23 вересня 2015 року Справа № 915/208/15
м. Миколаїв
Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1
Відповідач-1: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз", 54000, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 159, код 35638606
Відповідач-2: Товариство з обмеженою відповідальністю " Миколаївгаз ЗБУТ ", 54000, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 159, код 39589483
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
1. ОСОБА_2,
АДРЕСА_2
2. ОСОБА_3,
АДРЕСА_3
3. ОСОБА_4,
АДРЕСА_4
4. ОСОБА_5,
АДРЕСА_5
ОСОБА_6,
АДРЕСА_6
6. ОСОБА_7,
АДРЕСА_7
7. ОСОБА_8,
АДРЕСА_8
8. ОСОБА_9,
АДРЕСА_9
9. ОСОБА_10,
АДРЕСА_10
10. ОСОБА_11,
АДРЕСА_11
11. ОСОБА_12,
АДРЕСА_12
12. ОСОБА_13,
АДРЕСА_13
13. ОСОБА_14,
АДРЕСА_14
14. ОСОБА_15,
АДРЕСА_15
15. ОСОБА_16,
АДРЕСА_16
16. ОСОБА_17,
АДРЕСА_17
17. ОСОБА_18,
АДРЕСА_18
18. ОСОБА_19,
АДРЕСА_19
19. ОСОБА_20,
АДРЕСА_20
20. ОСОБА_21,
АДРЕСА_21
21. ОСОБА_22,
АДРЕСА_22
22. ОСОБА_23,
АДРЕСА_23
23. ОСОБА_24,
АДРЕСА_24
24. ОСОБА_25,
АДРЕСА_25
25. ОСОБА_26,
АДРЕСА_26
Прокуратура Миколаївської області, 54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 28
Про: зобов'язання припинити і заборонити газопостачання абонентам
Господарський суд Миколаївської області у складі колегії суддів:
головуючий суддя - Фролов В.Д.
суддя - Бездоля Ю.С.
суддя - Семенчук Н.О.
Від позивача - не з'явився
Від відповідача-1 - ОСОБА_27 довіреність № 04/1058 від 30.12.14 року
Від відповідача-2 - ОСОБА_28 довіреність № 01/18 від 01.08.15 року
Від третьої особи-25 - ОСОБА_26
Від Антимонопольного комітету - не з'явився
У судовому засіданні присутній прокурор - Бескровна І.І.
Заявою від 01.09.15 року позивач з'ясував позовні вимоги до відповідачів та просив:
1) зобов'язати публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" за власний рахунок припинити газопостачання від належної фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 газової мережі в смт. Арбузинка, Миколаївської області шляхом перекриття запірних пристроїв та встановлення пломб на вхідному крані дворових відводів до будинків абонентів (третіх осіб);
2) заборонити публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" без надання письмового дозволу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надавати послуги з газопостачання, використовуючи для надання цих послуг газову мережу, що належить позивачу, абонентам (третім особам) в смт. Арбузинка, Миколаївської області;
3) заборонити товариству з обмеженою відповідальністю " Миколаївгаз ЗБУТ " без надання письмового дозволу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надавати послуги з газопостачання, використовуючи для надання цих послуг газову мережу, що належить позивачу, абонентам (третім особам) в смт. Арбузинка, Миколаївської області.
Враховуючи, що відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач скористався своїм правом, справа розглядається за заявою від 01.09.2015 року.
Позивач про час розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, проте, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Треті особи 1-24 у судове засідання не з'явились, витребуваних судом письмових пояснень по суті спору не надали, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, а тому господарський суд визнав за можливе розглянути позовну заяву за відсутністю третіх осіб 1-24 у судовому засіданні за наявними матеріалами справи.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17.02.15 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 11.03.15 року о 10 год. 10 хв.
Ухвалою господарського суду від 11.03.15 року розгляд справи було відкладено на 01.04.15 року о 10 год. 20 хв.
Ухвалою господарського суду від 01.04.15 року розгляд справи відкладено на 22.04.15 року об 11 год. 10 хв.
Додатковою ухвалою від 01.04.15 року строк розгляду спору продовжено на 15 днів.
Ухвалою господарського суду від 22.04.15 року призначено розгляд справи у складі колегії суддів господарського суду Миколаївської області, справу передано керівнику апарату суду для визначення колегії суддів автоматизованою системою документообігу.
Ухвалою суду від 28.04.15 року справу прийнято до розгляду колегією суддів, розгляд справи призначено на 24.06.15 року о 12 год. 10 хв.
Ухвалами суду від 24.06.15 р. та 25.06.15 р. задоволено відвід судді Бездолі Д.О., справу прийнято до розгляду колегією суддів у новому складі, розгляд справи призначено на 09.07.15 р. об 11 год. 50 хв.
Ухвалою суду від 09.07.15 року розгляд справи відкладено на 08.09.15 р. об 11 год. 20 хв., до участі у справі залучено відповідача-2.
Ухвалою господарського суду від 08.09.15 року строк розгляду спору продовжено на 15 днів, розгляд справи відкладено на 23.09.15 року об 11 год. 40 хв.
Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 23.09.15 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідачів, третьої особи-25 та прокурора, господарський суд, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (позивач) звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом до публічного акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації "Миколаївгаз" (відповідач-1) та товариства з обмеженою відповідальністю " Миколаївгаз ЗБУТ " (відповідач-2) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 про 1) зобов'язання відповідача-1 за власний рахунок припинити газопостачання від належної позивачу газової мережі в смт. Арбузинка, Миколаївської області шляхом перекриття запірних пристроїв та встановлення пломб на вхідному крані дворових відводів до будинків 25 абонентів (третіх осіб); 2) заборону відповідачу-1 без надання письмового дозволу позивача надавати послуги з газопостачання, використовуючи для надання цих послуг газову мережу, що належить позивачу, 25 абонентам (третім особам) в смт. Арбузинка, Миколаївської області; 3) заборону відповідачу-2 без надання письмового дозволу позивача надавати послуги з газопостачання, використовуючи для надання цих послуг газову мережу, що належить позивачу, 25 абонентам (третім особам) в смт. Арбузинка, Миколаївської області.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач-1 своїми діями з підключення третіх осіб до належного йому газопроводу без відповідного дозволу позивача, порушив його право власності, яке встановлено рішенням господарського суду Миколаївської області від 26.02.2009 року у справі № 6/86/09, а також умови укладеного між сторонами договору № 1/2008-07 від 25.03.2008 року.
Також позивач зазначив, що за рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, постановою № 1642 від 28.05.15 р. ліцензію на постачання газу в Миколаївській області видано відповідачу-2 - товариству з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз ЗБУТ». Спільна діяльність двох підприємств по постачанню природного газу до споживача відображена у трьохсторонньому типовому договорі, розробленому Національною комісією про постачання природного газу споживачу за умови, що газопроводи є у власності чи користуванні постачальних чи розподільчих підприємств, що є відсутнім у відповідачів та порушує право власності позивача.
Відповідач-1 надав відзив, яким позов заперечив з підстав викладених у відзиві (а.с. 235-236 т. 1), а саме зазначивши, що експлуатація ним газопровідних мереж з метою здійснення своєї ліцензійної діяльності жодним чином не впливає на права позивача щодо володіння та розпорядження зазначеними газопроводами, оскільки використання товариством газопроводів з метою надання третім особам послуг з газопостачання не позбавляє позивача можливості мати зазначені газопроводи в своєму юридичному віданні та в сфері господарського впливу.
Відповідач-2 надав відзив, яким просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що ним право власності позивача на збудовані газопроводи жодним чином не порушувалось, а тому не підлягає захисту, особливо шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення.
Крім того, відповідач-2 зазначив, що відповідно до пп. 5 п. 3.4 розділу 3 Ліцензійних умов, затверджених постановою Національної комісії № 9 від 12.01.15 р. та зареєстрованих в Мінюсті України 16.03.15 р. за № 289/26734, ліцензіат (відповідач-2) не має права відмовляти споживачу, об'єкти газопостачання якого знаходяться на території ліцензованої діяльності, для якого ліцензіат є гарантованим постачальником, в укладенні договору на постачання природного газу.
На підставі вищевикладеного відповідач-2 пояснив, що не має права відмовити споживачам (третім особам) в наданні послуг з газопостачання, так як його визначено для населення гарантованим постачальником (детальніше викладено у відзиві).
Третя особа ОСОБА_2 надав письмові пояснення (а.с. 103-105 т. 2), згідно яких позовні вимоги вважає необґрунтованими та такими, що порушують гарантоване Конституцією України право на гідні умови життя.
Також, третя особа ОСОБА_2 зазначив, що умови договору на монтаж системи газопостачання житлового будинку № 271 від 15.07.08 р., укладеного між ним та позивачем, виконував повністю та своєчасно, що підтверджується доданими до пояснень квитанціями та актом приймання виконаних робіт за серпень 2008 р. (а.с. 107-112, т. 2).
Заслухавши пояснення представників відповідача, третьої особи-25 та прокурора, розглянувши матеріали справи та надавши їм юридичної оцінки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
02.08.2006 р. рішенням Арбузинської селищної ради Миколаївської області від № 77 позивачу, як підряднику було делеговано функції замовника на будівництво газопостачання в смт. Арбузинка, Миколаївської області.
Вказане рішення прийняте з тих підстав, що на той час позивач був єдиним підрядником і інвестором по газифікації селища, який з 2005 року проводив будівництво газопостачання селища, а також в зв'язку з відсутністю власних коштів на будівництво газопостачання та монтажу газового обладнання в селищі Арбузинка.
02.08.2006 р. між Арбузинською селищною радою та позивачем було укладено договір, за яким сторони взяли на себе обов'язки у спільній пайовій участі здійснити будівництво газопроводів високого, середнього, низького тиску відстанню 64 578 м, монтаж ШРП-7шт., ГШРП-2шт., ПГРК-1шт. для забезпечення газопостачання смт. Арбузинка.
В п. 3.1.7 договору сторони узгодили, що по закінченні будівництва та введення об'єкта в експлуатацію надати виконавцю право власності на збудовані газопроводи до повних розрахунків з ним.
На виконання умов договору від 02.08.2006 р. позивач здійснив будівництво мережі газопроводів.
Оскільки, після здійснення будівництва мережі газопроводів, між позивачем та Арбузинською селищною радою виник спір, рішенням господарського суду Миколаївської області від 26.02.2009 р. по справі № 6/86/09 позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено та визнано за ним право власності на збудовані мережі газопроводу високого, середнього, низького тиску загальною протяжністю 51 852 м, змонтовані ШП-2 одиниці, ШРП-1 одиниця, ГШРП-2 одиниці в смт. Арбузинка Миколаївської області.
Постановою Вищого господарського суду України від 12.01.2011 року рішення господарського суду Миколаївської області від 26.02.2009 року по справі № 6/86/09 залишено без змін.
25.03.2008 р. між позивачем та відповідачем-1 був укладений договір № 1/2008-07 про виконання технічного обслуговування зовнішніх систем газопостачання (надалі - договір № 1/2008-07).
Відповідно до зазначеного договору, позивач, як замовник і виконавець будівництва газопроводу доручив, відповідач-1 прийняв на себе виконання експлуатаційних робіт газопроводу середнього і низького тиску в смт. Арбузинка Миколаївської області.
Відповідно до п. 4.3 договору №1/2008-07 відповідач-1 не мав права без письмового дозволу позивача приймати в експлуатацію, проводити підключення і врізки до газопроводів зазначених в п. 1.1 договору.
Як зазначалось вище, з 01.07.15 р. за рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, постановою № 1640 від 28.05.15 р. анульовано дію ліцензії ПАТ по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» щодо надання послуг з газопостачання всім категоріям споживачів.
Для побутових споживачів, що проживають в м. Миколаєві та Миколаївській області, гарантованим постачальником газу з 01.07.15 р. по 30.06.20 р. згідно постанови вище зазначеної Національної комісії № 1642 від 28.05.15 р. ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом видано товариству з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз ЗБУТ».
У зв'язку з цим, ухвалою господарського суду Миколаївської області від 09.07.15 року позивача було зобов'язано письмово з'ясувати позовні вимоги щодо кожного з відповідачів.
Позивачем були уточнені позовні вимоги до відповідачів, якими він просив зобов'язати відповідача-1 за власний рахунок припинити газопостачання від належної йому газової мережі в смт. Арбузинка, Миколаївської області шляхом перекриття запірних пристроїв та встановлення пломб на вхідному крані дворових відводів до будинків третіх осіб; заборонити відповідачам без надання його письмового дозволу надавати послуги з газопостачання, використовуючи для надання цих послуг газову мережу, що належить позивачу, третім особам в смт. Арбузинка, Миколаївської області.
Відповідно до п. 1.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 12.01.2015 р. № 9, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 16 березня 2015 р. за № 289/26734 (надалі - Ліцензійні умови), ліцензійні умови є обов'язковими для суб'єктів господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом (далі - газопостачальні підприємства).
Пунктом 1.3 Ліцензійних умов встановлено, що постачання природного газу за регульованим тарифом (далі - ліцензійна діяльність) - це вид господарської діяльності з постачання природного газу безпосередньо споживачам, що проводиться ліцензіатом відповідно до цих Ліцензійних умов.
Відповідно до п. 21 ст. 1 ЗУ «Про засади функціонування ринку природного газу» розподіл природного газу - це господарська діяльність на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з транспортуванням природного газу газорозподільними мережами з метою його доставки споживачам.
Згідно ліцензії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг АЕ № 642477 до господарської діяльності публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» відноситься розподіл природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ.
За приписами ч. 2 ст. 16 ЗУ «Про засади функціонування ринку природного газу» газорозподільне підприємство не може провадити діяльність з видобування, постачання, зберігання і транспортування природного газу.
Таким чином, суд не має жодних правових підстав для зобов'язання відповідача-1 припинити газопостачання природного газу третім особам, а також заборонити без надання письмового дозволу позивача надавати послуги з газопостачання, оскільки, відповідач-1 здійснює лише газорозподільну діяльність.
Відносно вимоги позивача про заборону ТОВ «Миколаївгаз ЗБУТ» без надання письмового дозволу надавати послуги з газопостачання, використовуючи для надання цих послуг газову мережу, що належить позивачу, третім особам слід зазначити наступне.
Позивач, з'ясовуючи позовні вимоги до відповідача-2 - ТОВ «Миколаївгаз ЗБУТ», зазначив про заборону надання послуг з газопостачання конкретним абонентам (третім особам 1-25), користуючись при цьому наданими йому правами, які, на його думку, були об'єктивно порушені відповідачем-2.
Постановою Вищого господарського суду України від 14.04.15 року по справі № 915/1056/14 за позовом ФОП ОСОБА_1 до ПАТ по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» встановлено, що право вибору способу захисту порушеного права належить позивачу. При цьому, обраний спосіб захисту не лише повинен бути встановлений договором або законом, але і бути ефективним засобом захисту, таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Підставою для пред'явлення позову про зобов'язання відповідача-2 припинити газопостачання окремим абонентам стало те, що такі абоненти відмовилися від укладення з позивачем договорів на пайові частки та сплатити витрати на утримання газопроводу (сума яких, як і обов'язок щодо укладання договорів і здійснення відшкодування з боку споживачів, які газифікували своє житло, на користь позивача вартості будівництва газопровідних мереж, визначені у додатковій угоді № 1 до договору від 02.08.2006 р.).
Згідно пп. 1 п. 3.1 Ліцензійних умов при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен провадити ліцензовану діяльність лише на території ліцензованої діяльності, затвердженій НКРЕКП. Територія ліцензованої діяльності визначається як територія адміністративно-територіальної одиниці, де знаходяться споживачі, які включені до абонентської бази споживачів природного газу, враховуючи наявність розподільних газопроводів у власності або користуванні ліцензіата.
Cлід зазначити, що між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз ЗБУТ» взагалі відсутні договірні відносини, які повинні регулювати користування газовими мережами позивача під час здійснення господарської діяльності відповідачем-2 щодо постачання природного газу споживачам.
А отже, товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз ЗБУТ» без правових підстав використовує газову мережу, що належить позивачу, при постачанні газу споживачам, в перелік яких входять не тільки треті особи 1-25.
Господарський договір виступає одним із головних регуляторів відносин, що виникають між учасниками господарської діяльності у сфері господарювання.
Відповідно до ч. 4 ст. 147 Господарського кодексу України право власності та інші майнові права суб'єкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у статті 20 цього Кодексу.
Статтею 20 ГК України передбачено перелік способів захисту порушених прав. Аналогічні за змістом положення містяться у ст. 16 Цивільного кодексу України.
Є очевидним та випливає з обставин справи, що між третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору та позивачем є спір про правомірність їх приєднання до газових мереж та сплати грошових внесків за користування ними, власником яких є позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 Зазначений спір носить матеріальний та індивідуальний характер. З матеріалів справи та пояснень учасників процесу відомо, що позивач вже звертався до Арбузинського районного суду Миколаївської області з позовами до споживачів - третіх осіб про стягнення боргу по договору про спільне користування неподільними і загальними газопроводами, що підтверджується рішенням від 06.05.2015 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 09.07.2015 року (справа № 467/2446/14-ц, провадження № 22-ц/784/1532/15).
Обраний спосіб захисту, який включає конкретний перелік третіх осіб не є таким, що спрямований на поновлення порушених прав позивача відповідачем-2.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем не доведено належними та допустимими доказами що його право у спірних відносинах порушено саме відповідачами, а не третіми особами.
Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
В задоволені позову відмовити повністю.
Повне рішення складено 25.09.15 року.
Головуючий суддя Фролов В.Д.
Суддя Бездоля Ю.С.
Суддя Семенчук Н.О.