25.09.15р. Справа № 11/5005/5974/2011
За скаргою: ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ
на дії Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції
у справі:
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Каштан", м.Київ
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Дніпропетровськ
про стягнення 23 651,62 грн.
Суддя Мельниченко І.Ф.
ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою на бездіяльність Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, в якій просить зобов'язати ВДВС зняти арешт та заборону відчуження майна ОСОБА_2, накладений в межах виконавчого провадження № 28345049; та виключити запис з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо обтяження нерухомого майна, що належало ОСОБА_3.
Згідно ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Приписами п. 9.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року за № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" встановлено, що скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 ГПК, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини першої цієї статті і за необхідності - зазначених у частинах другій і третій статті 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження".
У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII1 ГПК тощо.
За змістом частини четвертої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" і частини першої статті 121-2 ГПК розгляду господарським судом підлягають ті скарги на рішення, дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби, які подано прокурором або сторонами виконавчого провадження (стягувачем чи боржником), відкритого на підставі виданого господарським судом виконавчого документа; скарги ж, подані іншими, крім зазначених, особами розгляду в господарських судах не підлягають (п. 9.8.).
Звертаючись із даною скаргою, ОСОБА_1 посилається на те, що остання є спадкоємицею боржника у даній справі - ФОП ОСОБА_2, проте, будь-яких доказів, які б надали можливість суду прийти до висновку про наявність у ОСОБА_1 повноважень для звернення з даною скаргою, останньою суду не надано.
З огляду на викладене, скарга б/н від 22.09.15 р. не підлягає розгляду в господарських судах України, у зв'язку з чим, господарський суд, відповідно до п. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу, відмовляє в її прийнятті.
Керуючись п. 1, ст. 62, ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У прийнятті скарги б/н від 22.09.15 р. відмовити.
Матеріали скарги повернути ОСОБА_1.
Додаток: скарга б/н від 22.09.15 р. з додатками на 35 аркушах.
Суддя І.Ф. Мельниченко