21 вересня 2015 року Справа № 915/1291/15
За позовом: Публічного акціонерного товариства "КРЕДОБАНК"
79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78
Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1
АДРЕСА_1
Про: стягнення заборгованості в сумі 22451,79 грн.
Суддя Смородінова О.Г.
Від позивача: Якимець Л.Р., за довіреністю;
Від відповідача: не з'явився.
Позивач 20.07.15 р. звернувся до господарського суду з позовом стягнути з відповідача суму заборгованість в розмірі 22451,79 грн., з яких: 17693,11 грн. - прострочена сума кредиту, 4069,53 грн. - прострочені відсотки; 689,15 грн. - пеня по простроченій основній сумі кредиту та відсотках за період з 08.05.2015 р. по 26.05.2015 р.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору про надання овердрафту № 32-2014 від 30.04.2014 року; вимоги про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором № 32-2014 від 30.04.2014 р.; доказів надання кредитних коштів відповідачу; норм ст.ст. 526, 530, 550, 629, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 229 Господарського кодексу України та мотивовані тим, що у зв'язку з порушенням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, а саме р. 1, п. 2.4, п. 3.3, п. 4.1 кредитного договору у позивача є всі правові підстави вимагати повернення кредиту, процентів, комісій та інших належним до сплати платежів.
Відповідач вимог ухвали суду не виконав, відзив по суті позову так і не надав, в судове засідання жодного разу свого представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать відмітки канцелярії на зворотній стороні судових ухвал та поштові повідомлення.
Ухвали господарського суду Миколаївської області надіслані на адресу відповідача: АДРЕСА_1 та повернуті до суду поштовою установою із відміткою причини повернення "за закінченням строку зберігання".
Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року з останніми змінами № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
За таких обставин, судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином відповідача про дату, час та місце судового засідання.
При цьому, судом також враховано, що відповідно до п. 3.9.2 вищевказаної Постанови у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Отже, виходячи з сукупності вищенаведених обставин, справу розглянуто на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.
21.09.2015 р. суд, за результатами розгляду справу, на підставі ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд -
30 квітня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Кредобанк" (далі - позивач, банк) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - відповідач, позичальник) укладено договір № 32-2014 про надання овердрафту (далі - договір) згідно з предметом якого банк зобов'язується надати позичальнику овердрафт, тобто надати у його власність грошові кошти у національній валюті для оплати наданих ним розрахункових документів в разі недостатності коштів на його поточному рахунку в межах встановленого максимального ліміту заборгованості в розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути овердрафт і сплатити проценти та комісії за користування ним.
Відповідно до пунктів 2, 2.1, 2.2, 2.4 договору банк надає позичальнику овердрафт, а позичальник приймає його на наступних умовах: максимальний ліміт заборгованості по овердрафту (максимальна сума, в межах якої позичальник може здійснювати платежі протягом одного операційного дня зі свого поточного рахунку понад фактичний залишок коштів на ньому) 20000,00 грн. Встановлюється на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_2 у Миколаївському відділенні Центральної філії Банку. Процентна ставка за договором встановлена 28 % річних. Дата остаточного повернення овердрафту - 29 квітня 2015 року.
Згідно з п. 2.2.1 договору в разі невиконання вимог передбачених у п. 2.5.1 цього договору процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється з розрахунку на 2,00% (два процентних пункти) вище діючої, починаючи з 1-го числа наступного місяця після місяця, в якому було не дотримано цієї умови. В подальшому при виконанні позичальником вищезазначеної вимоги, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється на попередньому рівні, починаючи з 1-го числа наступного місяця після місяця, в якому було виконано дану умову. Така зміна розміру процентів додаткового погодження сторонами не потребує.
Відповідно до п. 2.5, 2.5.1 договору обов'язковий рівень щомісячних надходжень на поточний рахунок, на якому встановлено овердрафт не менше 20 000, 00 грн. при цьому, до складу таких надходжень включаються кошти які зараховані на цей рахунок внаслідок проведення позичальником оборотів транзитного характеру (кошти перераховані з поточних рахунків клієнта, відкритих в Банку та/або інших банках, на інші поточні рахунки клієнта в Банку та/або в інших банках) та за виключенням оборотів, пов'язаних із внутрішніми операціями клієнта та банку (повернення депозитів, сплата відсотків та комісій клієнту Банком тощо), надходжень, пов'язаних з отриманням кредитних коштів, в т.ч. з інших банківських установ, а також за виключенням надходжень у вигляді повернення коштів за контрактом у зв'язку із його невиконанням або надлишково/помилково сплаченим та інше.
За умовами п. 2.9 договору датою надання овердрафту вважається дата виникнення на поточному рахунку позичальника дебетового сальдо (проведення платежів понад залишок коштів на поточному рахунку).
Розділом 3 договору сторони встановили, що проценти за користування овердрафтом нараховуються щоденно на суму заборгованості по овердрафту за методом "факт/360" (фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році), за ставкою вказаною у п. 2.2 цього договору з урахуванням строку користування овердрафтом, з моменту надання овердрафту:
- до терміну, вказаному в п. 2.4 цього договору;
- до дати звернення банку із заявою до суду із вимогою про дострокове повернення суми овердрафту та сплати процентів, комісій та інших належних до сплати за цим договором платежів.
Відповідно до п. 3.3 договору позичальник сплачує проценти/комісії при поступленні коштів на його поточний рахунок, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за який нараховано ці проценти/комісії.
Згідно з п. 4.1 договору позичальник зобов'язаний повернути банку овердрафт у повному обсязі в порядку та терміни, передбачені цим договором та/або додатками.
Відповідно до п. 10.1 договір набуває чинності з дня підписання його обома сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобов'язань.
За змістом ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Матеріали справи свідчать, що на виконання умов вищенаведеного договору банк перерахував кредитні кошти на рахунок позичальника на загальну суму 19990,00 грн., що підтверджується банківською випискою за період з 30.04.2014 р. по 08.07.2014 р. та не спростовано іншими доказами в судовому засіданні.
Але, як стверджує позивач, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення часткового погашення кредиту та щодо сплати відсотків за користування кредитом відповідно до графіку, тому вважає, що станом на 27.05.2015 р. загальна заборгованість відповідача перед банківською установою складає в розмірі 21762,64 грн.: 17693,11 грн. - прострочена сума кредиту; 4069,53 грн. - прострочені відсотки.
Відповідно до пунктів 4.7 та 4.8 договору банк, у випадках, передбачених п. 2.10 цього договору, вправі вимагати дострокового повернення овердрафту, процентів, комісій та інших, належних до сплати платежів за цим договором, про що письмово повідомляє позичальника. Позичальник зобов'язаний протягом 10 робочих днів з моменту отримання письмової вимоги банку (п. 4.7) достроково повернути овердрафт, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за цим договором.
Позивачем у зв'язку з порушенням умов договору про надання овердрафту № 32-2014 на підставі умов пунктів 4.7 та 4.8 договору на адресу відповідача 10.03.15 р. була направлена вимога про дострокове виконання останнім зобов'язання в розмірі 19978,71 грн., але ця претензія була залишена позичальником без відповіді та задоволення.
Дослідивши наведені обставини, перевіривши рух коштів по рахунку відповідача, суд встановив правомірність нарахування до стягнення з відповідача розміру простроченої суми кредиту та відсотків.
Станом на день розгляду справи відповідачем не спростовано факту наявності вказаної заборгованості, як і не подано суду доказів оплати боргу. Отже, вимога про стягнення з відповідача простроченої суми кредиту в розмірі 17693,11 грн. та прострочені відсотки в сумі 4069,53 грн. судом перевірена, в зв'язку з чим є доведеною та обґрунтованою.
Відповідно до норм ст. ст. 629, 525, 526 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За умовами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Крім вищенаведених вимог, позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню за порушення умов договору за період з 08.05.2015 р. по 26.05.2015 р. в розмірі 689,15 грн. за несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань за кредитним договором.
Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Відповідно до п. 6.1 Договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (повернення овердрафту, оплати процентів, комісій, інших платежів за цим Договором) банк має право стягнути з позичальника пеню в розмірі визначеному п. 2.6 Договору.
Відповідно до п. 2.6. Договору пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором 0,03 % за кожен день прострочки від простроченої/несплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки.
Облікова ставка НБУ з 04.03.2015 року становила 30 %.
Подвійна облікова ставка відповідно - 60 %.
Перевіривши розрахунок розміру пені, судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування пені в сумі 560,28 грн. - за прострочення основної суми овердрафту та 128,87 грн. - за прострочення відсотків за період з 08.05.2015 року по 26.05.2015 року (19 днів). Розрахунок пені здійснено позивачем, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Однак, умовами договору пеня передбачена в розмірі 0, 03 % за кожен день прострочки, що є меншим за подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період прострочки. За таких обставин, судом здійснено перерахунок розміру пені, виходячи з умов договору, укладеного між сторонами, а саме:
- пеня за період прострочки з 08.05.2015 року по 26.05.2015 року (19 днів) за прострочення основної суми овердрафту становить 100,85 грн.
(17693,11 грн. х 0, 03 х 19 : 100 = 100,85 грн.);
- пеня за період прострочки з 08.05.2015 року по 26.05.2015 року (19 днів) за прострочення відсотків по договору становить 23,20 грн.
(4069,53 грн. х 0, 03 х 19 : 100 = 23,20 грн.).
Враховуючи вищевикладене, позовна вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню, а саме: стягненню підлягає пеня за прострочення основної суми овердрафту в розмірі 100,36грн. та пеня за прострочення відсотків по договору в розмірі 23,50 грн. В решті розміру стягнення пені слід відмовити.
За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідач не довів суду обставин, які спростовують вимоги позивача, взагалі не висловив заперечень на позов, отже не скористався наданим йому правом на доказування і подання доказів щодо належного виконання взятих на себе договірних зобов'язань.
Таким чином, дослідивши надані позивачем документальні докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України, проаналізувавши норми діючого законодавства, які регулюють спірні відносини щодо фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "КРЕДОБАНК" (79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78, код ЄДРПОУ 09807862) 17693,11 грн. - прострочена сума кредиту, 4069,53 грн. - прострочені відсотки, 124,05 грн. пені по простроченій основній сумі кредиту та відсотках та 1827,00 грн. судового збору.
3. В задоволенні щодо стягнення решти іншої частини пені відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Повне рішення складено 28 вересня 2015 року.
Суддя О.Г. Смородінова