Справа № 2а/1570/4546/2011
03 жовтня 2011 року м.Одеса
14год.34хв.
Зала судових засідань №19
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Аракелян М.М.
При секретарі - Жаворонковій М.О.
За участю сторін:
Від позивача: ОСОБА_1 -директор (засновник).
Від відповідача: ОСОБА_2 -за довіреністю №8713/9/10-0 від 23.03.2011р.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «ТЖК»до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,-
До суду надійшла адміністративна позовна заява ПП «ТЖК», в якій позивач просить суд визнати протиправними дії ДПІ у Київському районі м.Одеси та скасувати податкові повідомлення-рішення №000071/1502 від 12.05.2011р., №000072/1502 від 17.05.2011р. та №000073/1502 від 17.05.2011р.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що п.7 підрозділу 10 розділу XX Податкового Кодексу України передбачено, штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення, в той час як за вчинені позивачем порушення податкового законодавства застосовано у розмірі більшому ніж 1 гривня.
Відповідач з адміністративним позовом не погоджується та вважає його таким, що не підлягає задоволенню, посилаючись на правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з огляду на встановлення порушень позивачем термінів подання декларацій за січень, лютий, березень 2011р., за що передбачена відповідальність згідно п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України; положення п.7 підрозділу 10 розділу XX Податкового Кодексу України до спірних правовідносин не застосовуються.
В судовому засіданні представники сторін підтримали наведені правові позиції по суті спору.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив такі обставини та дійшов наступних висновків.
ПП «ТЖК»знаходиться на обліку у якості платника податків в ДПІ у Київському районі м.Одеси.
На підставі п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України, та в порядку статті 76 Податкового кодексу посадовою особою ДПІ у Київському районі м.Одеси було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2011 року.
За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт від 11.05.2011р. №990/15-02/30863813, яким встановлено несвоєчасне подання позивачем податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2011р.; термін подання декларації за січень 2011р. сплинув 21.02.2011р., фактично платником подано декларацію 05.05.2011р. з порушенням 20-ти денного терміну подання декларації за базовий звітний (податковий) період.
На підставі акту перевірки від 11.05.2011р. №990/15-02/30863813 винесено податкове повідомлення-рішення від 12.05.2011р. №000071/1502 на загальну суму 170 грн.
16.05.2011р. посадовою особою ДПІ у Київському районі м.Одеси було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2011 року.
За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт від 16.05.2011р. №1012/15-02/30863813, яким встановлено несвоєчасне подання позивачем податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2011р.; термін подання декларації за лютий 2011р. сплинув 21.03.2011р., фактично платником подано декларацію 05.05.2011р. з порушенням 20-ти денного терміну подання декларації за базовий звітний (податковий) період.
На підставі акту перевірки від 16.05.2011р. №1012/15-02/30863813 ДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 17.05.2011р. №000072/1502 на загальну суму 1020грн.
Також, 16.05.2011р. посадовою особою ДПІ у Київському районі м.Одеси було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за березень 2011 року.
За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт від 16.05.2011р. №1014/15-02/30863813, яким встановлено несвоєчасне подання позивачем податкової звітності з податку на додану вартість за березень 2011р.; термін подання декларації за березень 2011р. сплинув 20.04.2011р., фактично платником подано декларацію 05.05.2011р. з порушенням 20-ти денного терміну подання декларації за базовий звітний (податковий) період.
На підставі акту перевірки від 16.05.2011р. №1014/15-02/30863813 винесено податкове повідомлення-рішення від 17.05.2011р. №000073/1502 на загальну суму 1020 грн.
Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, ПП «ТЖК»оскаржило їх в судовому порядку, вимагаючи їх скасування.
Суд вважає позовні вимоги необґрунтованими з огляду наступного.
Як вбачається з актів камеральних перевірок від 11.05.2011р. №990/15-02/30863813, від 16.05.2011р. №1012/15-02/30863813 та від 16.05.2011р. №1014/15-02/30863813, на підставі яких були прийняті оскаржені податкові повідомлення-рішення, позивачем було несвоєчасно подано податкову звітність з податку на додану вартість за січень, лютий, березень 2011р. з порушенням 20-ти денного терміну подання декларації за базовий звітний (податковий) період, що не спростовується позивачем.
Відповідно до п.200.10 ст.200 Податкового Кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Статтею 76 Податкового Кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Згідно з п.86.2 ст.86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Відповідно до п.86.8 ст.86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Згідно з пп.16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Як встановлено п.203.1 ст.203 Податкового Кодексу України податкова декларація по податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно з пп.54.3.1 п.54.3 ст.54 Податкового Кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.
Відповідно п.113.3 ст.113 ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. Згідно з пп.14.1.265 п.14.1 ст.14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Пунктом 120.1 ст.120 Податкового Кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
На виконання викладених вище приписів Податкового Кодексу України, відповідачем і були прийняті оскаржені податкові повідомлення-рішення, якими до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення термінів подання податкових декларацій.
На думку суду, помилковим є посилання позивача на п.7 підрозділу 10 розділу XX Податкового Кодексу України, згідно якого штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення. Вказана норма ПК України не може застосовуватись до випадків порушення платниками податків термінів подання податкових декларацій і має відношення до порушень податкового законодавства при обчисленні податкових зобов'язань за вказаний період.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні обставин, суд приходить до висновку про те, що при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень ДПІ у Київському районі м.Одеси спиралась на обґрунтовані висновки актів перевірки від 11.05.2011р. №990/15-02/30863813, від 16.05.2011р. №1012/15-02/30863813 та від 16.05.2011р. №1014/15-02/30863813, та правильно визначила розмір штрафних санкцій відповідно до норм Податкового кодексу України за встановлені порушення.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства «ТЖК»задоволенню не підлягають у зв'язку з необґрунтованістю та невідповідністю законодавству.
Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «ТЖК» до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити у повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку передбаченому ст.186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, або в порядку ч.3 ст.254 КАС України.
Повний текст постанови складено та підписано 10.10.2011р.
Суддя /підпис/ ОСОБА_3
10 жовтня 2011 року