22 вересня 2015 року Справа № 915/1231/15
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу
за позовом ОСОБА_1 підприємства “Миколаївкомунтранс”, вул. Скороходова, 199, м. Миколаїв, 54042 (код ЄДРПОУ 32459822)
до відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства “Інпроектсервіс”, пр. Леніна, 67, м. Миколаїв, 54017 (код ЄДРПОУ 14307506)
про розірвання договору, стягнення збитків за договором підряду № 5960 від 13.10.2014 року у розмірі 3 844, 59 грн. та неустойки в розмірі 101 189, 61 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_3, довіреність № 460 від 29.12.2014 року;
від відповідача: ОСОБА_4, довіреність № 111 від 19.05.2015 року;
Комунальне підприємство “Миколаївкомунтранс” звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства “Інпроектсервіс” про:
- розірвання договору підряду від 13.10.2014 року № 5960;
- стягнення збитків, спричинених неналежним виконанням договору підряду від 13.10.2014 року № 5960 у розмірі 3 844, 59 грн. та неустойки в розмірі 101 189, 61 грн.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 13.07.2015 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено в судовому засіданні на 28.07.2015 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 28.07.2015 року розгляд справи було відкладено на 10.09.2015 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10.09.2015 року продовжено строк розгляду справи на 15 днів та відкладено розгляд справи на 22.09.2015 року.
В судовому засіданні 22.09.2015 року судом відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
В судовому засіданні 10.09.2015 року представником позивача було подано суду заяву про уточнення суми позовних вимог про розірвання договору та стягнення збитків (арк. 87), в якій позивач просив суд:
- розірвати договір підряду від 13.10.2014 року № 5960;
- стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства “Інпроектсервіс” на користь ОСОБА_1 підприємства “Миколаївкомунтранс” збитки, спричинені неналежним виконанням договору підряду від 13.10.2014 року № 5960 в сумі 8 000, 00 грн. та неустойку в сумі 1 946, 21 грн.
Керуючись приписами ст. 22 ГПК України, заява про уточнення позовних вимог частково прийнята судом до розгляду, про що зазначено в ухвалі господарського суду Миколаївської області від 10.09.2015 року. Предметом розгляду є позовні вимоги про:
- розірвання договору підряду від 13.10.2014 року № 5960;
- стягнення з ОСОБА_2 акціонерного товариства “Інпроектсервіс” на користь ОСОБА_1 підприємства “Миколаївкомунтранс” збитків, спричинених неналежним виконанням договору підряду від 13.10.2014 року № 5960 в сумі 3 844, 59 грн. та неустойки в сумі 1 946, 21 грн.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві та додаткових поясненнях (арк. 104), та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив наступне.
13.10.2014 року між КП “Миколаївкомунтранс” та ПрАТ “Інпроектсервіс” було укладено договір підряду від 13.10.2014 року № 5960 на виконання проектних робіт, а саме виконання нормативної природоохоронної документації в складі: інвентаризація викидів забруднюючих речей в атмосферу; розробка документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів.
Замовлена документація є необхідною позивачу для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин відповідно до постанови КМУ від 13.03.2002 року № 302.
Вартість робіт становить 7 689, 18 грн. та визначається кошторисом.
Позивач при підписанні договору надав вихідні дані для розробки документації та 14.10.2014 року перерахував авансовий внесок в розмірі 3 844, 59 грн., що є умовою початку виконання робіт за договором.
В порушення умов договору роботи були виконані з порушенням строку 19.01.2015 року, а не 03.12.2014 року.
21.01.2015 року позивач перерахував відповідачу решту коштів в сумі 3 844, 59 грн.
Виготовлену відповідачем нормативну природоохоронну документацію позивач подав до Управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації з метою отримання дозволу.
04.03.2015 року Управлінням екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації видано дозвіл для адміністративно-господарчої площадки КП “Миколаївкомунтранс”, однак листом від 04.03.2015 року - відмовлено у наданні дозволу на викиди забруднюючих речовин на Полігоні твердих побутових відходів КП “Миколаївкомунтранс” у зв'язку з невідповідністю виготовленої за договором підряду документації вимогам нормативно-правових актів.
На звернення позивача до відповідача про усунення недоліків, останній запропонував укласти додаткову угоду на платній основі, згоди сторони не дійшли.
КП «Миколаївкомунтранс» внаслідок порушення ПАТ «Інпроектсервіс» умов договору не може своєчасно оформити дозвіл на викиди забруднюючих речовин, що ставить під питання подальше функціонування полігону з захоронення твердих побутових відходів м. Миколаєва та створює загрозу санітарному та епідеміологічному стану в м. Миколаєві. Наслідки порушення в системі планового очищення територій житлової забудови міста від побутових відходів є загальновідомим фактом згідно ст. 35 ГПК України, тобто таким, що відомий широкому колу людей, що не викликають сумніву в їх достовірності у будь-якої свідомої людини, причому його очевидність має стосуватися кожної людини, а не обмеженого кола осіб, та не потребує доказування. Відходи є одним з найбільш значних факторів забруднення довкілля. Величезні обсяги накопичення твердих побутових відходів - це реальна небезпека для населення і навколишнього природного середовища, яка є на сьогодні складною проблемою і потребує негайного розв'язання. Порушення в системі планового очищення територій житлової забудови міста від побутових відходів приводить до утворення багаточисленних звалищ у межах міста, на території житлових кварталів та вулиць, в деяких випадках, до накопичення побутових відходів у сміттєприймальних камерах і сміттєпроводах житлових будинків, у місцях рекреації населення, лісопосадках, ринках, які є реальними джерелами перебування й розмноження гризунів, шкідливих комах та джерелами небезпечних зооантропонозів (чума, туляремія, сказ, лептоспіроз, а також таких захворювань, як атипічна пневмонія (8АК8), геморагічна лихоманка із нирковим синдромом). Також токсичні компоненти стихійних звалищ забруднюють не тільки грунт і повітря, але і крізь землю потрапляють у підземні та поверхневі води, розвіються вітром, а спалювання сміття призводить до забруднення атмосферного повітря токсичними, в т.ч. канцерогенними речовинами. Право на безпечне для життя і здоров'я довкілля є невід'ємним правом людини і громадянина та гарантується ст. 50 Конституції України.
Посилаючись на приписи ст. 525, 526, 610, 611, 651, 653 ЦК України позивач просив суд розірвати договір з подальшим відшкодуванням збитків.
Підставою позову в частині стягнення збитків позивачем зазначено обставини, які полягають у тому, що Управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації встановило невідповідність виготовленого за договором підряду від 13.10.2014 року № 5960 "Звіту про інвентаризацію викидів забруднюючих речовин КП "Миколаївкомунтранс" в частині Полігон твердих побутових відходів КП "Миколаївкомунатранс" (площадка № 2) нормативно-правовим актам України, що дає підстави вважати реальними збитками 1/2 частку оплаченої договірної ціни - 3 844, 59 грн. (7 689, 18 грн. / 2 = 3 844, 59 грн.) (ст. 900 ЦК України).
Посилаючись на приписи ст. 624 ЦК України, позивач також просив суд стягнути з відповідача пеню за прострочку виконання робіт.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив в повному обсязі з підстав, зазначених у письмовому відзиві на позов (арк. 59-67; 101-102), та просив суд в позові відмовити. В обґрунтування заперечень відповідачем зазначено наступне.
Безпідставними є позовні вимоги в частині розірвання договору підряду на виконання проектних робіт № 5960 від 13.10.2014 року, мотивовані «істотним порушенням» умов вказаного договору з боку підрядника, який спочатку розробив неякісну нормативну природоохоронну документацію, а потім відмовився безкоштовно усунути виявлені недоліки.
Передбачена договором документація була виготовлена відповідачем в січні 2015 року та передана позивачу за актом здачі-приймання проектної документації від 19.01.2015 року. До складу розробленої документації входив не лише звіт про інвентаризацію викидів забруднюючих речовин КП «Миколаївкомунтранс», про який згадується в тексті позовної заяви, але й документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів за площадкою № 1 (адміністративно-господарча) та площадкою № 2 (полігон ТПВ). Також підрядником були підготовлені всі необхідні для узгодження документації заяви та описи.
26.01.2015 року розроблена документація у повному складі була передана підрядником до дозвільного центру Миколаївської ОДА. За результатами розгляду документації головним управлінням державної санітарно-епідеміологічної служби по Миколаївській області були надані позитивні висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи для одержання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря №№ 05.03.02-07-2795 та 05.03.02-07-2796 від 29.01.2015 року.
П. 8 Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 302 від 13.03.2002 року, передбачено, що у разі наявності зауважень орган, який видає дозвіл, повертає документи суб'єкту господарювання з викладом їх змісту та зазначенням терміну повторного подання. Таким чином, при вирішенні питання щодо наявності недоліків у розробленій відповідачем природоохоронній документації правове значення мають виключно письмові зауваження, висловлені управлінням екології та природних ресурсів Миколаївської ОДА у передбачений законодавством спосіб в листі № 01-04/265-05 від 04.03.2015 року, а не «усні роз'яснення компетентного органу», на які всупереч вимогам ст. 33 ГПК України голослівно посилається позивач.
Зауваження мають суто технічний характер і полягають у коригуванні тексту природоохоронної документації; вони не є суттєвими і відповідач готовий усунути ці зауваження в будь-який момент. Єдине зауваження з боку управління екології та природних ресурсів Миколаївської ОДА, яке дійсно стосується суті виготовленої нормативної природоохоронної документації, це вимога використання українських методик розрахунку викидів від полігону твердих побутових відходів, яка є повністю безпідставною та не ґрунтується на законодавстві.
Договір підряду № 5960 від 13.10.2014 року не містить строків, в межах яких підрядник повинен доопрацювати документацію або внести до неї зміни. Крім того, лист № 01-04/265-05 від 04.03.2015 року управління екології та природних ресурсів Миколаївської ОДА не містить зазначення терміну повторного подання документів для отримання дозволу, що є порушенням вимог п. 8 згаданого вище Порядку № 302 від 13.03.2002 року. За таких обставин відповідач не пов'язаний жодними конкретними строками для усунення недоліків, які за даних умов можна було б вважати розумними і на недотримання яких можна було б посилатися як на доказ порушення зобов'язання.
Запропонований позивачу проект додаткової угоди та додатків до неї не стосується усунення висловлених в листі управління екології та природних ресурсів Миколаївської ОДА № 01-04/265-05 від 04.03.2015 року зауважень до раніше виготовленої природоохоронної документації, а передбачає виконання окремого комплексу робіт з інвентаризації додаткових джерел викидів від відходів, які занурені під шарами землі або інертних матеріалів, що не були предметом договору підряду № 5960 від 13.10.2014 року, а їх вартість не охоплювалася сумою договору.
Здійснене позивачем ототожнення збитків з грошовими коштами, які були сплачені нашому підприємству за фактично виконані проектні роботи, є неправомірним, оскільки вказані кошти не є реальними збитками в розумінні ст. 22 ЦК України.
Вимоги про стягнення неустойки обґрунтовані позивачем посиланнями на п. 8 договору підряду, який передбачає у випадку затримки передбаченого п. 4 згаданого договору строку виконання робіт сплату підрядником пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості робіт, щодо яких допущено затримку. В той же час п. 4 договору підряду передбачає, що роботи виконуються протягом 40 робочих днів після сплати авансу та надання замовником вихідних даних, вказаних у додатку № 2 до договору. З шести позицій вихідних даних, вказаних в додатку № 2 до договору підряду, позивач до цього часу спромігся надати лише одну.
За таких обставин через ненастання з вини позивача події, з якою п. 4 договору підряду пов'язує початок перебігу строку виконання проектних робіт, вказаний сорокаденний строк до цього часу не розпочався, що свідчить про відсутність будь-якого прострочення з боку відповідача та підстав для стягнення пені. Крім того, наданий позивачем розрахунок пені містить арифметичні помилки.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
13.10.2014 року між ОСОБА_2 акціонерним товариством «Інпроектсервіс» (далі - відповідач, підрядник) та ОСОБА_1 підприємством «Миколаївкоммунтранс» (далі - позивач, замовник) укладено Договір підряду № 5960 на виконання проектних робіт (далі - Договір), відповідно до умов якого підрядник зобов'язався відповідно завданню замовника виконати для КП «Миколаївкомунтранс» нормативну природоохоронну документацію у складі: інвентаризація викидів забруднюючих речовин в атмосферу; розробка документів, в яких обґрунтовуються об'єми викидів, а замовник зобов'язався прийняти виконані роботи та сплатити їх (п.1 Договору) (арк. 12).
Договір підписано та скріплено печатками сторін.
В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Умовами Договору сторони передбачили наступне.
Відповідно до п. 2 Договору склад та оформлення документації, розроблюваної підрядником у відповідності з Договором, визначається «Інструкцією про загальні вимоги по оформленню документів, в яких обґрунтовуються об'єми викидів, для отримання дозволів на викиди забруднюючих речовин до атмосферного повітря стаціонарними джерелами», затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього середовища від 09.03.2006 року № 108; РНД 211.2.3.014-95 «Інструкція про зміст та порядок складання звіту про проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємствах».
Відповідно до п. 3 Договору вартість проектних робіт за даним Договором, яка включає в себе покриття витрат підрядника та оплату за виконану роботу, визначається відповідно кошторису (Додаток № 1) і складає 6 407, 65 + 1 281, 53 (ПДВ 20%) = 7 689, 18 грн. До зазначеної ціни не входять витрати по сплаті послуг експертизи та погодження в органах МОЗ та Мінприроди України, які сплачуються замовником за рахунками цих організацій.
Оплата здійснюється в наступному порядку:
Відповідно до п. 3.1 Договору протягом 3-х банківських днів з дня підписання даного договору замовник сплачує підряднику аванс в розмірі 50% від ціни договору, яка складає 3 844, 59 грн., в т.ч. ПДВ (20%) - 640, 76 грн.
Відповідно до п. 3.2 Договору протягом 5-ти банківських днів з дня передачі замовнику результатів виконаних робіт відповідно акту передачі-приймання проектної продукції замовник здійснює остаточний розрахунок та сплачує підряднику решту 50 % від ціни Договору, яка складає 3 844, 59 грн., в т.ч. ПДВ (20%) - 640, 77 грн.
Відповідно до п. 4 Договору робота виконується протягом 40 (сорока) робочих днів після сплати авансу відповідно до п. 3.1 та надання вихідних даних (Додаток №2). В зазначений строк виконання робіт не входить час погодження та затвердження технічної документації в органах Мінприроди та МОЗ.
Відповідно до п. 5 Договору при закінченні роботи підрядник передає замовнику по накладній готову проектну документацію в 2-х екземплярах з супровідними документами та 4 екземпляри акту передавання-приймання проектної продукції, рахунок про остаточну оплату за договором.
Відповідно до п. 6 Договору замовник протягом 7 календарних днів від дня отримання проектної документації зобов'язаний прийняти роботу та направити підряднику два екземпляри акту передавання-приймання робіт, підписаних замовником та скріплених його печаткою.
Відповідно до п. 7 Договору якщо протягом строку, вказаного в п. 6 цього договору, замовник не направив підряднику два екземпляри актів передавання-приймання проектної продукції, підписаними замовником та скріпленими його печаткою, або не направив письмової мотивованої відмови від приймання робіт, робота вважається прийнятою замовником наступним днем за останнім днем строку, обумовленого в п. 6 даного Договору.
Відповідно до п. 10 Договору підрядник несе відповідальність за недоліки проектної документації. В разі виявлення недоліків в проектній документації підрядник безкоштовно здійснює її доопрацювання або вносить відповідні зміни.
Відповідно до п. 11 Договору підрядник зобов'язаний захищати проектні рішення при погодженні замовником проектної документації з органами державної влади, органами місцевого самоврядування та при експертизі.
Відповідно до п. 17 Договору невід'ємною частиною цього договору є: кошториси (Додаток № 1) та перелік вихідних даних (додаток № 2) (арк. 13-15).
Судом встановлено наступне.
На виконання умов договору позивачем надано відповідачу вихідні дані для розробки нормативної природоохоронної документації згідно Додатку № 2 до Договору та здійснено оплату суми авансу у розмірі 50 % від ціни договору на загальну суму 3 844, 59 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3982 від 14.10.2014 року, яке наявне в матеріалах справи (арк. 18).
Проектна документація виготовлялась з метою отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин для:
- адміністративно-господарчої площадки КП «Миколаївкомунтранс» (площадка № 1) за адресою: м. Миколав, вул. Скороходова,199;
- стаціонарних джерел на Полігоні твердих побутових відходів КП «Миколаївкомунтранс» (площадка № 2) за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, с.Весняне, вул. Нова, 16.
Відповідачем виконано підрядні роботи та надано позивачу проектну продукцію, про що між ПрАТ «Інпроектсервіс» та КП «Миколаївкоммунтранс» складено Акт передавання-приймання проектної документації від 19.01.2015 року, в якому зазначено, що проектна продукція задовольняє умови договору та в належному порядку оформлена. Акт підписано та скріплено печатками сторін (акр 16, 19-41).
В свою чергу позивачем здійснено остаточний розрахунок та сплачено відповідачу решту 50 % від ціни договору на загальну суму 3 844, 59 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4372 від 21.01.2015 року, яке наявне в матеріалах справи (арк. 17).
26.01.2015 року розроблена документація у повному складі була передана підрядником до дозвільного центру Миколаївської ОДА. За результатами розгляду документації головним управлінням державної санітарно-епідеміологічної служби по Миколаївській області були надані позитивні висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи для одержання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря №№ 05.03.02-07-2795 та 05.03.02-07-2796 від 29.01.2015 року (арк. 69-74).
В подальшому позивач подав до Управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації виготовлену виконавцем нормативну природоохоронну документацію - «Звіт про інвентаризацію викидів забруднюючих речовин КП «Миколаївкомунтранс» для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин.
04.03.2015 року Управлінням екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації надано дозвіл № 4810136300-339 для адміністративно-господарчої площадки КП «Миколаївкомунтранс» (площадка № 1) за адресою: м. Миколав, вул. Скороходова,199 (арк. 42-44).
Однак, листом за вих. №01-04/165-05 від 04.03.2015 року Управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації відмовило КП «Миколаївкомунтранс» у видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на Полігоні твердих побутових відходів КП «Миколаївкомунтранс» (площадка № 2) за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, с. Весняне, вул. Нова, 16 у зв'язку із зауваженнями (арк. 45).
В подальшому позивач листом № 134 від 30.04.2015 року звернувся до відповідача з вимогою про усунення зауважень в розробленій документації. Між сторонами у справі тривав переговорний процес щодо усунення недоліків в виготовленій проектній документації, однак згоди сторони не дійшли, оскільки, як вказує відповідач, мова йшла не про усунення недоліків, а про виконання інших робіт (більшого обсягу робіт, який не був предметом договору) (арк. 46-52).
Вищевказані обставини і стали підставою для звернення до суду із позовом про розірвання договору, стягнення збитків та неустойки.
Щодо позовної вимоги про розірвання договору підряду від 13.10.2014 року № 5960, то слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Системний аналіз положень законодавства дозволяє дійти висновку, що ч. 2 ст. 651 ЦК України визначає дві підстави для зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін: 1) істотне порушення договору другою стороною; 2) інші випадки, встановлені договором або законом.
Ознаками істотного порушення договору відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 651 ЦК України є те, що: 1) його наслідком має бути завдання шкоди другій стороні договору; 2) друга сторона договору має значною мірою позбавитись того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Істотне порушення договору є підставою для його зміни лише тоді, коли воно вже відбулося. Отже, визначаючи істотність порушення договору, суд має виходити з того, що як підставу для зміни договору на вимогу однієї сторони закон передбачає не тільки факт порушення умов договору другою стороною, а й обов'язково наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною. Факт порушення договору і його істотний характер має бути доведений стороною, яка посилається на істотність порушення.
Умовами укладеного між сторонами договору не передбачено права на розірвання договору в односторонньому порядку.
Що стосується тверджень позивача про неналежне виконання відповідачем договору підряду, яке полягає у виконанні проектної документації з недоліками, то слід зазначити наступне.
Твердження позивача ґрунтуються на листі за вих. №01-04/165-05 від 04.03.2015 року Управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації, яким останнє відмовило КП «Миколаївкомунтранс» у видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на Полігоні твердих побутових відходів, зазначивши наступні зауваження до документації, а саме:
1) викиди від джерела № 1 - майданчика (карти) поховання ТПВ, дорожнього змету та листя необхідно розрахувати на підставі українських методик розрахунку викидів від полігону ТПВ з урахуванням дійсних розмірів площадних джерел та їх параметрів;
2) в повідомленні про намір отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин, опублікованому в газеті «Южная правда» від 21.10.2014 року № 125-126 (23295-23296), необхідно вказати назву Миколаївської районної державної адміністрації та її адресу;
3) в розділі 1.9 «Пропозиції на отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря» необхідно навести найменування юридичної особи та термін дії дозволу на викиди;
4) в розділі 1.10. «Інформація про отримання дозволу для ознайомлення з нею громадськості» необхідно навести відомості щодо виду та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Проаналізувавши дані обставини, суд дійшов висновку, що:
- по-перше, позивачем не наведено жодної норми закону чи іншого нормативно-правового акту, який би встановлював обов'язковість використання при розробці проектної документації українських методик розрахунку викидів від полігону ТПВ, що також підтверджується листом № 01-04/1428-05 від 14.08.2015 року Управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації, наданої на запит відповідача від 16.07.2015 № 41-16/154 (арк. 85-86);
- по-друге, щодо невірно вказаних найменування та адреси відповідної районної адміністрації, то слід зазначити, що вказане зауваження було усунуто шляхом повторної публікації в газеті «Южная правда» № 35 від 28.03.2015 року, що не заперечується сторонами та вказується в листі позивача № 134 від 30.04.2015 року;
- по-третє, зауваження щодо внесення змін до розділів 1.9, 1.10 документації мають технічний характер і полягають у коригуванні тексту природоохоронної документації; доказів, що вказані зауваження є суттєвими суду не подано, крім того, відповідач у відзиві зазначив про готовність підприємства усунути ці зауваження в будь-який момент, що також відповідає умовам договору;
- по-четверте, суду не подано доказів які саме вихідні дані передавались позивачем відповідачу для виконання проектних робіт, що унеможливлює встановлення факту виконання неякісних робіт та істотного порушення зобов'язання.
Позивачем не подано суду жодних доказів, які б підтверджували факт нанесення шкоди внаслідок істотного порушення другою стороною умов договору, що в розумінні ст. 651 ЦК України є обов'язковою умовою для розірвання договору. Враховуючи вищевикладене, в цій частині позову слід відмовити.
Щодо позовної вимоги про стягнення неустойки в сумі 1 946, 21 грн., то слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Відповідно до п. 4 Договору робота виконується протягом 40 (сорока) робочих днів після сплати авансу відповідно до п. 3.1 та надання вихідних даних (Додаток №2). В зазначений строк виконання робіт не входить час погодження та затвердження технічної документації в органах Мінприроди та МОЗ.
Відповідно до п. 8 Договору за затримання строку виконання робіт відповідно до п. 4 цього договору підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості робіт за якою допущена затримка, за кожен день прострочки.
Як вказано вище, на виконання умов договору позивачем надано відповідачу вихідні дані для розробки нормативної природоохоронної документації згідно Додатку № 2 до Договору та здійснено оплату суми авансу у розмірі 50 % від ціни договору на загальну суму 3 844, 59 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3982 від 14.10.2014 року, яке наявне в матеріалах справи (арк. 18).
Враховуючи, що позивачем не подано суду жодних доказів, які б підтверджували передачу вихідних даних та коли, а відповідачем не подано суду жодних доказів, які б спростовували факт передачі позивачем вихідних даних під час укладення договору та складення кошторису на виконання робіт, суд дійшов висновку про обґрунтованість тверджень представника позивача про те, що вихідні дані передавались відповідачу під час укладення договору, оскільки у протилежному випадку неможливо було би скласти кошторис та визначити об'єм робіт.
За таких обставин, строк виконання робіт обчислюється судом після закінчення 40 робочих днів з дня оплати позивачем авансу. Останнім днем строку виконання робіт за договором було 09.12.2014 року, а з 10.09.2014 року відповідач є таким, що прострочив виконання взятого на себе зобов'язання.
Відповідно до п. 1.12 постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 року № 14 з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок.
В судовому засіданні 22.09.2015 року представник позивача зазначив, що неустойка у формі пені в сумі 1 946, 21 грн. нарахована ним з 17.12.2014 року по 19.01.2015 року, про що зазначено в протоколі судового засідання від 22.09.2015 року..
Перевіривши розрахунок розміру пені, нарахованої за прострочення виконання робіт, судом встановлено, що позивачем допущено арифметичну помилку при розрахунку. Здійснивши перерахунок розміру пені, судом встановлено, що пеня за період прострочки виконання зобов'язання з 17.12.2014 року по 19.01.2015 року становить 200, 55 грн. Нарахування пені здійснено судом за допомогою Бази «Законодавство», відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення та в межах шестимісячного строку. Період нарахування визначено в межах, визначених позивачем. Детальний розрахунок пені наявний в матеріалах справи (арк. 106). Враховуючи вищевикладене, позовна вимога в частині стягнення пені в розмірі 200, 55 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню. В решті пені в сумі 1 745, 66 грн. слід відмовити у зв'язку з безпідставністю.
Щодо позовної вимоги про стягнення збитків, спричинених неналежним виконанням договору підряду від 13.10.2014 року № 5960 в сумі 3 844, 59 грн., то слід зазначити наступне.
Підставою позову в частині стягнення збитків позивачем зазначено обставини, які полягають у тому, що Управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації встановило невідповідність виготовленої за договором проектної документації нормативно-правовим актам України, що дає підстави вважати реальними збитками 1/2 частку оплаченої договірної ціни - 3 844, 59 грн. (7 689, 18 грн. / 2 = 3 844, 59 грн.) (ст. 900 ЦК України).
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Згідно з приписами ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Відповідно до ч. 2 ст. 900 ЦК України виконавець зобов'язаний відшкодувати замовнику реальні збитки у межах ціни робіт, в яких виявлено недоліки, якщо договором встановлено, що вони підлягають відшкодуванню в межах загальної ціни робіт за договором.
Системний аналіз ст. 22, 623 ЦК України, ст. 224, 225 ГК України дозволяє дійти висновку, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу правопорушення: 1) противоправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.
Відсутність хоча б одного із вищеперелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована, як правопорушення.
Підставою для відшкодування збитків є вина особи, яка їх заподіяла, за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями винної особи і самими збитками.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про безпідставність та необгрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки заявлена позивачем до стягнення сума не є збитками в розумінні ст. 22 ЦК України, ст. 224, 225 ГК України.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на судовий захист.
Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат у даній справі, то слід зазначити наступне.
Позивачем при зверненні до суду із позовом сплачено до Державного бюджету України 1 218 грн. - судового збору за розгляд вимоги немайнового характеру та 2 100, 68 грн. - судового збору за розгляд вимоги майнового характеру, що підтверджується платіжними дорученнями № 5080 та № 5081 від 09.07.2015 року (арк. 7-8).
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 22.09.2015 року повернуто позивачу з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 273, 68 грн. у зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог (ст. 7 Закону України «Про судовий збір»).
Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задовольнити частково.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства “Інпроектсервіс”, пр. Леніна, 67, м. Миколаїв, 54017 (код ЄДРПОУ 14307506) на користь позивача ОСОБА_1 підприємства “Миколаївкомунтранс”, вул. Скороходова, 199, м. Миколаїв, 54042 (код ЄДРПОУ 32459822):
- 200, 55 грн. (двісті грн. 55 коп.) - неустойки (пені) за період з 17.12.2014 року по 19.01.2015 року;
- 63, 27 грн. (шістдесят три грн. 27 коп.) - витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Відмовити в решті позову в частині:
- розірвання договору підряду від 13.10.2014 року № 5960;
- стягнення з ОСОБА_2 акціонерного товариства “Інпроектсервіс” на користь ОСОБА_1 підприємства “Миколаївкомунтранс” збитків, спричинених неналежним виконанням договору підряду від 13.10.2014 року № 5960 в сумі 3 844, 59 грн.;
- стягнення з ОСОБА_2 акціонерного товариства “Інпроектсервіс” на користь ОСОБА_1 підприємства “Миколаївкомунтранс” неустойки (пені) в сумі 1 745, 66 грн.
Судовий збір в розмірі 2 981, 73 грн. покласти на позивача у зв'язку з частковою відмовою в позові.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Повне рішення складено 28.09.2015 року.
Суддя Е.М. Олейняш