23.09.2015 Справа № 920/201/15
Суддя господарського суду Сумської області Зражевський Ю.О., розглянувши заяву б/н від 09.09.2015 фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення суду та зміну способу його виконання по справі № 920/201/15
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк»,
м. Дніпропетровськ
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,
м. Суми
про стягнення 70308,55 грн.
За участю представників:
від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 2180-К-О від 03.07.2014
від відповідача (заявника): ОСОБА_1 особисто
За участю секретаря судового засідання Г.В. Завалій
Рішенням господарського суду Сумської області від 10.03.2015 по справі № 920/201/15 позов задоволено шляхом стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (40000, АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" (49074, м. Дніпропетровськ, вул. Батумська, 11; код 14360080) 70308 грн. 55 коп., у тому числі: 42000 грн. 00 коп. заборгованість за кредитом, 16905 грн. 50 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 8001 грн. 05 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 3402 грн. 00 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи у сумі 1827 грн. 00 коп.
На примусове виконання вищезазначеного рішення господарський суд Сумської області видав відповідний наказ від 24.03.2015.
14.09.2015 до господарського суду Сумської області звернувся відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 із заявою від 09.09.2015, в якій просить суд відстрочити виконання рішення господарського суду Сумської області від 10.03.2015 по справі № 920/201/15 про стягнення заборгованості за кредитним договором на загальну суму 70 308,55 грн. на чотири місяці (до 01.01.2016 та змінити спосіб виконання рішення, а саме, стягувати з боржника по 1000,00 грн. кожного місяця на користь позивача, починаючи з 01.01.2016.
Представник стягувача у судовому засіданні заперечував щодо задоволення заяви відповідача, посилаючись на те, що наведені у заяві обставини не є підставою для відстрочки виконання рішення суду з розстроченням терміну його виконання. Крім того, представник позивача у судовому засіданні зазначив, що з моменту винесення рішення суду (з 10.03.2015) про стягення з відповідача боргу у розмірі 70 308,55 грн., жодних проплат з боку останнього до позивача не надходило.
Зі змісту поданої боржником заяви вбачається, що заява відповідача про відстрочку виконання рішення господарського суду та зміну способу його виконання фактично є заявою про відстрочку та розстрочку виконання рішення суду.
В обґрунтування заяви про відстрочку та розстрочку виконання рішення суду заявник посилається на тяжке фінансове становище, у якому боржник опинився внаслідок зменшення його доходів як підприємця роздрібної торгівлі, яке сталося, у зв'язку з загальним економічним занепадом в країні, підвищенням курсу долару США по відношенню до національної валюти, ситуацією на сході України, збільшенням витрат на житлово-комунальні послуги. У заяві відповідач зазначає, що проживає з чоловіком, місячний дохід якого складає 1218,00 грн. та має на утриманні двох дітей 1999 та 1993 років народження, а також, батьків похилого віку, які перебувають на пенсії та фактично знаходяться на утриманні відповідача
Згідно зі ст. 124 Конституції України, ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Відповідно до п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9, роз'яснення якого з питань застосування судами законодавства при вирішенні справ мають рекомендаційний характер, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідач як учасник господарських відносин, за змістом ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що відповідач не подав доказів в підтвердження існування обставин, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду.
Посилання відповідача на тяжкий фінансовий стан, в якому боржник опинився у зв'язку зі зменшенням доходів від роздрібної торгівлі внаслідок загального економічного занепаду в країні, підвищенням курсу долару США по відношенню до національної валюти, ситуацією на сході України, збільшенням витрат на житлово-комунальні послуги, утриманням двох дітей та проживанням з чоловіком та батьками-пенсіонерами, не є тими обставинами, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду, оскільки вказані обставини утворились внаслідок власної на свій ризик господарської діяльності відповідача.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги відсутність доказів хоча б часткової сплати відповідачем суми боргу, а також, відсутність доказів в обґрунтування відстрочення виконання рішення суду саме на чотири місяці, та розстрочення виконання рішення суду саме по 1000 грн. на місяць, зазначені обставини також не можливо зарахувати на користь відповідача для задоволення його заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 115, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Заяву б/н від 09.09.2015 фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення суду від 10.03.2015 у справі № 920/201/15 та зміну способу його виконання - залишити без задоволення.
СУДДЯ Ю.О. Зражевський