Cправа № 2-а-4016/09/0770
03 лютого 2010 року м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Большакової О.О.,
при секретарі Совга Н.В.,
з участю представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді адміністративну справу за позовом Ужгородської міської ради до підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області про скасування постанови від 22 вересня 2009 року про накладання штрафу ,
встановив:
Ужгородська міська рада звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області про скасування постанови від 22 вересня 2009 року про накладання штрафу.
Представник позивача ОСОБА_1Л судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та пояснила, що постановою головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області від 22 вересня 2009 року на Ужгородську міську раду державним виконавцем було неправомірно накладено штрафні санкції за невиконання судового рішення, оскільки постанову про поновлення виконавчого провадження від 16 вересня 2009 року Ужгородська міська рада отримала лише 22 вересня 2009 року й того ж дня на позивача було накладено штрафні санкції за невиконання судового рішення . А так вважає постанову державного виконавця незаконною .
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог, зазначивши, що дії державного виконавця повністю відповідали вимогам чинного законодавства , а так підстав для задоволення позовних вимог немає . Також зауважив, що постанова про накладання штрафу була винесена 22 вересня 2009 року, оскільки позивачем не було виконано вимогу постанови державного виконавця про поновлення виконавчого провадження добровільно та без поважних причин .
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача , дослідивши матеріали справи, суд дійшов до переконання, що поданий адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. З ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
і.
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно ст. 87 Закону України від 21.04.1999 року № 606-ХІУ "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника -юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання. Постанова державного виконавця про накладення штрафу може бути оскаржена до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець або до суду в 10-денний строк.
Судом встановлено, що постановою старшого державного виконавця Секерня В.М. від 16 вересня 2009 року було поновлено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2п- 25140 , виданого 6 листопада 2008 року Ужгородським мськрайонним судом .
Також листом від 16 вересня 2009 року № 3794 \4 - 95 копію цієї постанови було направлено позивачу та Ужгородську міську раду було зобов'язано виконати рішення суду в строк до 24 вересня 2009 року та надіслати підтверджуючі документи про виконання .
Відповідно до приписів ч.І ст.30 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону.
У матеріалах виконавчого провадження, що надані були відповідачем, відсутні докази одержання боржником постанови про поновлення виконавчого провадження .
Таким чином, державним виконавцем було винесено постанову про накладання штрафу на позивача ще до закінчення строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, що прямо суперечить вимогам статті 87 Закону України від 21.04.1999 року № 606-ХІУ "Про виконавче провадження" й, крім того, без урахування розумного строку , що надається боржнику для виконання рішення, оскільки як вбачається з поштового конверта, постанова про поновлення виконавчого провадження була надіслана позивачу тільки 18 вересня 2009 року, а вже 22 вересня 2009 року на позивача була накладено штраф, тобто позивачу було явно недостатньо часу для добровільного виконання судового рішення .
Із врахуванням наведеного, суд приходить до переконання, що дії державного виконавця ППВР ДВС ГУЮ в Закарпатській області по винесенню постанови від 22 вересня 2009 року про накладання штрафу були вчинені не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про виконавче провадження", нерозсудливо та без урахування усіх обставин, що мали значення для прийняття такого рішення, а отже їх не можна вважати правомірними.
Тому постанова державного виконавця від 22 вересня 2009 року про накладання на Ужгородську міську раду штрафу є протиправною , а так позовні вимоги про скасування вищевказаної постанови є підставними і підлягають до задоволення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.7-11, 71, ч.З ст.94, 160-163 КАС України, постановив :
Позовні вимоги Ужгородської міської ради до підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області про скасування постанови від 22 вересня 2009 року про накладання штрафу задовольнити повністю .
Скасувати постанову старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Закарпатській області ОСОБА_2 від 22 вересня 2009 року про накладання штрафу .
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження в 10 денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подання апеляційної скарги у 20 - денний термін після подання заяви про апеляційне оскарження, в порядку, визначеному ст.186 КАС України .
Постанова відповідно до ч. 1 ст.254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано .
Головуюча О.О. Большакова
Повний текст постанови виготовлено та підписано 15 лютого 2010 року .