ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"15" лютого 2012 р. Справа № 2a-220/12/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Кишинського М.І.
при секретарі Дякун М.М.
за участю представника позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення податкового боргу в сумі 82700,97 грн,-
Коломийська об'єднана державна податкова інспекція (надалі-позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (надалі-відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 82700,97 грн.
Вимоги адміністративного позову мотивовані тим, що у відповідача по справі як платника податків станом на дату подання позивачем позову до суду наявний податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість, який виник на підставі винесеного позивачем податкового повідомлення-рішення, яке відповідачем не виконано та у строк передбачений законодавством не оскаржено.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги з обставин викладених в адміністративному позові підтримав в повному обсязі. Просить позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення наявним в матеріалах справи. Своїм правом на подання заперечення не скористався, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності або інші поважні причини неявки в судові засідання, суду не направляв. Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідач по справі зареєстрований Коломийською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області, як суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа, взятий на облік в Коломийській об'єднаній державній податковій інспекції Івано-Франківської області, як платник податків та зареєстрований платником податку на додану вартість.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, надалі-Кодекс).
Відповідно до пункту 16.1.4 статті 16 Кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Змістом підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Кодексу встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Пунктом 57.3 статті 57 Кодексу передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Також, згідно пункту 123.1 статті 123 Кодексу у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Податковий борг-сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пункт 14.1.175. статті 14 Кодексу).
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем подано до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Також, як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, у відповідача наявний податковий борг перед бюджетом в сумі 82700,97 грн.
Проведеною податковим органом камеральною перевіркою даних, задекларованих у податковй звітності з податку на додану вартість встановлено порушення вимог Податкового кодексу України. За наслідками даної перевірки складено акт №1964/171/НОМЕР_1 від 04 жовтня 2011 року, на підставі якого податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0005541710 від 25 жовтня 2011 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 57675 грн., а також застосовано штрафну санкцію в розмірі 28837,00 грн. Дане податкове повідомлення-рішення відповідачем отримано 28 жовтня 2011 року, однак залишено без виконання та не оскаржено, а також не доведено суду факту оскарження вищезазначеного рішення контролюючого органу, що є підставою вважати суму зазначену в повідомленні-рішенні узгодженою відповідачем.
Статтею 59 Кодексу передбачено, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що відповідачу надсилалось податкову вимогу №2619 від 08 листопада 2011 року, яка залишена ним без виконання та в установленому законом порядку не оскаржена.
Підпунктом 56.11 статті 56 Кодексу передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Кодексу виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Отже, відповідач в порушення вимог статті 67 Конституції України, статей 16, 38, 57 Податкового кодексу України не виконав свого податкового обов'язку, а саме не сплативши суми зазначеної суми у винесеному податковим органом рішенні, яке набрало законної сили та не оскаржено відповідачем, при цьому допустивши заборгованість перед бюджетом, в зв'язку з чим податковим органом правомірно на підставі статті 54, 123 Податкового кодексу України визначено суму податкового зобов'язання та застосовано штрафні санкції згідно винесеного ним податкового повідомлення-рішення, а сума в розмірі 82700,97 грн. згідно приписами пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України є податковим боргом відповідача, який підлягає сплаті або стягненню в судовому порядку до державного бюджету. Насплачуючи податковий борг до бюджету, відповідач порушує вимоги Конституції України та Податкового кодексу України в яких передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, чим завдає шкоду інтересам держави.
Таким чином, заборгованість відповідача перед бюджетом становить 82700,97 грн., що підтверджується податковим повідомленням-рішенням, податковою вимогою та довідкою про недоїмку.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що відповідачем на момент розгляду справи не подано доказів сплати податкового боргу в сумі 82700,97 грн. та не спростовано даний борг, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення, а сума в розмірі 82700,97 грн. стягненню в судовому порядку.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (78280, вул.Щорса 15, с.Мишин, Коломийський район, Івано-Франківська область, іден. номер НОМЕР_1) в дохід державного бюджету України податковий борг в сумі 82700 (вісімдесят дві тисячі сімсот) гривень, 97 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Кишинський М.І.
Постанова складена в повному обсязі 20 лютого 2012 року.