22.09.15р. Справа № 904/6813/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-лізингова компанія "РЕНТА", м. Одесса
до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК " Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на боці позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАСІЛ СПОРТ", м. Дніпропетровськ
про спонукання до укладення договору
Суддя Назаренко Н.Г.
Секретар судового засідання Гриценко І.О.
Представники:
Від позивача:Малявкін А.Б. представник - дов. № 01/01/15 від 05.01.2015р.
Від відповідача: Тищенко Т.А. представник - дов. № 180/1001 від 12.05.2015р.
Від третьої особи: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-лізингова компанія "РЕНТА" звернулось до господарського суду з позовом в якому просить:
- зобов'язати Публічне акціонерне товариство "ДТЕК "Дніпрообленерго" розірвати договір про постачання електричної енергії до виробничого комплексу, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Братів Трофімових, № 545, з його колишнім власником - Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАСІЛ СПОРТ",
- витребувати у Публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Дніпрообленерго" відповідний проект договору про постачання електричної енергії до виробничого комплексу, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Братів Трофімових, № 545, з його теперішнім власником Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-лізингова компанія "РЕНТА",
- зобов'язати Публічне акціонере товариство "ДТЕК "Дніпрообленерго" укласти договір про постачання електричної енергії до виробничого комплексу з його теперішнім власником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-лізингова компанія "РЕНТА".
Представник позивача підтримав позовні вимоги та пояснив, що судовий збір сплачено за позовними вимогами про:
Представник відповідача проти позову заперечив, у відзиві на позов зазначив, що позивач не є стороною спірного договору, тому не може вимагати його розірвання. Також відповідач зазначив, що зі змісту звернень ТОВ "Інвестиційно-лізингова компанія "РЕНТА" до ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" про укладення договору, вбачається. що позивачем не було надано документи, необхідні для укладення договору про постачання електроенергії, про що було відмовлено позивачеві неодноразово, зокрема листом від 03.07.2015р. вих № 12183/1001. Що стосується вимоги позивача про зобов'язання укладення договору, відповідач зазначив, що зі сторони позивача була відсутня пропозиція до відповідача укласти договір про постачання електроенергії, оскільки не направлялась оферта договору про постачання електричної енергії.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, направив клопотання про розгляд справи без його участі та письмові пояснення, в яких зазначив, що постановою господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2015р. у справі № 904/6982/13 ТОВ "ВАСІЛ СПОРТ" визнано банкрутом. 26.12.2014р. у процесі санації було укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу щодо майна, належного ТОВ "ВАСІЛ СПОРТ", відчужено рухоме та нерухоме майно банкрута. Таким чином, ТОВ "ВАСІЛ СПОРТ" вже не є власником нерухомого майна, тобто вже не споживачем електричної енергії за договором про постачання електричної енергії № 8865/1-81 від 18.09.2008р. У зв'язку з чим, ліквідатор тричі надсилав повідомлення про припинення дії договору з ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" (11.06.2015р., 26.06.2015р., 20.07.2015р.).
Розгляд справи відкладався з 18.08.2015р. на 22.09.2015р.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.
У судовому засіданні 22.09.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, -
26.12.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-лізингова компанія "РЕНТА" (далі покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАСІЛ СПОРТ" (далі - продавець, третя особа) укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, проданого з аукціону (далі - Договір купівлі-продажу).
Пунктом 1.1. Договору купівлі-продажу продавець зобов'язується передати у власність покупцю цілісний майновий комплекс Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАСІЛ СПОРТ", згідно додатку №1 до договору, (далі - об'єкт продажу), а покупець зобов'язується прийняти об'єкт продажу і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.
Відповідно до п. 1.2. Договору нерухоме майно, що є в складі цілісного майнового комплексу (нежиле приміщення, будівлі та споруди, розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вулиця Трофімових братів, 545) належить ТОВ "ВАСІЛ СПОРТ" на праві власності на підставі свідоцтва про право власності, САА № 119130, 22.10.2004, видане виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, та рішенні господарського суду Дніпропетровської області б/н від 14.02.2008р. по справі № 8/26-08. Право власності ТОВ "ВАСІЛ СПОРТ" зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, реєстраційний номер 6358246.
Право власності на нерухоме майно, що є в складі майнового комплексу, переходить до покупця з моменту підписання акту передання права власності на нерухоме майно, який складається та підписується сторонами не пізніше наступного робочого дня після повної сплати покупцем за придбане на аукціоні майно.
Згідно акту про передання права власності на куплене нерухоме майно від 12.01.2015р.
ТОВ "ВАСІЛ СПОРТ" передало ТОВ "Інвестиційно-лізингова компанія "РЕНТА" право власності на нежиле приміщення, будівлі та споруди, розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вулиця Братів Трофімових, 545.
21.01.2015р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу, посвідчено право ТОВ "Інвестиційно-лізингова компанія "РЕНТА" посвідчено право власності на нерухоме майно розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вулиця Братів Трофімових, 545 (а.с. 23)
На підставі чого, позивач неодноразово звертався з ПУТ "ДТЕК Дніпрообленерго" за регульованим тарифом та з пропозицією щодо укладення договору про постачання електричної енергії, крім того 15.06.2015р. позивач звернувся до відповідача з офіційною офертою (а.с. 29-33).
ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" відповіді на звернення не надав, продовжував надсилати ТОВ "ВАСІЛ СПОРТ" попередження про припинення електропостачання за договором про постачання електричної енергії № 8865/1-81 від 18.09.2008р. (а.с. 34-37).
Договір про постачання електричної енергії відповідач з позивачем не уклав, що і стало причиною звернення позивача з позовом до суду.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
1. Щодо вимоги про зобов'язання Публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Дніпрообленерго" розірвати договір про постачання електричної енергії до виробничого комплексу, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Братів Трофімових, № 545, з його колишнім власником - Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАСІЛ СПОРТ", суд зазначає наступне.
Порядок укладання, зміни та розірвання договорів встановлено у главі 52 Цивільного кодексу України та главі 20 Господарського кодексу України.
Зазначеними нормативно-правовими нормами визначено, що виступати ініціатором внесення змін до договору або його розірвання можуть бути тільки сторони договору. Будь-яка інша особа, яка не є стороною договору, не може встановлювати, змінити або припинити договірні відносини інших осіб.
Крім того, наявність у особи права на укладення договору про постачання електричної енергії не може бути підставою для звернення позивача з позовом про розірвання договору про постачання електричної енергії, укладеного між третіми особами.
З врахуванням викладеного позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
2. Щодо вимоги позивача про витребовування у відповідача відповідного проекту договору про постачання електричної енергії до виробничого комплексу, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Братів Трофімових, № 545, з його теперішнім власником Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-лізингова компанія "РЕНТА", суд зазначає наступне.
Порядок укладання договорів на користування електричною енергією визначено Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).
Відповідно до 5.1. Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
Споживання електричної енергії без договору не допускається.
Між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем укладається один договір про постачання електричної енергії за усіма об'єктами споживача, які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом. За взаємною згодою сторін можуть бути укладені окремі договори про постачання електричної енергії за кожним об'єктом споживача.
5.2. При укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору (додаток 3 до ПКЕЕ).
Умови договору про постачання електричної енергії, зазначені у додатку 3 та пунктах 5.5, 5.6 та 5.7 цих Правил, є істотними та обов'язковими для сторін під час укладення договору про постачання електричної енергії.
Відповідно до п. 5.3. Правил користування електричною енергією Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом зобов'язаний надати на розгляд проект договору про постачання електричної енергії протягом 7 робочих днів для споживачів із приєднаною потужністю до 150 кВт та протягом 14 робочих днів для споживачів із приєднаною потужністю 150 кВт та більше від дати прийняття від споживача документів, зазначених у пункті 5.4 цих Правил.
Однак, як зазначено відповідачем у відзиві на позов та не спростовано позивачем належними та допустимими доказами, документів, визначених п. 5.4 Правил, позивач відповідачу не надав.
Крім того, як як вбачається з матеріалів справи та доданих до неї документів та підтверджено в судовому засіданні Позивачем, судовий збір сплачено лише за 2 позовні вимоги.
За вимогу про витребовування у відповідача відповідного проекту договору про постачання електричної енергії до виробничого комплексу, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Братів Трофімових, № 545, з його теперішнім власником Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-лізингова компанія "РЕНТА" судовий збір не сплачено.
Згідно п. 2.23. Постанови, Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.201зр. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може:
-зобов'язати позивача (заявника, скаржника) доплатити належну суму судового збору і подати суду відповідні докази у встановлений ним строк та за необхідності відкласти розгляд справи або оголосити перерву в засіданні (стаття 77 ГПК);
- у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК або ж залишити позов (заяву, скаргу) без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 названого Кодексу.
Враховуючи викладене позовну заяву в частині витребовування у відповідача відповідного проекту договору про постачання електричної енергії до виробничого комплексу, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Братів Трофімових, № 545, з його теперішнім власником Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-лізингова компанія "РЕНТА" слід залишити без розгляду
3. Щодо вимоги про зобов'язання відповідача укласти договір про постачання електричної енергії до виробничого комплексу з його теперішнім власником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-лізингова компанія "РЕНТА".
Відповідно до статті 10 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають при укладенні господарських договорів, можуть бути подані на вирішення господарського суду.
Вирішуючи даний спір, господарський суд повинен розглянути умови, на яких сторони мали укласти зазначений договір та інші обставини, які передують укладенню договору оренди землі.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України при поданні позову у спорі, який виник при укладенні, зміні та розірванні договорів, до позовної заяви обов"язково додається проект договору.
Згідно ч.1 ст.179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування (ч.3 ст.179 ГК України).
Однак, в ч.7 ст.179 Господарського кодексу України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ст.26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе на підставі договору з енергопостачальником.
Це передбачено і в ст.275 Господарського кодексу України, пунктом 2 якої закріплено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Виробники і постачальники енергії, відповідно до п.4 цієї статті, що займають монопольне становище, зобов'язані укласти договір енергопостачання на вимогу споживачів, які мають технічні засоби для одержання енергії.
Згідно п.9.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України № 28 від 31.07.1996 року, постачальник електроенергії зобов'язаний укладати договори про постачання електричної енергії з усіма споживачами, які розташовані на території його діяльності і заявили про бажання купувати електричну енергію.
Відповідно до приписів ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Загальний порядок укладання господарських договорів визначено у ст.181 Господарського кодексу України. Так, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Частини 3, 4, 5, 7 статті 181 Господарського кодексу України, застосовуються у випадку, коли сторони мають намір укласти відповідний договір, але не можуть дійти згоди щодо окремих його умов. При цьому, розбіжності до суду передаються лише якщо на це є згода обох сторін, за виключенням випадку, коли договір заснований на державному замовленні або його укладання якого є обов'язковим для сторін на підставі закону або виконавцем є монополіст, на якого покладається обов'язок передати відповідний спір на вирішення суду, у разі отримання ним договору з протоколом розбіжностей, з якими він не згоден.
Згідно зі статтею 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 2 п. 5.2. ПКЕЕ умови договору про постачання електричної енергії, зазначені у додатку 3 та пунктом 5.5, 5.6 та 5.7 цих Правил, є істотними та обов'язковими для сторін під час укладення договору про постачання електричної енергії.
Такими умовами, відповідно до п. 5.5. ПКЕЕ є, зокрема, величини дозволеної та приєднаної потужності, клас напруги споживача за точкою продажу, режим роботи електроустановки споживача, значення показників якості електричної енергії (ПЯЕ), узгоджений рівень надійності електропостачання (за категорією надійності, порядок обліку перетікання реактивної електричної енергії, порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (у разі приєднання електроустановок споживача безпосередньо до мереж постачальника електричної енергії за регульованим тарифом), режими постачання, розрахунковий облік споживання електричної енергії та величини потужності, контролю показників якості електричної енергії, порядок розрахунків за спожиту електричну енергію, порядок погодження, встановлення, перегляду та коригування договірних величин, заходи з підтримання стійкості енергосистеми, порядок введення обмежень та відключень при дефіциті енергії та потужності в енергосистемі, порядок зняття показів розрахункових засобів обліку, порядок надання та підтвердження інформації щодо даних розрахункового обліку електричної енергії, порядок та строки проведення розрахунків.
Крім того, п. 5.6. ПКЕЕ передбачає наявність таких актів, як акт (акти) про розмежування балансової належності та експлуатації відповідальності сторін, відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії (точка встановлення, тип, покази та момент укладення договору тощо), схема електропостачання споживача із зазначенням ліній, що живлять електроустановки споживача, і точок їх приєднання.
Таким чином, у спорі, який виник у зв'язку із спонуканням укласти договір необхідною умовою для подання позову та його розгляду є подання позивачем проекту договору, на умовах якого він просить спонукати відповідача його укласти. При цьому, такий проект має містити всі встановлені законодавством істотні умови відповідного договору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Проте, Позивачем до суду не надано ні проекту договору, який він просить укласти з відповідачем, у зв'язку з чим суд не може визначити умови, на яких позивач просить укласти договір, ні доказів направлення такого проекту відповідачу.
Також суд вважає за необхідне зауважити наступне.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад здійснення судочинства є законність.
Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України та ст.20 ГК України закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
Таким чином, із приписів даної правової норми випливає, що кожний суб'єкт господарювання може захистити своє право та законний інтерес у разі його порушення від порушника способом, який зазначено у даній правовій нормі, зокрема шляхом припинення не будь-якої, а конкретної протиправної дії порушника, яка порушує право даного суб'єкту.
Вказані норми Законів не передбачають такого способу захисту прав, як спонукання вчинити будь-які дії.
Зобов'язання укласти договір у судовому порядку не відповідає способам захисту прав, передбачених ст. 16 ЦК (постанова Верховного Суду України від 10 жовтня 2012 року № 6-110цс12).
Тобто, особа має право звернутись до суду за захистом свого права, яке підлягає захисту судом на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов'язкової дії, а не зобов'язання укласти договір.
Крім того, задоволення позовних вимог в цій частині не призведе до захисту права позивача, у зв'язку з тим, що таке рішення не може бути виконане у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм його виконання.
Слід також звернути увагу на те, що вимоги щодо змісту судового рішення, яке приймається за результатами розгляду спору про спонукання укласти договір встановлені статтею 84 Господарського процесуального кодексу України, частиною 3 якої визначено, що у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.
Однак, прохальна частина позову не містить умов на яких повинен бути укладений договір.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України не обґрунтував своїх вимог щодо того, на підставі яких умов має бути укладений договір з відповідачем та фактично пред'явив в цій частині такий позов, у разі задоволення якого неможливо викласти резолютивну частину рішення з дотриманням вимог частини 3 статті 84 ГПК України як і неможливо виконати таке судове рішення.
Зважаючи на вищевикладене, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 34,36, 38, 43, 49, п.5, ст. 81, ст.ст. 82-87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
В задоволенні позову про:
- зобов'язання Публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Дніпрообленерго" розірвати договір про постачання електричної енергії до виробничого комплексу, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Братів Трофімових, № 545, з його колишнім власником - Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАСІЛ СПОРТ",
- зобов'язання Публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Дніпрообленерго" укласти договір про постачання електричної енергії до виробничого комплексу з його теперішнім власником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-лізингова компанія "РЕНТА" - відмовити.
Позовні вимоги в частині витребовування у відповідача відповідного проекту договору про постачання електричної енергії до виробничого комплексу, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Братів Трофімових, № 545, з його теперішнім власником Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-лізингова компанія "РЕНТА" - залишити без розгляду.
Судові витрати у справі покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення, оформленого
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,
- 25.09.2015р.
Суддя Н.Г. Назаренко