24.09.2015 року Справа № 904/3352/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дмитренко Г.К.- доповідач
суддів: Прокопенко А.Є., Чимбар Л.О.
при секретарі: Назаренко С.Г.
За участю представників сторін:
позивач: ОСОБА_1, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В02 №154660 від 25.04.07, фізична особа-підприємець;
представник відповідача у судове засідання не з'явився.
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2015 року у справі № 904/3352/15
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ
до приватного підприємства "Віжуал Ком'юнікейшнс Груп", м. Дніпропетровськ
про стягнення 23687 грн. 76 коп.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2015 року (суддя Загинайко Т.В.) відмовлено у позові фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з приватного підприємства "Віжуал Ком'юнікейшнс Груп" 16000 грн. боргу за договором про надання юридичних послуг, 6687 грн. пені та 1000 грн. 76 коп. 3 % річних.
Не погоджуючись з рішенням суду фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, та порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Приватне підприємство "Віжуал Ком'юнікейшнс Груп" відзив на апеляційну скаргу не надало, правом участі у засіданнях суду не скористалось.
Заслухавши пояснення позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, суд
24.10.2012 року між адвокатом ОСОБА_1 та приватним підприємством "Віжуал Ком'юнікейшнс Груп" було укладено договір про надання юридичних послуг №1БВ/2012 (а.с. 13-15).
За п.1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується надати замовнику визначені цим договором юридичні послуги по проведенню юридичного аналізу договорів, а також інших документів, що мають відношення до кредитних зобов'язань замовника, в тому числі статутні документи, документи з фінансово-бухгалтерської звітності замовника тощо (надалі іменується „послуги") та наданню відповідних юридичних консультацій та довідок, в тому числі й письмових, а також зберігання документації клієнта, а замовник зобов'язується оплатити такі послуги.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що сторонами за договором є адвокат ОСОБА_1 та приватне підприємство "Віжуал Ком'юнікейшнс Груп", а фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не визначена умовами договору як виконавець, тому відсутні підстави вважати, що відповідачем - приватним підприємством "Віжуал Ком'юнікейшнс Груп" було порушено права позивача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо несплати гонорару за укладеним адвокатом ОСОБА_1 договором. У рішенні господарського суду зазначено, що позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 помилково вважає, що відповідачем було порушено його права за договором саме як фізичної особи-підприємця, а отже позивачем не доведено обставин, на які він посилається як підставу своїх вимог (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України).
З даним висновком колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 1 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Згідно статті 13 України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою; адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
У статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
В силу п.4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Право ОСОБА_1 на зайняття адвокатською діяльністю підтверджується свідоцтвом від 29.05.2007 року № 1687, про що вказано у преамбулі договору про надання юридичних послуг від 24.10.2012 року № 1БВ/2012. При цьому, статус «адвокат» не позбавляє особу права діяти як фізична особа-підприємець, що також підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 25.07.2007 року № 154660 (а.с. 75) та довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 36).
Згідно пункту 1.4 договору на підтвердження факту надання виконавцем замовнику послуг відповідно до умов цього договору складається акт виконаних робіт.
На виконання вищезазначених умов договору між замовником і виконавцем складено акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг): за березень 2013 року№3/1БВ/2012/13 на суму 4 000 грн.; за квітень 2013 року №4/1БВ/2012/13 на суму 4000 грн.; за травень 2013 року №5/1БВ/2012/13 на суму 4000 грн.; за червень 2013 року №6/1БВ/2012/13 на суму 4000 грн., які підписано з обох сторін без претензій замовника до якості та об'єму виконаних послуг (а.с. 17,18,19,20).
За надання юридичної допомоги клієнт зобов'язується виплачувати адвокату гонорар.
За ст. 30 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Як зазначає фізична особа-підприємець ОСОБА_1 у позовній заяві, за надані юридичні послуги відповідач не розрахувався, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у сумі 16000 грн.
З метою врегулювання спору в досудовому порядку позивач звернувся до відповідача з претензією від 25.09.2014 року № 891/14, в якій, у зв'язку з простроченням терміну оплати вартості наданих юридичних послуг, вимагав здійснити оплату 16000 грн. заборгованості та попередив, що у разі невиконання грошового зобов'язання він буде змушений звернутись до суду з метою вирішення спору з донарахуванням до суми заборгованості пені та 3% річних (а.с.21). Ця претензія була направлена на адресу відповідача 30.09.2014 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією фіскального чека від 30.09.2014 року (а.с. 22).
Як зазначає позивач, відповіді на вищезазначену претензію приватним підприємством "Віжуал Ком'юнікейшнс Груп" надано не було.
Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК (п.2.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Оскільки приватне підприємство "Віжуал Ком'юнікейшнс Груп" явку уповноваженого представника у засідання суду не забезпечило, відзивів на позовну заяву і апеляційну скаргу не направило, справа розглядається за наявними в ній матеріалами справи.
Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).
Частинами 1,7 ст. 193 Господарського кодексу України унормовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності із ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно ч. 1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
В силу ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Колегія суддів приймає до уваги те, що позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували факт наявності у приватного підприємства "Віжуал Ком'юнікейшнс Груп" зобов'язань щодо оплати наданих позивачем послуг.
У п. 3.1.6 договору про надання юридичних послуг сторони узгодили, що замовник зобов'язаний оплатити в повному обсязі послуги виконавця в термін 3-х банківських днів з дня отримання рахунку на оплату послуг на рахунок виконавця.
Відповідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не надав суду доказів направлення відповідачеві рахунків на оплату послуг, що враховуючи положення зазначеного вище п. 3.1.6 договору про надання юридичних послуг, вказує на те, що правові підстави для здійснення оплати відсутні.
Так відсутність доказів направлення позивачем рахунку відповідачеві унеможливлює визначення моменту початку перебігу 3-денного терміну, впродовж якого, згідно п. 3.1.6 договору, замовник повинен був оплатити надані виконавцем послуги. Неможливо встановити дату виникнення у приватного підприємства "Віжуал Ком'юнікейшнс Груп" обов'язку щодо оплати послуг і дату, коли відповідачем міг би бути порушений 3-денний термін, обумовлений договором. А якщо неможна встановити дату, коли зобов'язання мало бути виконане, то неможна й встановити, чи було порушено термін виконання цього зобов'язання взагалі. Таким чином позивачем не доведено момент виникнення у нього права вимоги основного боргу та додаткових нарахувань за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, тому звернення позивача з подібними вимогами є передчасним.
В силу ст. 101 Господарського процесуального кодексу України судом апеляційної інстанції не приймаються надані фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 разом з супровідним листом від 02.09.2015 року рахунки-фактури на оплату від 31.03.2013 № 1БВ/2012, від 30.04.2013 року № 1БВ/2012, від 31.05.2013 року № 1БВ/2012, від 30.06.2013 року № 1БВ/2012, а також фіскальний чек від 01.05.2015 року № ПН 215600426655 та опис вкладення у цінний лист від 01.09.2015 року (а.с. 86, 87, 88, 89, 90, 91), оскільки заявник не обґрунтував неможливість подання вищезазначених документів суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
У п.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" вказано, що не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення. Водночас апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи.
З огляду на викладене підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2015 року у справі № 904/3352/15 залишити без змін, а скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 без задоволення.
Головуючий суддя Г.К. Дмитренко
Суддя А.Є. Прокопенко
Суддя Л.О. Чимбар
повний текст постанови виготовлений 28.09.15р.