Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
28 вересня 2015 року справа №П/811/2552/15
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Брегея Р.І.,
в присутності секретаря судового засідання Осипової Н.В.,
за участі позивача ОСОБА_1
та представника відповідача Герешенко О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення коштів,
Позивач звернувся до суду з заявою до відповідача про стягнення компенсації за недоотримане речове забезпечення у сумі 15915,57 грн.
У судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що не пропустив строку звернення до суду.
Не скористався часом, який надав суд, для обґрунтування клопотання стосовно поновлення строку звернення до суду.
Стверджував, що неодноразово в усній формі звертався до керівництва відповідача з вимогою виплатити кошти.
Представник відповідача заявила клопотання про застосування наслідків пропущення згаданого строку.
Пояснила, що дана компенсація не входить до структури грошового забезпечення, а тому стосовно можливості її стягнення треба враховувати строк звернення до суду (1 місяць).
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення клопотання з таких підстав.
Встановленні судом обставини, що стали підставами звернення.
Так, ОСОБА_1 звільнений із військової служби (публічна служба) наказом відповідача від 27 квітня 2013 року №86 (а.с.25-26).
У наказі відповідач визнав обов'язок сплатити позивачу певні види грошового забезпечення (премії, надбавки, щомісячні додаткові грошові винагороди, допомогу при звільненні).
Серед цих виплат відсутня сплата грошової компенсації за недоотримане речове забезпечення.
Водночас, в день звільнення відповідач видав ОСОБА_1 довідку про вартість речового майна, яке підлягає видачі при звільненні (а.с.5-7).
Упродовж з 2013 року по день звернення до суду (20 серпня 2015 року) позивач не звертався до відповідача з заявою про виплату згаданої компенсації (а.с.37).
Також ОСОБА_1 не оскаржував бездіяльність відповідача з цього питання до Міністерства оборони України.
Юридична оцінка встановлених судом обставин справи.
Перш за все, частиною 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Таким чином, компенсація, яку прагне стягнути позивач, не відноситься до структури грошового забезпечення.
Вона відноситься до складу речового забезпечення, право на яке військовослужбовці мають відповідно до приписів статті 9-1 Закону.
Грошове забезпечення військовослужбовця є різновидністю заробітку, на вимогу про стягнення якого не поширюється строк звернення до суду відповідно до приписів частина 2 статті 233 КЗпП України.
Отже, на вимогу військовослужбовця про стягнення компенсації стосовно недоотриманого речового забезпечення (не відноситься до структури грошового забезпечення) поширюється строк звернення до суду.
Частиною 3 статті 99 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах про проходження та звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
ОСОБА_1 дізнався про намір відповідача не виплачувати компенсацію за недоотримане майно в день звільнення відповідно до змісту наказу.
Позивач не скористався досудовими засобами врегулювання спору (не оскаржував бездіяльність відповідача до Міністерства оборони України).
А тому, строк звернення до суду треба обчислювати з 28 квітня 2013 року.
На час звернення до суду ОСОБА_1 пропустив згаданий строк (1 місяць) і не клопотав про визнання поважними причин його пропущення.
Пунктом 9 частини 1 статті 155 КАС України визначено, що у такому випадку суд ухвалою залишає позовну заяву без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись п.9 ч.1 ст.155 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовільнити клопотання представника відповідача.
Позовну заяву залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня отримання її копії.
Повний текст ухвали виготовлено 28 вересня 2015 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І.Брегей