Справа № 2а-2а/1570/2091/2011
25 липня 2011 року м. Одеса
ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Соколенко О.М.
при секретарі -Кулішенко Є.С.
за участю: представника позивача - ОСОБА_2 (за довіреністю);
відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом центру зайнятості Суворовського району м. Одеси до ОСОБА_3 про стягнення 2509 грн. 58 коп.,-
До ОСОБА_1 окружного адміністративного суду надійшла позовна заява центру зайнятості Суворовського району м. Одеси до ОСОБА_3 про стягнення 2509 грн. 58 коп.
21.03.2010 року та 28.03.2011 року позивачем були надані уточнення адміністративного позову, в яких зазначено, що сума матеріальної допомоги, виплачена відповідачу в період навчання становить 992 грн. 58 коп. (а.с.15, 34)
Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідно до вимоги Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»з відповідача, яка припинила навчання за направленням державної служби зайнятості без поважних причин, підлягають стягненню витрати на професійне навчання в сумі 1517 грн. 00 коп. та витрати матеріальної допомоги, виплаченої в період професійного навчання в сумі 992 грн. 58 коп.
У судовому засіданні 25.07.2011 року представник позивача зазначив, що заявлене ним клопотання щодо залучення у якості другого позивача ОСОБА_1 обласного центру зайнятості є помилковим, також, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та в уточнені до позовної заяви, і просив суд позов задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні щодо задоволення адміністративного позову не заперечувала та зазначила, що позов визнає.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»(надалі -Закон) передбачено, що Виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості. Директор Державного центру зайнятості центрального органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики та його заступники є відповідно керівником та заступниками виконавчої дирекції Фонду. Функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.
Центр зайнятості Суворовського району м. Одеси згідно з п.2 ст.12 вищевказаного закону є робочим органом виконавчої дирекції Фонду, у зв'язку з чим він виступає органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Статтею 2 Закону України «Про зайнятість населення»встановлено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові і здатні приступити до підходящої роботи.
Пунктом 1.3 Порядку надання допомоги по безробіттю, у точу числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики №307 від 20.11.2000р. передбачено, що допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - центри зайнятості), за місцем перебування безробітного на обліку і виплачується в установленому порядку через банківські установи.
На підставі п.п.1 п. 5.5. вищезазначеного порядку виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).
Згідно з ч.2 ст. 36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 було надано заяву до центру зайнятості Суворовського району м. Одеси (а.с.8), згідно якої їй було надано статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю з 06.05.2010р. та відповідно до якої вона перебувала на обліку в центрі зайнятості Суворовського району м. Одеси як безробітна. У вказаній заяві відповідач зазначила, що вона не має заробітку або інших доходів, передбачених законодавством, не є найманим працівником, не укладала договорів цивільно-правового характеру, не отримує пенсію на пільгових умовах і не зареєстрована як фізична особа-підприємець.
Як вбачається з витягу наказів про прийняті рішення по особі ОСОБА_3 від 14.12.2010 року (а.с.9), директором центру зайнятості Суворовського району м. Одеси 06.05.2010 року за № НТ 100506 видано наказ, згідно якого ОСОБА_3 надано статус безробітного та з 06.05.2010 року по 01.11.2010 року призначено допомогу по безробіттю.
Як встановлено судом, 17.05.2010 року між центром зайнятості Суворовського району м. Одеси та ОСОБА_3 укладено договір № 65/10 щодо направлення відповідачки на навчання і отримання професії кухаря з метою сприяння подальшого працевлаштування (а.с.10). В договорі сторони зазначили свої права та обов'язки, відповідальність, порядок усунення змін та розірвання договору. Згідно з п.3.1.2 зазначеного договору, у разі припинення навчання без поважних причин або відмови працювати за професією (спеціальністю), набутою в результаті професійного навчання з громадянина (-ки) стягується загальна сума витрат на професійне навчання, включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги у період професійного навчання, витрат на проїзд до місця навчання і назад (включаючи оплату щоденного проїзду) та витрат на проживання. Якщо громадянин (-ка) відмовляється добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.
Судом встановлено, що 11.05.2010 року між ОСОБА_1 обласним центром зайнятості та ОСОБА_1 учбово-курсовим комбінатом торгівлі та сфери послуг було укладено договір №153/10 (а.с.18), відповідно до якого відповідача було направлено на професійну підготовку до ОСОБА_1 учбово-курсового комбінату торгівлі та сфери послуг за професією "кухар " зі строком навчання з 18.05.2010 року по 27.10.2010 року.
Згідно з витягом з наказу № 27 від 18.05.2010 року «Про зарахування на навчання у групу кухар №18»(а.с. 26) ОСОБА_3 зараховано у групу кухар №18 з 18.05.2010 року по 27.10.2010 року.
Як вбачається з витягу наказів про прийняті рішення по особі ОСОБА_3 (а.с.9), відповідно до наказу від 25.05.2010 року № НТ100525 припинено виплату допомоги по безробіттю та призначено матеріальну допомогу у період професійного навчання у зв'язку із зарахуванням на навчання з 18.05.2010 року по 27.10.2010 року.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи. Право на забезпечення та соціальні послуги за цим Законом мають також незастраховані особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних.
Згідно з ч.2 ст.7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»до соціальних послуг відноситься професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях.
Незастраховані особи, яким виплачується забезпечення та надаються соціальні послуги за цим Законом, виконують обов'язки та несуть відповідальність, так як і застраховані особи. (Частина 4 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».)
Частиною 3 ст.27 Закону передбачено, що порядок надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики за погодженням з правлінням Фонду.
Згідно з п.28 Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000р. N 308, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 р. за N 916/5137, у разі припинення професійного навчання за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за набутою професією (спеціальністю) з осіб стягується загальна сума витрат на професійне навчання, включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги у період професійного навчання, витрат на проїзд до місця навчання і назад (включаючи щоденні), витрат на проживання та витрат, пов'язаних з попереднім медичним та наркологічним оглядом відповідно до законодавства. Поважними причинами вважаються: 1) працевлаштування безробітного; 2) поновлення безробітного на роботі за рішенням суду; 3) вступ до навчального закладу на навчання з відривом від виробництва; 4) призов на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу; 5) набрання законної сили вироком суду про позбавлення волі безробітного або направлення його за рішенням суду на примусове лікування; 6) отримання права на пенсію відповідно до законодавства України; 7) призначення безробітній жінці допомоги по вагітності та пологах; 8) подання безробітним письмової заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку; 9) переїзд на постійне місце проживання в іншу місцевість; 10) хвороба безробітного, що має медичні протипоказання щодо продовження навчання або працевлаштування за набутою професією (спеціальністю), що підтверджено відповідними документами; 11) інші причини, що не залежать від безробітного, підтверджені документально. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.
Відповідно до ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. У разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації.
Відповідно до витягу з наказу №111 від 22.10.2010 «Про відрахування ОСОБА_3І.»(а.с.31) слухача групи кухар №18 ОСОБА_3 відраховано з ОСОБА_1 учбово-курсового комбінату торгівлі та сфери послуг з 02.09.2010 року у зв'язку з пропуском теоретичного і виробничого навчання без поважних причин.
Згідно довідки Суворовського РЦЗ від 10.12.2010 року № 153710723 відповідачу в період професійного навчання була нарахована і виплачена матеріальна допомога в сумі 992 грн. 58 коп. (а.с.35).
Відповідно розрахунку вартості професійного навчання безробітної ОСОБА_3 від 09.12.2010 року № 4078/16/06, наданого ОСОБА_1 обласним центром зайнятості, витрати, що підлягають стягненню за договором від 11.05.2010 року №153/10 становлять 1517 грн. 00 коп. (а.с.11).
Згідно витягу наказів про прийняті рішення по особі ОСОБА_3 (а.с.9), відповідно до наказу від 10.11.2010 року № НТ101110 припинено виплату матеріальної допомоги у період професійного навчання, у зв'язку з невідвідуванням безробітним ДСЗ без поважних причин, з 01.09.2010 року.
З огляду на викладене, враховуючи вищенаведені положення законодавства, оскільки відповідач припинив навчання за направленням державної служби зайнятості без поважних причин, з нього підлягають стягненню витрати на професійне навчання в сумі 1517 грн. 00 коп. та витрати матеріальної допомоги, виплаченої в період професійного навчання в сумі 992 грн. 58 коп., що разом становить 2509 грн. 58 коп. Сума витрат на професійне навчання відповідача підтверджується оплатою по договору № 153/10 (а.с. 36-37), платіжними дорученнями від 16.06.2010 року, 23.07.2010 року, 18.08.2010 року, 20.09.2010 року, 18.10.2010 року, 19.11.2010 року (а.с.38-43).
Судом також встановлено, що з метою досудового вирішення спору, для вирішення питання добровільного повернення коштів, 14.12.2010 року за № 4202/03/06 центром зайнятості Суворовського району м. Одеси ОСОБА_3 надіслана претензія № 48 на суму 2509 грн. 58 коп., в якій запропоновувалось, на протязі місяця з дня отримання претензії, повернути до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття кошти, витрачені службою зайнятості на навчання (а.с.32). Як встановлено в судовому засіданні, вказану претензію відповідач отримала. Проте, на момент розгляду справи, отримані відповідачем кошти у сумі 2509 грн. 58 коп. в добровільному порядку повернуті не були, що також не заперечувалось відповідачем у судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд вважає, що центр зайнятості Суворовського району м. Одеси довів суду правомірність стягнення заборгованості.
Таким чином, враховуючи наведене та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позивач довів суду законність та обґрунтованість позовних вимог та вони підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14, 70, 71, 72, 79, 86, 94, 158 -163 КАС України, суд,-
Адміністративний позов центру зайнятості Суворовського району м. Одеси до ОСОБА_3 про стягнення 2509 грн. 58 коп. -задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) кошти, у розмірі 2509 грн. 58 коп. на користь центру зайнятості Суворовського району м. Одеси, а саме: вартість професійного навчання за рахунок служби зайнятості у розмірі 1517 грн. 00 коп., та матеріальну допомогу в період навчання у розмірі 992 грн. 58 коп., які перерахувати на р/р 37170304900009, банк УДКУ в Одеській області, МФО 828011, ОКПО 22500430, код платежу 50040400;04.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до ОСОБА_1 апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до ОСОБА_1 апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складено та підписано суддею 29 липня 2011 року.
Суддя О.М. Соколенко