Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"15" вересня 2015 р.Справа № 922/4005/15
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жигалкіна І.П.
при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.
розглянувши справу
за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків
до 3 - я особа, яка не Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, м. Харків заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Військова частина НОМЕР_1 , м. Чугуїв
про стягнення 53 754,40 грн.
за участю представників:
позивача - Бородай К.П. (дов. № 01-42юр/3213 від 30.04.2015 р.)
відповідача - не з'явився
третьої особи - не з'явився
Позивач, Акціонерне товариство "Харківобленерго", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова (надалі - Відповідач) суми у розмірі 53 754,40 грн. (де: 17 119,39 грн. - пеня за період січня - березня 2015 р. та травня 2015 р.; 1 029,79 грн. - 3% річних за період січня - березня 2015 р. та травня 2015 р.; 35 605,22 грн. - інфляційні за квітень 2015р.). Також просить суд покласти на Відповідача судовий збір.
Позивачем була надана заява, де зазначає, що у позовній заяві було допущено описку стосовно зазначення періоду розрахунку індексу інфляції та зазначено замість "... інфляційні за період квітень 2015р." було зазначено "... інфляційні за період лютого - квітень 2015р.", яка була прийнята судом та розгляд справи було продовжено з її урахуванням.
Від Позивача заяв та клопотань не надійшло. Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.
Від Відповідача заяв та клопотань не надійшло. Відповідач правом на участь у судовому засіданні свого представника не скористався, у наданому відзиві та у попередніх судових засіданнях просив суд зменшити розмір пені на 90 % та відмовити у задоволенні позовної заяви, в частині стягнення 6 802,52 грн. інфляційних витрат.
01 вересня 2015 року (вх. № 34555) від третьої особи надійшла заява щодо розгляду справи № 922/4005/15, що перенесена на 15.09.15 року, без участі представника Військової частини НОМЕР_1 , у зв'язку із зайнятістю в іншому процесі.
Суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що відповідно до статті 22 ГПК України, брати участь в судовому засіданні є правом учасника судового процесу, а не обов'язком, знаходить правові підстави для задоволення клопотання 3-ї особи як такого, що не суперечить нормам діючого законодавства.
Присутній в судовому засіданні 15 вересня 2015 року представник позивача вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представників відповідача та третьої особи, пояснив, що ним надані всі документи, які необхідні для розгляду справи по суті.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши присутніх представників сторін, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
29.04.2005 року між Акціонерною компанією "Харківобленерго" (постачальник, позивач) та Військовою частиною НОМЕР_1 (споживач, третя особа) було укладено договір про постачання електричної енергії №14111, пролонгований на 2015 рік, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався постачати Споживачеві електричну енергію, а Споживач оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі, передбачені даним Договором та додатками до нього.
Згідно з п. 2.1.2. договору постачальник електричної енергії зобов'язався постачати електричну енергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 договору, з урахуванням умов розділів 6, 7 договору, відповідно до Додатку № 1 "Договірні величини постачання електричної енергії і потужності споживачу" та Додатку № 2 "Порядок розрахунків".
Відповідно до п. 2.2.5 договору, споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатку № 2 "Порядок розрахунків".
Додатком № 2 до договору (а.с. 59-60) сторони погодили порядок розрахунків (для бюджетних установ та організацій, підприємств житлово - комунального господарства та підприємств, які надають послуги щодо забезпечення комунально - побутових потреб населення).
Згідно з п. 5 Додатку № 2 остаточний розрахунок відповідача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі рахунка, який виставляється постачальником електричної енергії на основі даних про фактичне споживання електричної енергії, визначених за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом).
Розрахунковим вважається період з 01 числа місяця до такого ж числа наступного місяця (п.1 Додатку №2 до договору).
За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додаток №20 "Акт про використану електричну енергію", який споживач отримує разом із рахунками та повинен повернути підписаним та скріпленим печаткою в термін до 5 днів.
Для проведення остаточного розрахунку споживач протягом 3 днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділенні відповідного РВЕ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання. В разі неявки відповідача для отримання рахунку позивач направляє рахунок відповідачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим відповідачем з дня його відправлення.
05.01.2015 р. між АК "Харківобленерго" - Постачальник, Військовою частиною А-4104 - Споживач та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова - Платник, укладено Додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії №14111 від 29.04.2005 р., якою внесено зміни до п.4.1 Додатку №2 до Договору та викладено його в наступній редакції: "Оплата за такі види нарахувань, як вартість електроенергії (в тому числі така, що надійшла на підставі претензії або за рішенням суду) з ПДВ здійснюється Платником протягом 10 операційних днів з моменту отримання Споживачем рахунку та акту звіряння взаєморозрахунків. Безоблікове споживання електричної енергії з ПДВ, по актах перевірки порушень ПКЕЕ (у т.ч. розкрадань) з ПДВ, підвищена плата за споживання електричної енергії понад договірну величину, підвищена плата за перевищення договірної величини потужності здійснюється Споживачем на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання Постачальника у відповідному банку". Пункт 4.2 додатку №2 до договору викладено в наступній редакції: " Плата за такі види нарахувань, як надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії з ПДВ, сума пені, 3 % річних, індекс інфляції, плата за надання споживачу додаткових послуг (повторне підключення, перевірка та ремонт лічильників та інші послуги, надання яких погоджено з НКРЕ та Глав КЕУ ЗС України) та інші платежі перераховуються платником на поточний рахунок постачальника в термін 10 операційних днів після отримання споживачем рахунку, акту звіряння взаєморозрахунків або акту виконаних робіт". Також даною додатковою угодою змінено п. 4.4, 4.5, п.6, п.8 додатку № 2, а саме змінено слово "Споживач" на "Платник".
Пунктом 6.11 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996р. (надалі - Правила) встановлює, що остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка, відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами.
Матеріали справи свідчать, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, згідно якого та в силу ст. 714 Цивільного кодексу України одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Як слідує із матеріалів справи, позивач впродовж січня - травня 2015 року виконував свої зобов'язання за договорами, поставляючи відповідачу електроенергію, а відповідач споживав поставлену енергію, однак, як стверджує позивач, відповідач свої зобов'язання щодо оплати спожитої електроенергії виконував не своєчасно і не в повному обсязі, що підтверджується рахунками до сплати за всі види нарахувань за спірний період та доказами їх направлення/отримання споживачем (містяться в матеріалах справи).
Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, щодо своєчасної оплати станом на 01.06.2015 року позивачем нарахована 17 119,39 грн. - пені за період січень - березень 2015 р. та травень 2015 р.; 1 029,79 грн. - 3% річних за період січень - березень 2015 р. та травень 2015 р.; 35605,22 грн. - індекс інфляції за квітень 2015 р., що і стало підставою позивача для звернення до суду з відповідним позовом.
Заперечення відповідача ґрунтуються на тому, що відповідач є неприбутковою установою, тобто утримується за рахунок коштів відповідного бюджету. Всі витрати такої установи узгоджуються з органом, який уповноважений здійснювати фінансування такої установи, для чого складається кошторис, в який вносяться всі статті витрат. Також відповідач зазначає, що ним було вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, вина відповідача у невиконанні даних зобов'язань відсутня, що виключає його цивільно-правову відповідальність. Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, в частині стягнення з КЕВ м. Харків 6 802,52 грн. інфляційних витрат та у випадку задоволення позовних вимог - визнати незадовільним майновий стан відповідача та зменшити розмір пені на 90%.
Щодо стягнення з відповідача 3% річних за період січень - березень 2015 р. та травень 2015 р. у розмірі 1 029,79 грн. та індексу інфляції за квітень 2015 р. у розмірі 35605,22 грн., суд зазначає наступне.
За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Частинами 1, 3 ст. 202 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється, між іншим, виконанням, проведеним належним чином.
До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Підстави припинення зобов'язання передбачені ст.ст. 202 - 205 Господарського кодексу України, ст.ст. 599 - 601, 604 - 609 Цивільного кодексу України, зокрема за ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України).
Отже, виконання своїх зобов'язань за договором відповідачем, яке виконано боржником з порушенням строків, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, на які заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання, зокрема, за період прострочення платежу.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимоги позивача про стягнення 3% річних за період січень - березень 2015 р. та травень 2015 р. у розмірі 1 029,79 грн. та індексу інфляції за квітень 2015 р. у розмірі 35605,22 грн. заявлені позивачем обґрунтовано, доведені матеріалами справи, вірно нараховані та підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, відповідно до п.4.2.1 договору про постачання електричної енергії та п.6 "Порядку розрахунків" (Додаток № 2 до договору) за порушення строків виконання зобов'язання нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу за весь час прострочення за період січень - березень 2015 р. та травень 2015 року в розмірі 17 119,39 грн. та просить суд стягнути її на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго".
Також з матеріалів справи вбачається, що відповідач в своєму відзиві (від 03.08.2015 року, вх. № 30725) просив суд зменшити розмір штрафних санкцій на 90% згідно ст. 233 Господарського кодексу України.
Щодо заяви відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на 90%, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду (аналогічної позиції дотримується й Вищий господарський суд України в постанові від 09.11.2011р. по справі №5021/785/2011).
Дослідивши матеріали справи та заяву відповідача про зменшення пені, заявленої позивачем до стягнення з позивача, суд не вбачає винятковості випадку, що зумовило б зменшення штрафних санкцій, адже фінансування діяльності відповідача з Державного бюджету, на що посилався відповідач не є винятковим випадком в контексті ст. 83 ГПК України.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на 90%.
Відповідно до ст. 611 ЦК одним з наслідків порушення зобов'язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Зважаючи на вищевикладене, позивачем обґрунтовано нараховано відповідачу пеню за період січень - березень 2015 р. та травень 2015 року в розмірі 17 119,39 грн., розрахунок пені перевірено судом з урахуванням вимог діючого законодавства, тому суд приходить до висновку щодо її задоволення.
Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір з його вини доведено до суду.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 526, 549, 611, 612, 623 - 629, 714 Цивільного кодексу України; ч. 1 ст. 174, ст. 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 49, 65, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Квартирно - експлуатаційного відділу м. Харкова (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, код ЄДРПОУ 07923280) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954) 17119,39 грн. пені, 1029,79 грн. - 3% річних, 35605,22 грн. інфляційних та 1827,00 грн. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 18.09.2015 р.
Суддя І.П. Жигалкін