонами на вимогу суду акт звірки взаєморозрахунків відповідає позиції сторін у справі та їх доводам (а.с. 148), підлягає оцінці апеляційним судом разом з іншими доказами по справі.
Так, пунктом 4.8. Договору встановлено право позивача на індексацію суми вартості товару (боргу) у гривні у разі зміни (зменшення або збільшення) міжбанківського курсу гривні до іноземної валюти - долара США або Євро.
У цьому ж пункті позивач та відповідач-1 узгодили формулу, згідно якої, буде відбуватися розрахунок проіндексованої суми вартості товару (боргу) у гривнях, та визначили необхідні для цього показники.
Згідно розрахунку позивача проіндексована сума вартості товару складає 47 727,69 грн., з яких: 17 324,80 грн. сума вартості товару (товару) згідно видаткових накладних; 30 402,89 грн. - сума індексації. Розрахунок позивача відповідає умовам договору та не містить арифметичних помилок.
Відповідно до п.7.2 Договору у разі несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом, на прострочену суму нараховуються 35 процентів річних за користування товарним кредитом від останнього дня строку, коли товар мав бути оплачений, то протягом 10-ти календарних днів, тобто до моменту, коли починається діяти інша ставка, визначена у п.7.3 цього Договору.
Згідно п.7.3 Договору у разі несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом, згідно умов оплати, через 10 календарних днів від останнього дня строку, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати, на прострочену суму нараховуються 350 процентів річних за користування товарним кредитом.
Сума процентів за користування за користування товарним кредитом зі строком платежу до 25.10.2014 року за період з 23.10.2014 року по 10.03.2015 року складає 33 983,56 грн.
Розрахунок процентів за користування товарним кредитом, наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, правильно враховує періоди нарахувань та не містить арифметичних помилок.
Відповідно до п.7.1 у випадку порушення термінів оплати, обумовлених у Специфікацїї(ях) до договору, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення оплати.
Розрахунок пені, наданий позивачем, правильно враховує періоди нарахувань та не містить арифметичних помилок. Тому, позовні вимоги в частині стягнення пені за період прострочки з 23.10.2014 року по 10.03.2015 року в розмірі 3 273,30 грн. також задоволено судом першої інстанції обґрунтовано.
Судом зроблено вірне посилання на норми Цивільного та Господарського кодексу України, якими врегульовано правовідносини сторін та які є підставою для задоволення позову.
Також суд правильно прийняв до уваги укладений між позивачем (кредитор) та відповідачем-2 (поручитель) договір поруки №12855-ПОР від 28.01.2014 року (а.с. 24).
Пунктом 5.1. договору поруки узгоджено солідарний обов'язок відповідача-2 відповідати в тому ж обсязі, що і боржник, за виконання відповідачем -1 зобов'язання перед позивачем згідно договору купівлі - продажу № 12855-С.
Відповідно до приписів ст.ст. 553, 554 Цивільного кодексу України визначено обсяг відповідальності поручителя перед кредитором боржника.
Однак, враховуючи, що спір доведено до суду саме з вини відповідача-1, висновок оскаржуваного рішення про стягнення саме з нього судових витрат за розгляд позову відповідає положенням ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо посилання апелянта на порушення господарським судом норм процесуального права, а саме неповідомлення відповідача-1 про час та місце розгляду справи, то такі доводи колегія суддів вважає безпідставними.
17.03.2015 року господарським судом Дніпропетровської області порушено провадження у даній справі та копія ухвали з призначенням дати і місця судового засідання направлена сторонам по справі, що підтверджується відміткою канцелярії суду (а.с.1).
Відповідачу-1 ухвала направлена за місцезнаходженням, вказаним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.49).
Повідомлення про вручення ухвали суду від 17.03.2015 року повернуто суду з відміткою про відсутність адресата за адресою, вказаною у поштовому відправленні (а.с.63).
Таким чином, жодних порушень норм процесуального законодавства щодо розгляду справи за відсутності апелянта колегія суддів не вбачає, оскільки відповідач-1 належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Враховуючи викладене, доводи скаржника є необґрунтованими, такими, що суперечать матеріалам справи, а оскаржуване судове рішення є законним, зміні чи скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2015 року у справі № 904/2134/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд
Судді: Л.М. Білецька
Ю.Б. Парусніков
Підписано в повному обсязі 25.09.2015 року