ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"20" січня 2012 р. Справа № 2a-116/12/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Скільський І.І.
при секретарі Бурда М.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом управління Пенсійного фонду України в м.Яремче
до фізичної особи-підприємця Якуб'яка ОСОБА_1
про стягнення заборгованості у сумі 1734,80 грн.,-
05 січня 2012 року управління Пенсійного фонду України в м.Яремче звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця Якуб'яка ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків у сумі 1734,80 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються вимоги Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», внаслідок чого допущено заборгованість в сумі 1734,80 грн., що тягне за собою несвоєчасну виплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (рекомендовані), наявними у матеріалах справи. Своїм правом на подання заперечення на адміністративний позов не скористався.
Відповідно до ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого по дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши та оцінивши подані докази, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що фізична особа-підприємець Якуб'як ОСОБА_1 зареєстрований та взятий на облік управлінням Пенсійного фонду України у м.Яремче відповідно до ст.1 Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” та Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” і відповідно є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками. Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносин, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.
Суд зазначає, що до правовідносин стягнення недоїмки страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 року не настав, підлягають застосуванню положення частини 1-9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції закону чинній до 01.01.2011 року.
Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 даного Закону Страхувальниками відповідно є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Частина перша статті 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону. Частина третя вказаної статті встановлює, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.
Частина 2 статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлює обов'язки страхувальників, пункт шостий якої передбачає, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач є страхувальником, платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, на якого покладені обов'язки нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Згідно ч.3 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Обчислення територіальними органами Пенсійного фонду сум страхових внесків за минулі періоди провадиться виходячи з розміру страхового внеску, що діяв на день нарахування виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Стаття 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлює відповідальність страхувальників, частиною 1 якої передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Частина 2 вказаної статті Закону передбачає, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до ч.6 ст. 20 Закону України № 1058-ІV, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення базового звітного періоду, що дорівнює календарному місяцю для даного страхувальника.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем здійснювалась несвоєчасна сплата страхових внесків з розрахунку 33,2% за 2010 рік, в зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 1836,80 грн. Відповідачем 04.04.2011 року частково сплачено заборгованість в сумі 102 грн. Таким чином, заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкового державного пенсійного страхування становить 1734,80 грн. Вказаний факт підтверджується наявними в матеріалах справи копією розрахунком суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, карткою особового рахунку страхувальника за період з 01.01.2011р. по 26.12.2011р.
За несвоєчасну сплату страхових внесків на державне пенсійне страхування згідно Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” (в редакції Закону від 25.06.2009р., чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відповідачу Якуб'як ОСОБА_1 направлено вимоги про сплату боргу від 03.11.2010 року та 04.04.2011 року, які залишилася несплаченими.
Статтями 14, 15 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” та п.2.1.1. Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”( в редакції, що діяла до 01.01.2011р.) передбачено, що роботодавці - підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством є платниками страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Відповідно до Закону України “Про збір на обов”язкове державне пенсійне страхування” та п.4.1.Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” встановлюється розмір страхових внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування, зокрема для платників, зазначених у п.п.2.1.1. п.2.1. Інструкції -32 відсотки суми фактичних витрат на оплату праці і 1-2% від суми доходу у вигляді заробітної плати.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості з фізичної особи-підприємця Якуб'яка ОСОБА_1 в розмірі 1734,80 гривень обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Якуб'яка ОСОБА_1 (ід.номер НОМЕР_1, вул.Шептицького, 9, м.Яремче, Івано-Франківська область) в користь управління пенсійного фонду України в м.Яремче заборгованість в сумі 1734 (одна тисяча сімсот тридцять чотири гривні) 80 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: Скільський І.І.
Постанова складена в повному обсязі 25.01.2012 року.