ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"18" вересня 2015 р. Справа № 809/2431/15
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Мигалюка Ю.В.,
секретаря Ткачук О.П.,
за участю сторін:
представника позивача: ОСОБА_1,
представник відповідача: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області до Комунального підприємства "Технічний центр "Сервіс-Авто" про стягнення коштів в сумі 375 973,6 грн.,-
Державна фінансова інспекція в Івано-Франківській області звернулася з позовом до Комунального підприємства "Технічний центр "Сервіс-Авто" про стягнення коштів в сумі 375 973,6 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що Актом ревізії фінансово-господарської діяльності комунального підприємства "Технічний центр "Сервіс-Авто" за період з 01.01.2013 по 31.01.2015, позивачем встановлено ряд порушень законодавства з питань фінансової дисципліни, які відповідачем в добровільному порядку не усунено, зокрема: відповідачем не нараховується збір за місця для паркування транспортних засобів на парковках, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, крім того КП "Технічний центр "Сервіс-Авто" в порушення норм Господарського кодексу України та Статуту підприємства, не дотрималось (не реалізувало) основних положень провадження господарської діяльності, в частині забезпечення належної організації фінансово-господарської діяльності (проведення діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів).
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав зазначених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав наведених в запереченні на позовну заяву. В задоволені позову просив відмовити.
Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що Державною фінансовою інспекцією в Івано-Франківській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства "Технічний центр "Сервіс-Авто" за період з 01.01.2013 по 31.01.2015, якою встановлено ряд порушень законодавства з питань фінансової дисципліни, що відображені в акті ревізії № 06-21/04 від 20.03.2015 року, зокрема: відповідачем не нараховується збір за місця для паркування транспортних засобів на парковках, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, не дотримана (не реалізувало) основних положень провадження господарської діяльності, в частині забезпечення належної організації фінансово-господарської діяльності (проведення діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів).
Не погодившись з висновками Акту ревізії № 06-21/04 від 20.03.2015 року Комунальним підприємством "Технічний центр "Сервіс-Авто" начальнику Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області подано Заперечення до Акту, які згідно висновків позивача від 16.04.2015 року не приймаються або приймаються як пояснення.
Відповідно до п1.1 ст.1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених п.41.1 ст.41 цього Кодексу.
Державна податкова справа - сфера діяльності контролюючих органів, передбачена цим Кодексом та іншими актами законодавства України, спрямована на формування і реалізацію державної податкової політики в частині адміністрування податків, зборів, платежів.
Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 10.2.1. п.10.2 ст.10 Податкового кодексу України збір за місця для паркування транспортних засобів віднесено до до місцевих податків.
Згідно пп.268-1.5.2 п.268-1.5 ст.2681 платник збору, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що провадить діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на земельній ділянці не за місцем реєстрації такого платника збору, зобов'язаний зареєструвати такий підрозділ як платника збору у контролюючому органі за місцезнаходженням земельної ділянки.
Статею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" визначає правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні (Надалі-Закон).
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування (ч.2 ст.2 Закону).
Статя 8 вищезазначеного Закону визначає повноваження органу державного фінансового контролю, а саме орган державного фінансового контролю:
1) здійснює державний фінансовий контроль та контроль за: виконанням функцій з управління об'єктами державної власності; цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії; достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах при складанні планових бюджетних показників; відповідністю взятих бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі); веденням бухгалтерського обліку, а також складанням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів; усуненням виявлених недоліків і порушень;
2) розробляє пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому;
3) вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб;
4) здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на нього Кабінетом Міністрів України.
Орган державного фінансового контролю розглядає листи, заяви і скарги громадян про факти порушення законодавства з фінансових питань. Звернення, в яких повідомляється про крадіжки, розтрати, недостачі, інші правопорушення, негайно пересилаються правоохоронним органам для прийняття рішення згідно з законодавством.
Відповідно до п.41.1 ст.41 Податкового Кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи. У складі контролюючих органів діють підрозділи податкової міліції.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (п.41.2 ст.41 Податкового Кодексу України).
Пунктом 41.3 ст.41 Податкового Кодексу України повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, митним кодексом України та законами України.
Розмежування повноважень і функціональних обов'язків контролюючих органів визначається законодавством України.
Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, у тому числі на запит правоохоронних органів (п.41.4 ст.41 Податкового Кодексу України).
Згідно п.10 ст.10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Відповідно до п.50 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами затвердженого Постановою від 20.04.2006 № 550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущення порушень працівників об'єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.
Якщо під час ревізії виявлено факти порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції контролюючого органу (зокрема, з питань обігу готівки, валютних операцій, формування об'єкта та/або бази оподаткування, ціноутворення, дотримання антимонопольного законодавства та інших), посадові особи контролюючого органу невідкладно письмово повідомляють про це керівнику контролюючого органу чи його заступнику, які забезпечують інформування відповідних державних органів про такі факти (п.19 вищезазначеного Порядку).
На підставі вищезазначеного з врахуванням ст.19-1 Податкового кодексу України, якою визначено функції контролюючих органів, суд прийшов до висновку, що до повноважень органів державної фінансової інспекції не належить здійснення контролю за правильністю обчислення і справляння збору за місця для паркування транспортних засобів, тому у задоволенні позову слід відмовити.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Мигалюк Ю.В.
Постанова складена в повному обсязі 25.09.2015 року.