83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
23.10.2013р. справа № 4/206
Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до ст. 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.
Господарський суд Донецької області у складі судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» м.Київ про заміну сторони у виконавчому провадженні
по справі
за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Триденна Агро» м.Київ
до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Слов»янськ
про стягнення 140165,45грн.
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (в даному випадку - ухвала про призначення до розгляду в судовому засіданні на 23.10.2013р. на 11годин 15 хвилин заяви про заміну сторони у виконавчому провадженніови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Факт підтверджуючих отримання ухвали господарського суду про призначення до розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» м.Київ про заміну сторони у виконавчому провадженні підтверджується підписами уповноважених осіб на повідомленні про вручення поштових відправлень. У зазначений господарським судом в ухвалі про призначення розгляду заяви час і місце представники сторін не явилися.
Господарський суд вправі розглянути заяву про заміну сторони без представників сторін за наявними і достатніми документами заявника.
На виконання рішення господарського суду Донецької області від 26.11.2009року по справі № 4/206, яким стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, ІПН №2998203738, п/р №26001419107980 в філії ДРУ ВАТ “Фінанси і Кредит” м.Донецьк, МФО 335816 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Тридента агро” м. Київ-03038, вул. Ямська, 28 (фактична адреса:03040, м.Київ, вул. М.Стельмаха,3 ЄДРПОУ 25591321, п/р №26004010042965 в ВАТ “Укрексімбанк” м. Київ, МФО 322313 заборгованість в сумі 62717,60грн., 17422,79грн. - інфляційних витрат, 2677,94грн. - 3%річних, 6917,84грн. - пені, 4390,24грн. - штрафу, 941,26грн. державного мита та 210,19грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Всього належить стягненню 95277,86грн. Виданий кредитору наказ від 07.12.2009року відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України з вказаним строком пред»явлення державному виконавцю до 07.12.2012року.
Відповідно до листа Головного управління юстиції у Донецькій області на запит адвоката ОСОБА_2 від 23.05.2013р. № 21131 вбачається, що 05.03.2012р.згідно статей 17,19,20,25 Закону України «Про виконавче провадження» винесено Слов»янським міськрайонним управлінням юстиції відділом виконавчої служби постанову про відкриття виконавчого провадження і за заявою кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю “Тридента агро” м. Київ накладено арешт на все майно боржника та оголошено заборону на його відчуження.
24.04.2013р. на підставі п.7ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві і роз»яснино, що строк повторного пред»явлення виконавчого документу до виконання встановлено до 24.04.2014року.
Як вбачається з наказу господарського суду, кредитором є Товариства з обмеженою відповідальністю “Тридента агро” м. Київ.
26.01.2011року кредитор підписав угоду № 206-ТА про заміну кредитора у зобов»язанні відповідно до ст.ст. 512-519 Цивільного кодексу, яким відступив свої права вимоги з боржника суми, зазначеної у наказі господарського суду Донецької області від 07.12.2009року по справі № 4/206 новому кредитору - фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2. Той в свою чергу 29.04.2012року також уклав угоду № 49/04-13, якою передав право вимоги іншій стороні - Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» м.Київ, який і звернувся із заявою про заміну сторони у зобов»язанні до господарського суду 27.09.2013р.
В обґрунтування заявленої вимоги заявник посилається на ст.25 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК) і ст.ст. 512, 514, 520 Цивільного кодексу України.
Розглядаючи вимогу заявника про заміну кредитора у наказі господарського суду Донецької області № 4/206 від 07.12.2009р.,господарський суд виходить з наступного:
Правонаступництво не спілкується з передачею прав третьої стороні за договором цесії.
Як вірно вказує заявник, процесуальне правонаступництво в розумінні ст.25 Господарського процесуального кодексу України проводиться на будь-якій стадії судового процесу, зокрема і на стадії виконання рішення господарського суду.
Ознаки процесуального правонаступництва наведені у ст.25 ГПК України, за якою процесуальним правонаступництвом є заміна в процесі належної сторони іншою особою - правонаступником. Це заміна господарським судом відповідної сторони в спірному чи встановленому ним правовідношенні в разі її вибуття ( шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення ) з господарського процесу. Воно настає у випадку зміни суб»єктів права чи обов»язку у матеріальному правовідношенні. Якщо при заміні сторони (неналежного відповідача чи позивача) розгляд справи починається заново, то при заміні належної сторони в порядку правонаступництва він продовжується, оскільки в останньому випадку заміна здійснюється на підставі матеріально-правового зв»язку між належною стороною, що вибуває, і стороною, яка вступає в процес. При вступі в процес правонаступник продовжує здійснювати процесуальні права і обов»язки свого попередника. Усі дії, що вчинив в процесі правопопередник до вступу в нього правонаступника, є обов»язковими для останнього. При заміні неналежної сторони належною останній не зв»язаний діями попередника.
Правонаступник повинен надати докази своїх прав на наступництво (документи, що підтверджують припинення існування реорганізованого (шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення) підприємства і створення нового.
Заявник не надав жодного документу в обґрунтування реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) свого підприємства і створення на його базі нової особи, а тому господарський суд не вважає існуючими підстави для застосування ст. 25 Господарського процесуального кодексу. А посилання заявника на заміну кредитора в зобов»язанні не обґрунтовується, оскільки ним не враховано те, що при заміні кредитора чи боржника в зобов»язанні до нового кредитора чи нового боржника переходять права первісного кредитора чи боржника (правонаступника) тільки у зобов'язальних правовідносинах, а не з виконання наказу господарського суду, де він є стягувачем, а не стороною у зобов»язаннях.
Відповідно до статей 512, 514 Цивільного кодексу України ( далі по тексу - ЦК ) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Так, в ч.2 ст. 626 ЦК термін «право вимоги» прямо ототожнюється з суб'єктивним правом, що виникає на підставі договору та входить до змісту зобов'язання.
Зазначення в дужках в пункті першому частини першої ст. 512 ЦК на відступлення права вимоги слідом за формулюванням, що передбачає передання права означає, що передаватись право може як на тій стадії, коли воно набуло ознак право вимоги, так і до цього, але обов'язковою умовою є право передачі вимоги, які виникають, зокрема, з зобов'язань договору про закупівлю по результатам відкритих торгів.
Заявником не враховано те, що при цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора тільки у зобов'язальних правовідносинах, коли правомочність кредитора набуває форми вимоги, тобто в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав ( у зобов'язанні - договору, укладеному 19.102007року № 323.10.2007/БФ між кредитором та боржником, які вказані у наказі господарського суду)
Отже, згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав, тобто в процесі виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу від 19.102007року № 323.10.2007/БФ, а не виконання наказу господарського суду про примусове виконання рішення, як вказано в договорах про відступлення вимоги, на якій посилається заявник. Такий висновок зроблено у постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України по справі від 2 жовтня 2012 року № 23/236.
Посилання заявника на статтю 25 Господарського процесуального кодексу України в обґрунтування заяви про зміну сторони в наказі господарського суд теж не є законним, оскільки ця стаття, зокрема, передбачає зміну кредитора в зобов'язанні, а не сторони в наказі суду про примусове виконання рішення.
У відповідності зі статтею 512 ЦК кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов'язується або не зобов'язується їх оплатити ( зобов'язальні права і обов'язки, які виникають, зокрема, з договору про закупівлю по результатам відкритих торгів).
Стаття 509 ЦК України визначає поняття зобов'язання як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відступлення права вимоги є однією з підстав заміни сторони у цивільно-правовому зобов'язанні, за яким до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом, що за загальним принципом слід вважати незмінність змісту і обсягу вимоги, що передається в зобов'язанні.
Уступка права вимоги за своєю правовою природою не є самостійним правочином, оскільки вона залежить від основного юридичного факту, який її породжує. Право вимоги має узгоджуватись із загальними принципами та умовами виконання як цивільно-правових, так і господарських зобов'язань.
Приймаючи до уваги не доведеність підстав, господарський суд відмовляє у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» м.Київ про заміну сторони у виконавчому провадженні.
На підставі статті 25, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
У заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» м.Київ про заміну сторони у виконавчому провадженні відмовити.
Суддя С.Ю. Гринько